1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 36
|
|
|
1
|
|
| Помилуй нас, Владико, Боже усіх, і споглянь, | |
|
2
|
|
| і наведи на всі народи страх Твій. | |
|
3
|
|
| Воздвигни руку Твою на чужі народи, і нехай пізнають вони могутність Твою. | |
|
4
|
|
| Як перед ними Ти явив святість Твою у нас, так перед нами яви велич Твою у них, — | |
|
5
|
|
| і нехай пізнають вони Тебе, як ми пізнали, що немає Бога, крім Тебе, Господи. | |
|
6
|
|
| Віднови знамення і сотвори нові чудеса; | |
|
7
|
|
| прослав руку і правицю Твою; воздвигни лють, і пролий гнів; | |
|
8
|
|
| знищи супротивника і знищи ворога; | |
|
9
|
|
| прискор час і згадай клятву, і нехай сповістять про великі діла Твої. | |
|
10
|
|
| Люттю вогню нехай буде знищений той, хто втікає від меча, і ті, що пригноблюють народ Твій, нехай знайдуть загибель. | |
|
11
|
|
| Сокруши голови начальників ворожих, які говорять: «нікого немає, крім нас!» | |
|
12
|
|
| Збери усі коліна Якова і зроби їх спадщиною Твоєю, як було спочатку. | |
|
13
|
|
| Помилуй, Господи, народ, названий за іменем Твоїм, і Ізраїля, якого Ти нарік первістком. | |
|
14
|
|
| Змилосердься над містом святині Твоєї, над Єрусалимом, місцем спокою Твого. | |
|
15
|
|
| Наповни Сион хвалою обітниць Твоїх, і Твоєю славою — народ Твій. | |
|
16
|
|
| Даруй свідчення тим, які від початку були надбанням Твоїм, і воздвигни пророцтва від імені Твого. | |
|
17
|
|
| Даруй нагороду тим, хто надіється на Тебе, і нехай вірують пророкам Твоїм. | |
|
18
|
|
| Почуй, Господи, молитву рабів Твоїх, за благословенням Аарона, за народ Твій, — | |
|
19
|
|
| і пізнають усі, що живуть на землі, що Ти — Господь, Бог віків. | |
|
20
|
|
| Шлунок приймає у себе всяку їжу, але їжа за їжу краща: | |
|
21
|
|
| як гортань відрізняє їжу з дичини, так розумне серце — слова неправдиві. | |
|
22
|
|
| Лукаве серце заподіє сум, але людина великодосвідчена воздасть йому. | |
|
23
|
|
| Жінка прийме усякого чоловіка, але дівчина за дівчину краща: | |
|
24
|
|
| краса дружини веселить лице і бажаніша за усе для чоловіка; | |
|
25
|
|
| якщо є на язиці її привітність і лагідність, то чоловік її виходить з ряду синів людських. | |
|
26
|
|
| Хто узяв дружину, той кладе початок надбанню, здобуває відповідного до нього помічника, опору спокою свого. | |
|
27
|
|
| Де немає огорожі, там розкрадеться майно; а у кого немає дружини, той буде зітхати, поневіряючись: | |
|
28
|
|
| бо хто повірить озброєному розбійнику, який блукає з міста у місто? | |
|
29
|
|
| Так і людині, яка не має осілости і яка зупиняється для ночівлі там, де вона припізниться. |
