1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 31
|
|
|
1
|
|
| Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон. | |
|
2
|
|
| Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон. | |
|
3
|
|
| Потрудився багатий для примноження майна — й у спокої насичується своїми благами. | |
|
4
|
|
| Потрудився бідний при нестатках у житті — і у спокої залишається убогим. | |
|
5
|
|
| Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним. | |
|
6
|
|
| Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його; | |
|
7
|
|
| воно — дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним. | |
|
8
|
|
| Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом. | |
|
9
|
|
| Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму. | |
|
10
|
|
| Хто був спокушуваний золотом — і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому. | |
|
11
|
|
| Хто міг згрішити — і не згрішав, зробити зло — і не зробив? | |
|
12
|
|
| Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання. | |
|
13
|
|
| Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою | |
|
14
|
|
| і не говори: «багато ж на ньому!» Пам’ятай, що заздре око — зла річ. | |
|
15
|
|
| Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить. | |
|
16
|
|
| Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді. | |
|
17
|
|
| Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй. | |
|
18
|
|
| Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе; | |
|
19
|
|
| припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою; | |
|
20
|
|
| і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них. | |
|
21
|
|
| Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі. | |
|
22
|
|
| Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним; | |
|
23
|
|
| страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної. | |
|
24
|
|
| Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь. | |
|
25
|
|
| Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої. | |
|
26
|
|
| В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою. | |
|
27
|
|
| Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його — вірне; | |
|
28
|
|
| проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його — справедливе. | |
|
29
|
|
| Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино. | |
|
30
|
|
| Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих — пияцтвом. | |
|
31
|
|
| Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно. | |
|
32
|
|
| Що за життя без вина? воно створене на радість людям. | |
|
33
|
|
| Відрада серцю й утіха душі — вино, помірно вживане вчасно; | |
|
34
|
|
| прикрість для душі — вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці. | |
|
35
|
|
| Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани. | |
|
36
|
|
| На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів; | |
|
37
|
|
| не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами. |
