1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7а
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
| Tвэщaвъ же јwвъ, речE: | І відповів Іов і сказав; |
|
2
|
2
|
| послyшайте, послyшайте словeсъ мои1хъ, да не бyдетъ ми2 t вaсъ сіE ўтэшeніе: | вислухайте уважно слова мої, і це буде мені утіхою від вас. |
|
3
|
3
|
| потерпи1те ми2, ѓзъ же возглаг0лю, тaже не посмэeтемисz. | Потерпіть мене, і я буду говорити; а після того, як скажу, насміхайтеся. |
|
4
|
4
|
| Чт0 бо; є3дA человёческо ми2 њбличeніе; и3ли2 почто2 не воз8zрю1сz; | Хіба до людини слова мої? як же мені і не бути слабкодухим? |
|
5
|
5
|
| Воззрёвшіи на мS ўдиви1тесz, рyку пол0жше на лани1тэ. | Подивіться на мене і вжахніться, і покладіть перст на вуста. |
|
6
|
6
|
| Ѓще бо воспомzнY, ўжаснyсz: њбдержaтъ бо пл0ть мою2 болBзни. | Лише тільки я згадаю, — здригаюсь, і тремтіння обіймає тіло моє. |
|
7
|
7
|
| Почто2 нечести1віи живyтъ, њбетшaша же въ богaтствэ; | Чому беззаконні живуть, досягають старости, та й силою міцні? |
|
8
|
8
|
| Сёмz и4хъ по души2, ч†да же и4хъ пред8 nчи1ма. | Діти їхні з ними перед лицем їх, і онуки їхні перед очима їх. |
|
9
|
9
|
| Д0мове и4хъ nби1лніи сyть, стрaхъ же нигдЁ, рaны же t гDа нёсть на ни1хъ. | Доми їхні безпечні від страху, і немає жезла Божого на них. |
|
10
|
10
|
| Говsдо и4хъ не и3звeрже: спасeна же бhсть и4хъ и3мyщаz во чрeвэ и3 не лиши1сz. | Віл їх запліднює і не вивергає, корова їх зачинає і не викидає. |
|
11
|
11
|
| Пребывaютъ же ћкw џвцы вBчныz, дёти же и4хъ пред8игрaютъ, | Як стадо, випускають вони малюків своїх, і діти їхні стрибають. |
|
12
|
12
|
| взeмше pалти1рь и3 гyсли, и3 веселsтсz глaсомъ пёсни. | Викликують під голос тимпана і цитри і веселяться при звуках сопілки; |
|
13
|
13
|
| Скончaша во благи1хъ житіE своE, въ пок0и же ѓдовэ ўсп0ша. | проводять дні свої у щасті і миттєво сходять у пекло. |
|
14
|
14
|
| Глаг0лютъ же гDеви: tступи2 t нaсъ, путjй твои1хъ вёдэти не х0щемъ: | А між тим вони говорять Богу: відійди від нас, ми не хочемо знати шляхів Твоїх! |
|
15
|
15
|
| что2 дост0инъ, ћкw да пораб0таемъ є3мY; и3 кaz п0льза, ћкw да взhщемъ є3го2; | Хто такий Вседержитель, щоб нам служити Йому? і яка користь прибігати до Нього? |
|
16
|
16
|
| Въ рукaхъ бо и4хъ бsху благ†z, дёлъ же нечести1выхъ не надзирaетъ. | Бачиш, щастя їх не від їхніх рук. — Рада нечестивих, будь далекою від мене! |
|
17
|
17
|
| Nбaче же и3 нечести1выхъ свэти1лникъ ўгaснетъ, нaйдетъ же и5мъ развращeніе, бwлёзни же и5хъ њб8и1мутъ t гнёва: | Чи часто гасне світильник у беззаконних, і находить на них лихо, і Він дає їм у наділ страждання у гніві Своєму? |
|
18
|
18
|
