1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 10
|
|
|
1
|
|
| Мудрий правитель навчить народ свій, і правління розумного буде благоупорядковане. | |
|
2
|
|
| Який правитель народу, такі і службовці при ньому; і який начальник над містом, такі й усі, що живуть у ньому. | |
|
3
|
|
| Цар ненавчений погубить народ свій, а при розсудливості сильних облаштується місто. | |
|
4
|
|
| У руках Господа влада над землею, і людину потрібну Він вчасно воздвигне на ній. | |
|
5
|
|
| У руці Господа благоуспішність людини, і на лиці книжника Він закарбує славу Свою. | |
|
6
|
|
| Не гнівайся за всяку образу на ближнього, і нікого не ображай ділом. | |
|
7
|
|
| Гордість ненависна і Господу і людям, і злочинна проти обох. | |
|
8
|
|
| Володарювання переходить від народу до народу через несправедливість, образи і користолюбство. | |
|
9
|
|
| Чого гордиться земля і попіл? | |
|
10
|
|
| І за життя вивергаються нутрощі його. | |
|
11
|
|
| Тривалу хворобу лікар нехтує: | |
|
12
|
|
| і ось, нині цар, а завтра помирає. | |
|
13
|
|
| Коли ж людина помре, то спадщиною її стають плазуни, звірі і черва. | |
|
14
|
|
| Початок гордости — віддалення людини від Господа і відступ серця його від Творця його; | |
|
15
|
|
| бо початок гріха — гордість, і хто опанований нею, вивергає мерзоти; | |
|
16
|
|
| і за це Господь посилає на нього страшні покарання й остаточно скидає його. | |
|
17
|
|
| Господь руйнує престоли володарів і посаджує лагідних на місце їх. | |
|
18
|
|
| Господь вириває з корінням народи і насаджує, замість них, смиренних. | |
|
19
|
|
| Господь спустошує країни народів і руйнує їх до основ землі. | |
|
20
|
|
| Він висушує їх, і губить людей і знищує із землі пам’ять їх. | |
|
21
|
|
| Гордість не створена для людей, ні лють гніву — для народжених жінками. | |
|
22
|
|
| Сім’я шановане яке? — Сім’я людське. Сім’я шановане яке? — Ті, що бояться Господа. | |
|
23
|
|
| Сім’я безчесне яке? — Сім’я людське. Сім’я безчесне яке? — Ті, що переступають заповіді. | |
|
24
|
|
| Старший між братами — у повазі у них, так і ті, що бояться Господа, — в очах Його. | |
|
25
|
|
| Чи багатий хто і славний, чи бідний, похвала їх — страх Господній. | |
|
26
|
|
| Несправедливо — нечестити розумного бідного, і не слід прославляти чоловіка грішного. | |
|
27
|
|
| Шановані вельможа, суддя і володар, але немає з них більшого за того, хто боїться Господа. | |
|
28
|
|
| Рабові мудрому будуть служити вільні, і розумна людина, будучи наставлювана ним, не буде нарікати. | |
|
29
|
|
| Не мудруй багато, щоб робити справу твою, і не хвалися у час нестатку. | |
|
30
|
|
| Краще той, хто трудиться і має в усьому статок, ніж той, хто без діла ходить і хвалиться, але має потребу у хлібі. | |
|
31
|
|
| Сину мій! лагідністю прославляй душу твою і віддавай їй шану за її достоїнством. | |
|
32
|
|
| Хто буде виправдовувати того, хто грішить проти душі своєї? І хто буде хвалити того, хто ганьбить життя своє? | |
|
33
|
|
| Бідного шанують за знання його, а багатого — за його багатство: | |
|
34
|
|
| шанований же у бідності наскільки більше буде шанований у багатстві? А безславний у багатстві наскільки буде безславніший у бідності? |
