Главa ‹
|
Глава 10
|
1
|
1
|
Труждaюсz душeю моeю, стенS и3спущY на мS глаг0лы мо‰, возглаг0лю г0рестію души2 моеS њдержи1мь | Обридло душі моїй життя моє; віддамся суму моєму; буду говорити в скорботі душі моєї. |
2
|
2
|
и3 рекY ко гDеви: не ўчи1 мz нечeствовати, и3 почт0 ми си1це суди1лъ є3си2; | Скажу Богу: не звинувачуй мене; оголоси мені, за що Ти зі мною борешся? |
3
|
3
|
и3ли2 добр0 ти є4сть, ѓще вознепрaвдую, ћкw презрёлъ є3си2 дэлA рукY твоє1ю, совёту же нечести1выхъ внsлъ є3си2; | Чи добре для Тебе, що Ти пригнічуєш, що зневажаєш діла рук Твоїх, а на раду нечестивих посилаєш світло? |
4
|
4
|
и3ли2 ћкоже человёкъ ви1дитъ, ви1диши; и3ли2 ћкоже зри1тъ человёкъ, ќзриши; | Хіба у Тебе плотські очі, і Ти дивишся, як дивиться людина? |
5
|
5
|
и3ли2 житіE твоE человёческо є4сть; и3ли2 лBта тво‰ ћкw днjе мyжа; | Хіба дні Твої, як дні людини, або літа Твої, як дні чоловіка, |
6
|
6
|
ћкw и3стzзaлъ є3си2 беззак0ніе моE и3 грэхи2 мо‰ и3зслёдилъ є3си2. | чому Ти шукаєш пороку в мені і допитуєшся гріха в мені, |
7
|
7
|
Вёси бо, ћкw не нечeствовахъ: но кто2 є4сть и3з8имazй и3з8 рукY твоє1ю; | хоча знаєш, що я не беззаконник, і що нема кому визволити мене від руки Твоєї? |
8
|
8
|
Рyцэ твои2 сотвори1стэ мS и3 создaстэ мS: пот0мъ же преложи1въ, порази1лъ мS є3си2. | Твої руки трудилися наді мною й створили всього мене цілком, — і Ти губиш мене? |
9
|
9
|
Помzни2, ћкw брeніе мS создaлъ є3си2, въ зeмлю же пaки возвращaеши мS. | Згадай, що Ти, як глину, обробив мене, і в порох повертаєш мене? |
10
|
10
|
И#ли2 не ћкоже млеко2 и3змелзи1лъ мS є3си2, ўсыри1лъ же мS є3си2 рaвнw сhру; | Чи не Ти вилив мене, як молоко, і, як сир, згустив мене, |
11
|
11
|
К0жею же и3 пл0тію мS њблeклъ є3си2, костьми1 же и3 жи1лами сши1лъ мS є3си2: | шкірою і плоттю одяг мене, кістками і жилами скріпив мене, |
12
|
12
|
жив0тъ же и3 ми1лость положи1лъ є3си2 ў менє2, посэщeніе же твоE сохрани2 м0й дyхъ. | життя і милість дарував мені, і піклування Твоє зберігало дух мій? |
13
|
13
|
Сі‰ и3мёzй въ тебЁ, вёмъ, ћкw вс‰ м0жеши, и3 невозм0жно тебЁ ничт0же. | Але і те приховував Ти в серці Своєму, — знаю, що це було в Тебе, — |
14
|
14
|
Ѓще бо согрэшY, храни1ши мS, t беззак0ніz же не безви1нна мS сотвори1лъ є3си2. | бо якщо я згрішу, Ти помітиш і не залишиш гріха мого без покарання. |
15
|
15
|
Ѓще бо нечести1въ бyду, лю1тэ мнЁ, ѓще же бyду прaведенъ, не могY возни1кнути: и3сп0лненъ бо є4смь безчeстіz, | Якщо я винен, горе мені! якщо і правий, то не насмілюся підняти голови моєї. Я пересичений приниженням; глянь на страждання моє: |
16
|
16
|
лови1мь бо є4смь ѓки лeвъ на ўбіeніе: пaки же преложи1въ, лю1тэ ўбивaеши мS. | воно збільшується. Ти женешся за мною, як лев, і знову нападаєш на мене і дивним являєшся в мені. |
17
|
17
|
Њбновлszй на мS и3спытaніе моE, гнёва бо вели1кагw на мS ўпотреби1лъ є3си2 и3 навeлъ є3си2 на мS и3скушє1ніz. | Виводиш нових свідків Твоїх проти мене; підсилюєш гнів Твій на мене; і біди, одні за іншими, ополчаються проти мене. |
18
|
18
|
Почто2 u5бо мS и3з8 чрeва и3звeлъ є3си2, и3 не ўмр0хъ, џко же менE не ви1дэло бы, | І навіщо Ти вивів мене з утроби? нехай би я помер, коли ще нічиє око не бачило мене; |
19
|
19
|
и3 бhхъ бы ѓки не бhлъ; почто2 u5бо и3з8 чрeва во гр0бъ не снид0хъ; | нехай би я, як той, що не був, з утроби перенесений був у гріб! |
20
|
20
|
и3ли2 не мaло є4сть врeмz жи1зни моеS; њстaви менE почи1ти мaлw, | Чи не короткі дні мої? Залиш, відступи від мене, щоб я трохи підбадьорився, |
21
|
21
|
прeжде дaже tидY, tню1дуже не возвращyсz, въ зeмлю тeмну и3 мрaчну, | раніше ніж відійду, — і вже не повернуся, — у країну темряви і сіні смертної, |
22
|
22
|
въ зeмлю тмы2 вёчныz, и3дёже нёсть свёта, нижE ви1дэти животA человёческагw. | у країну мороку, який є морок тіні смертної, де немає упорядкування, де темно, як сама темрява. |