1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| Сину мій! не відмовляй у їжі убогому і не стомлюй чеканням очей нужденних; | |
|
2
|
|
| не засмути душі голодної і не завдавай жалю людині в її убогості; | |
|
3
|
|
| не бентеж серця уже засмученого і не відкладай подавати нужденному; | |
|
4
|
|
| не відмовляй пригнобленому, що благає про допомогу, і не відвертай лиця твого від убогого; | |
|
5
|
|
| не відвертай очей від того, хто благає, і не давай людині приводу проклинати тебе; | |
|
6
|
|
| бо коли він у тузі душі своєї буде проклинати тебе, Той, Хто створив його, почує моління його. | |
|
7
|
|
| У зібранні намагайся бути приємним і перед вищим нахиляй твою голову; | |
|
8
|
|
| прихиляй вухо твоє до убогого і відповідай йому ласкаво, з лагідністю; | |
|
9
|
|
| рятуй скривдженого від руки того, хто ображає, і не будь легкодухим, коли судиш; | |
|
10
|
|
| сиротам будь як батько і матері їх — замість чоловіка: | |
|
11
|
|
| і будеш як син Вишнього, і Він полюбить тебе більше, ніж мати твоя. | |
|
12
|
|
| Премудрість підносить синів своїх і підтримує тих, хто шукає її: | |
|
13
|
|
| хто любить її, любить життя, і ті, що шукають її з раннього ранку, сповняться радости: | |
|
14
|
|
| хто володіє нею, той успадкує славу, і, куди б не пішов, Господь благословить його; | |
|
15
|
|
| ті, що служать їй, служать Святому, і тих, хто любить її, любить Господь; | |
|
16
|
|
| хто слухняний їй, той буде судити народи, і хто прислуховується до неї, буде жити надійно; | |
|
17
|
|
| хто ввіриться їй, той успадкує її, і нащадки його будуть володіти нею: | |
|
18
|
|
| бо спочатку вона піде з ним путями звивистими, наведе на нього страх і боязнь | |
|
19
|
|
| і буде мучити його своїм водінням, доки не упевниться у душі його і не випробує його своїми уставами; | |
|
20
|
|
| але потім вона вийде до нього на прямій путі й обрадує його | |
|
21
|
|
| і відкриє йому таємниці свої. | |
|
22
|
|
| Якщо він зійде з путі, вона залишає його і віддає його у руки падіння його. | |
|
23
|
|
| Спостерігай час і бережи себе від зла — | |
|
24
|
|
| і не посоромишся за душу твою: | |
|
25
|
|
| є сором, що веде до гріха, і є сором — слава і благодать. | |
|
26
|
|
| Не будь упереджений проти душі твоєї і не соромся на шкоду тобі. | |
|
27
|
|
| Не утримуй слова, коли воно може допомогти: | |
|
28
|
|
| бо у слові пізнається мудрість, і у мові язика — знання. | |
|
29
|
|
| Не супереч істині й соромся твого неуцтва. | |
|
30
|
|
| Не соромся сповідувати гріхи твої і не стримуй плину ріки. | |
|
31
|
|
| Не підкоряйся людині нерозумній, і не дивися на сильного. | |
|
32
|
|
| Подвизайся за істину до смерти, і Господь Бог поборе за тебе. | |
|
33
|
|
| Не будь швидким на язик твій, і лінивим та недбалим у ділах твоїх. | |
|
34
|
|
| Не будь, як лев, у домі твоєму і підозрілим до домашніх твоїх. | |
|
35
|
|
| Нехай не буде рука твоя розпростертою до прийняття і стисненою при віддачі. |
