1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 30
|
|
|
1
|
|
| Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним. | |
|
2
|
|
| Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним. | |
|
3
|
|
| Хто навчає свого сина, той збуджує заздрість у ворога, а перед друзями буде радіти за нього. | |
|
4
|
|
| Помер батько його — і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе; | |
|
5
|
|
| за життя свого він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився; | |
|
6
|
|
| для ворогів він залишив у ньому месника, а для друзів — того, хто воздає подяку. | |
|
7
|
|
| Поблажливий до сина буде перев’язувати рани його, і при всякому крику його буде тривожитися серце його. | |
|
8
|
|
| Необ’їжджений кінь буває впертим, а син, залишений на свою волю, стає зухвалим. | |
|
9
|
|
| Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе. | |
|
10
|
|
| Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і потім не скреготати зубами своїми. | |
|
11
|
|
| Не давай йому волі в юності і не потурай нерозуму його. | |
|
12
|
|
| Нагинай шию його в юності і скрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись упертим, воно не вийшло з покори тобі. | |
|
13
|
|
| Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його. | |
|
14
|
|
| Краще бідняк здоровий і міцний силами, ніж багатій з виснаженим тілом; | |
|
15
|
|
| здоров’я і добрий стан тіла дорожче за всяке золото, і міцне тіло краще за незліченне багатство; | |
|
16
|
|
| немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радости вищої за радість сердечну; | |
|
17
|
|
| краще смерть, ніж гірке життя, або хвороба, що постійно триває. | |
|
18
|
|
| Солодощі, піднесені до зімкнутих уст, те саме, що їжа, поставлена на могилі. | |
|
19
|
|
| Яка користь ідолу від жертви? він ні їсти, ні нюхати не може: | |
|
20
|
|
| так переслідуваний від Господа, | |
|
21
|
|
| дивлячись очима і стогнучи, подібний до євнуха, який обіймає дівчину і зітхає. | |
|
22
|
|
| Не віддавайся суму душею твоєю і не муч себе своєю підозріливістю; | |
|
23
|
|
| веселощі серця — життя людини, і радість чоловіка — довголіття; | |
|
24
|
|
| люби душу твою й утішай серце твоє і віддаляй від себе сум, | |
|
25
|
|
| бо сум багатьох убив, а користи у ньому немає. | |
|
26
|
|
| Ревнощі і гнів скорочують дні, а турбота — раніше часу приводить старість. | |
|
27
|
|
| Відкрите і добре серце піклується і про поживу свою. |
