Глава 20
|
|
1
|
|
Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди. | |
2
|
|
Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння! | |
3
|
|
Бо він уникне вільного гріха. | |
4
|
|
Що — побажання євнуха розтлити дівчину, те — той, хто звершує суд з натяжкою. | |
5
|
|
Хтось мовчить — і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість. | |
6
|
|
Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час. | |
7
|
|
Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу. | |
8
|
|
Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять. | |
9
|
|
Буває успіх людині на зло, а знахідка — на втрату. | |
10
|
|
Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання. | |
11
|
|
Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову. | |
12
|
|
Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше. | |
13
|
|
Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними. | |
14
|
|
Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття. | |
15
|
|
Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям. | |
16
|
|
Нерозумний говорить: «немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик». | |
17
|
|
Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього! | |
18
|
|
Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих. | |
19
|
|
Неприємна людина — дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів. | |
20
|
|
Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно. | |
21
|
|
Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися. | |
22
|
|
Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного. | |
23
|
|
Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога. | |
24
|
|
Злий порок у людині — неправда; у вустах невігласів вона — завжди. | |
25
|
|
Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель. | |
26
|
|
Поведінка неправдивої людини — безчесна, і ганьба її завжди з нею. | |
27
|
|
Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам. | |
28
|
|
Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди. | |
29
|
|
Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття. | |
30
|
|
Прихована мудрість і утаєний скарб — яка користь від обох? | |
31
|
|
Краще людина, яка приховує свою дурість, ніж людина, яка приховує свою мудрість. |