| бyдутъ же ѓки плє1вы пред8 вётромъ, и3ли2 ћкоже прaхъ, є3г0же взS ви1хръ. | Вони повинні бути, як соломинка перед вітром і як полова, яку розносить вихор. |
|
19
|
19
|
| Да њскудёютъ сынHмъ и3мBніz є3гw2: воздaстъ проти1ву є3мY, и3 ўразумёетъ. | Скажеш: Бог береже для дітей його нещастя його. — Нехай віддасть Він йому самому, щоб він це знав. |
|
20
|
20
|
| Да ќзрzтъ џчи є3гw2 своE ўбіeніе, t гDа же да не спасeтсz. | Нехай його очі побачать нещастя його, і нехай він сам п’є від гніву Вседержителевого. |
|
21
|
21
|
| Ћкw в0лz є3гw2 съ ни1мъ въ домY є3гw2, и3 чи1сла мцcей є3гw2 раздэли1шасz. | Бо яка йому турбота про дім свій після нього, коли число місяців його закінчиться? |
|
22
|
22
|
| Не гDь ли є4сть научazй рaзуму и3 хи1трости; т0йже мyдрыхъ разсуждaетъ. | Але чи Бога вчити мудрости, коли Він судить і небесних? |
|
23
|
23
|
| Т0й ќмретъ въ си1лэ простоты2 своеS, всецёлъ же благодyшествуzй и3 благоуспэвazй, | Один помирає в самій повноті сил своїх, зовсім спокійний і мирний; |
|
24
|
24
|
| ўтр0ба же є3гw2 и3сп0лнена тyка, м0згъ же є3гw2 разливaетсz. | нутрощі його повні жиру, і кістки його напоєні мозком. |
|
25
|
25
|
| Џвъ же ўмирaетъ въ г0рести души2, не kдhй ничт0же блaга. | А інший помирає з душею засмученою, не вкусивши добра. |
|
26
|
26
|
| Вкyпэ же на земли2 спsтъ, гни1лость же и5хъ покры2. | І вони разом будуть лежати в поросі, і черва покриє їх. |
|
27
|
27
|
| Тёмже вёмъ вaсъ, ћкw дeрзостію належитe ми, | Знаю я ваші думки і хитрощі, які ви проти мене сплітаєте. |
|
28
|
28
|
| ћкw речeте: гдё є3сть д0мъ кнsжь; и3 гдё є3сть покр0въ селeній нечести1выхъ; | Ви скажете: де дім князя, і де намет, у якому жили беззаконні? |
|
29
|
29
|
| Вопроси1те мимоходsщихъ путeмъ, и3 знaмєніz и4хъ не ч{жда сотвори1те. | Хіба ви не запитували у подорожніх і незнайомі з їх спостереженнями, |
|
30
|
30
|
| Ћкw на дeнь пaгубы соблюдaетсz нечести1вый, и3 въ дeнь гнёва є3гw2 tведeнъ бyдетъ. | що у день загибелі пощаджений буває лиходій, у день гніву відводиться убік? |
|
31
|
31
|
| Кто2 возвэсти1тъ пред8 лицeмъ є3гw2 пyть є3гw2, и3 є4же т0й сотвори2, кто2 воздaстъ є3мY; | Хто представить йому перед лице путь його, і хто відплатить йому за те, що він робив? |
|
32
|
32
|
| И# т0й во гр0бъ tнесeнъ бhсть, и3 на гроби1щихъ побдЁ. | Його проводжають до гробів і на його могилі ставлять варту. |
|
33
|
33
|
| Ўслади1сz є3мY др0бное кaменіе пот0ка, и3 в8слёдъ є3гw2 всsкъ человёкъ tи1детъ, и3 пред8 ни1мъ безчи1сленніи. | Солодкі для нього брили долини, і за ним іде натовп людей, а тим, що йдуть перед ним, немає числа. |
|
34
|
34
|
| Кaкw же мS ўтэшaете сyетными; ґ є4же бы мнЁ почи1ти t вaсъ, ничт0же. | Як же ви хочете утішати мене пустим? У ваших відповідях залишається одна неправда. |
