1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 14
|
|
|
1
|
|
| Блаженна людина, яка не згрішила вустами своїми і не вражена була сумом гріха. | |
|
2
|
|
| Блаженний, кого не соромить душа його і хто не втратив надії своєї. | |
|
3
|
|
| Багатство не є добром для людини скупої. І нащо маєток людині недоброзичливій? | |
|
4
|
|
| Хто збирає, віднімаючи у душі своєї, той збирає для інших, і благами його будуть пересичуватися інші. | |
|
5
|
|
| Хто злий для себе, для кого буде добрим? І не буде він мати радости від маєтку свого. | |
|
6
|
|
| Немає гірше за людину, яка недоброзичлива до самої себе, і це — винагорода за злість її. | |
|
7
|
|
| Якщо вона і робить добро, то робить у безпам’ятстві, й опісля виявляє зло своє. | |
|
8
|
|
| Злий, хто має заздрі очі, відвертає лице і нехтує душами. | |
|
9
|
|
| Очі користолюбця не насичуються якою-небудь частиною, і неправда злого висушує душу. | |
|
10
|
|
| Зле око заздре навіть на хліб і на столі своєму терпить убогість. | |
|
11
|
|
| Сину мій! за статком твоїм роби добро собі і приношення Господу достойно принось. | |
|
12
|
|
| Пам’ятай, що смерть не бариться, і завіт пекла не відкритий тобі: | |
|
13
|
|
| перше, ніж помреш, роби добро другові, і за силою твоєю простягай твою руку і давай йому. | |
|
14
|
|
| Не позбавляй себе доброго дня, і частина доброго бажання нехай не пройде повз тебе. | |
|
15
|
|
| Чи не іншим залишиш ти надбання твої і плоди зусиль твоїх для розподілу за жеребом? | |
|
16
|
|
| Давай і приймай, і утішай душу твою, | |
|
17
|
|
| бо у пеклі не можна знайти утіх. | |
|
18
|
|
| Усяка плоть, як одяг, старіє; бо від віку — визначення: «смертю помреш». | |
|
19
|
|
| Як зелені листки на густому дереві — одні спадають, а інші виростають: так і рід від плоті і крови — один помирає, а інший народжується. | |
|
20
|
|
| Усяка річ, піддана тлінню, зникає, і той, хто зробив її, помирає з нею. | |
|
21
|
|
| Блаженна людина, яка вправляється у мудрості й у розумі своєму повчається святому. | |
|
22
|
|
| Хто розмірковує у серці своєму про путі її, той отримає розуміння і у таємницях її. | |
|
23
|
|
| Виходь за нею, як ловець, і роби засідку на путях її. | |
|
24
|
|
| Хто прихиляється до вікон її, той послухає і біля дверей її. | |
|
25
|
|
| Хто знаходиться поблизу дому її, той увіб’є цвях і в стінах її, поставить намет свій поряд з нею й оселиться в оселі благ. | |
|
26
|
|
| Він покладе дітей своїх під покрівлею і буде мати нічліг під сінню її. | |
|
27
|
|
| Він прикриється нею від спеки і буде жити у славі її. |
