Глава 21
|
|
1
|
|
Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися. | |
2
|
|
Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе. | |
3
|
|
Зуби його — зуби лев’ячі, які умертвляють душі людей. | |
4
|
|
Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення. | |
5
|
|
Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого. | |
6
|
|
Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається. | |
7
|
|
Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем. | |
8
|
|
Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається. | |
9
|
|
Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили. | |
10
|
|
Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне. | |
11
|
|
Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла. | |
12
|
|
Хто дотримується закону, той володіє своїми думками, | |
13
|
|
і здійснення страху Господнього — мудрість. | |
14
|
|
Не навчиться той, хто нездатен; | |
15
|
|
але є здатність, що множить гіркоту. | |
16
|
|
Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя. | |
17
|
|
Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання. | |
18
|
|
Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе. | |
19
|
|
Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність. | |
20
|
|
Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці. | |
21
|
|
Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова. | |
22
|
|
Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці. | |
23
|
|
Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться. | |
24
|
|
Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці. | |
25
|
|
Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей; | |
26
|
|
нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза; | |
27
|
|
невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю. | |
28
|
|
Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах. | |
29
|
|
У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх. | |
30
|
|
Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу. | |
31
|
|
Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити. |