1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa №i
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| Tвэщaвъ же сwфaръ мінeйскій, речE: | І відповів Софар наамитянин і сказав: |
|
2
|
2
|
| глаг0лzй мн0гw, и3 противоуслhшитъ: и3ли2 многорёчивъ мни1тсz бhти прaведенъ; благословeнъ рождeнный t жены2 малолётенъ. | хіба на безліч слів не можна дати відповіді, і хіба людина багатослівна права? |
|
3
|
3
|
| Не мн0гъ во словесёхъ бyди: нёсть бо противовэщazй ти2. | Марнослів’я твоє чи змусить мовчати мужів, щоб ти глумився, і нікому було присоромити тебе? |
|
4
|
4
|
| Не глаг0ли бо, ћкw чи1стъ є4смь дёлы и3 безпор0ченъ пред8 ни1мъ: | Ти сказав: судження моє вірне, і чистий я в очах Твоїх. |
|
5
|
5
|
| но кaкw гDь возгlетъ къ тебЁ и3 tвeрзетъ ўстнЁ свои2 съ тоб0ю; | Але якби Бог заговорив і відкрив уста Свої до тебе |
|
6
|
6
|
| Пот0мъ возвэсти1тъ ти2 си1лу премyдрости, ћкw сугyбъ бyдетъ въ си1хъ, ±же проти1ву тебє2: и3 тогдA ўразумёеши, ћкw достHйнаz тебЁ сбhшасz t гDа, и4миже согрэши1лъ є3си2, | і відкрив тобі таємниці премудрости, що тобі вдвічі більше належало б понести! Отже, знай, що Бог для тебе деякі з беззаконь твоїх піддав забуттю. |
|
7
|
7
|
| И#ли2 слёдъ гDень њбрsщеши; и3ли2 въ послBднzz дости1глъ є3си2, ±же сотвори2 вседержи1тель; | Чи можеш ти дослідженням знайти Бога? Чи можеш зовсім пізнати Вседержителя? |
|
8
|
8
|
| Выс0ко нeбо, и3 что2 сотвори1ши; глубочaе же сyщихъ во ѓдэ что2 вёси; | Він вище небес, — що ти можеш зробити? глибше пекла, — що можеш дізнатися? |
|
9
|
9
|
| не должaе ли мёры земнhz, и3ли2 широты2 морскjz; | Довша за землю міра Його і ширша за море. |
|
10
|
10
|
| Ѓще же преврати1тъ вс‰, кто2 речeтъ є3мY: что2 сотвори1лъ є3си2; | Якщо Він пройде й закує кого в кайдани і представить на суд, то хто відхилить Його? |
|
11
|
11
|
| Т0й бо вёсть дэлA беззак0нныхъ: ви1дэвъ же нелBпаz, не прeзритъ. | Бо Він знає людей неправдивих і бачить беззаконня, і чи залишить його без уваги? |
|
12
|
12
|
| Человёкъ же и4накw њби1луетъ словесы2: земнhй же рождeнный t жены2 рaвенъ nслY пустhнному. | Але пустий чоловік мудрує, хоч людина народжується подібно до дикого осляти. |
|
13
|
13
|
| Ѓще бо ты2 чи1сто положи1лъ є3си2 сeрдце твоE, воздэвaеши же рyцэ твои2 къ немY, | Якщо ти управиш серце твоє і простягнеш до Нього руки твої, |
|
14
|
14
|
| ѓще беззак0нно что2 є4сть въ рукY твоє1ю, далeче сотвори2 є5 t тебє2, непрaвда же въ жили1щи твоeмъ да не всели1тсz: | і якщо є порок у руці твоїй, а ти відкинеш його і не даси беззаконню жити в наметах твоїх, |
|
15
|
15
|
| тaкw бо ти2 возсіsетъ лицE, ћкоже водA чистA: совлечeшисz же сквeрны, и3 не ўбои1шисz, | то піднімеш незаплямоване лице твоє і будеш твердим і не будеш боятися. |
|
16
|
16
|
| и3 трудA забyдеши, ћкоже волны2 мимошeдшіz, и3 не ўстраши1шисz. | Тоді забудеш горе: як про воду, яка протекла, будеш згадувати про нього. |
|
17
|
17
|
| Моли1тва же твоS, ѓки денни1ца, и3 пaче полyдне возсіsетъ ти2 жи1знь: | І ясніше за полудень піде життя твоє; просвітлієш, як ранок. |
|
18
|
18
|
| ўповaz же бyдеши, ћкw бyдетъ ти2 надeжда: t туги1 же и3 попечeніz kви1тсz ти2 ми1ръ: | І будеш спокійний, тому що є надія; ти огороджений, і можеш спати безпечно. |
|
19
|
19
|
| ўпок0ишисz бо, и3 не бyдетъ борsй тS: премэнsющіисz же мн0зи и4мутъ проси1ти тS, | Будеш лежати, і не буде того, що страшить, і багато хто буде підлещуватися до тебе. |
|
20
|
20
|
| спасeніе же њстaвитъ и5хъ: надeжда бо и4хъ пaгуба, џчи же нечести1выхъ и3стaютъ. | А очі беззаконних витечуть, і притулок їхній пропаде, і надія їхня зникне. |
