1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 40
|
|
|
1
|
|
| Багато трудів призначено кожній людині, і важке ярмо на синах Адама, з дня виходу з утроби матері їх до дня повернення до матері усіх. | |
|
2
|
|
| Думка про очікуване і день смерти породжує у них міркування і страх серця. | |
|
3
|
|
| Від того, хто сидить на славному престолі і до поваленого на землі і у поросі, | |
|
4
|
|
| від того, хто носить порфиру і вінець, і до одягненого у руб’я, — | |
|
5
|
|
| у всякого досада і ревнощі, і знічення, і занепокоєння, і страх смерти, й обурення, і сварка, і під час заспокоєння на постелі нічний сон бентежить розум його. | |
|
6
|
|
| Мало, майже зовсім не має він спокою, і тому й уві сні він, як удень, насторожі: | |
|
7
|
|
| будучи збентеженим серцевими своїми мріями, як той, що утік з поля битви, під час безпеки своєї він пробуджується і не може надивуватися, що нічого не було страшного. | |
|
8
|
|
| Хоч це буває з усякою плоттю, від людини до худоби, але у грішників у сім разів більше за це. | |
|
9
|
|
| Смерть, убивство, сварка, меч, нещастя, голод, руйнація й удари, — | |
|
10
|
|
| усе це — для беззаконних; і потоп був для них. | |
|
11
|
|
| Усе, що від землі, повертається у землю, і що з води, повертається у море. | |
|
12
|
|
| Усякий подарунок і несправедливість будуть знищені, а вірність буде стояти повік. | |
|
13
|
|
| Маєтки несправедливих, як потік, висохнуть і, як сильний грім при заливному дощі, прогримлять. | |
|
14
|
|
| Хто відкриває руку, той буває веселий; а злочинці остаточно загинуть. | |
|
15
|
|
| Нащадки нечестивих не примножать гілок, і нечисті корені — на стрімкій скелі: | |
|
16
|
|
| осока біля усякої води і на березі ріки скошується раніше усякої іншої трави. | |
|
17
|
|
| Доброчинність, як рай, повна благословінь, і милостиня перебуває повік. | |
|
18
|
|
| Життя задоволеного своєю долею і трудівника солодке; але перевершує обох той, хто знаходить скарб. | |
|
19
|
|
| Діти і побудова міста увічнюють ім’я, але кращою за те й інше вважається бездоганна дружина. | |
|
20
|
|
| Вино і музика веселять серце, але краще за те й інше — любов до мудрости. | |
|
21
|
|
| Сопілка і гуслі роблять приємним спів, але краще за них — приємний язик. | |
|
22
|
|
| Приємність і краса бажані для очей твоїх, але більше тієї й іншої — зелень посіву. | |
|
23
|
|
| Друг і приятель сходяться часом, але дружина з чоловіком — завжди. | |
|
24
|
|
| Брати і покровителі — під час скорботи, але вірніше за тих та інших спасає милостиня. | |
|
25
|
|
| Золото і срібло утверджують стопи, але надійнішою за те й інше визнається добра порада. | |
|
26
|
|
| Багатство і сила підносять серце, але вищий за те — страх Господній: | |
|
27
|
|
| у страху Господньому немає недоліку, і немає потреби шукати при ньому допомоги; | |
|
28
|
|
| страх Господній — як благословенний рай, і наділяє його усякою славою. | |
|
29
|
|
| Сину мій! не живи життям убогим: краще померти, ніж просити милостиню. | |
|
30
|
|
| Хто задивляється на чужий стіл, того життя — не життя: він принижує душу свою чужими стравами; | |
|
31
|
|
| але людина розумна і вихована застереже себе від того. | |
|
32
|
|
| У вустах безсоромного солодким здається прохання милостині, але в утробі його вогонь запалає. |
