1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 20
|
|
|
1
|
|
| Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди. | |
|
2
|
|
| Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння! | |
|
3
|
|
| Бо він уникне вільного гріха. | |
|
4
|
|
| Що — побажання євнуха розтлити дівчину, те — той, хто звершує суд з натяжкою. | |
|
5
|
|
| Хтось мовчить — і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість. | |
|
6
|
|
| Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час. | |
|
7
|
|
| Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу. | |
|
8
|
|
| Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять. | |
|
9
|
|
| Буває успіх людині на зло, а знахідка — на втрату. | |
|
10
|
|
| Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання. | |
|
11
|
|
| Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову. | |
|
12
|
|
| Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше. | |
|
13
|
|
| Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними. | |
|
14
|
|
| Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття. | |
|
15
|
|
| Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям. | |
|
16
|
|
| Нерозумний говорить: «немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик». | |
|
17
|
|
| Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього! | |
|
18
|
|
| Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих. | |
|
19
|
|
| Неприємна людина — дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів. | |
|
20
|
|
| Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно. | |
|
21
|
|
| Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися. | |
|
22
|
|
| Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного. | |
|
23
|
|
| Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога. | |
|
24
|
|
| Злий порок у людині — неправда; у вустах невігласів вона — завжди. | |
|
25
|
|
| Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель. | |
|
26
|
|
| Поведінка неправдивої людини — безчесна, і ганьба її завжди з нею. | |
|
27
|
|
| Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам. | |
|
28
|
|
| Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди. | |
|
29
|
|
| Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття. | |
|
30
|
|
| Прихована мудрість і утаєний скарб — яка користь від обох? | |
|
31
|
|
| Краще людина, яка приховує свою дурість, ніж людина, яка приховує свою мудрість. |
