1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7а
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
|
Tвэщaвъ же јwвъ, речE:
|
І відповів Іов і сказав;
|
|
2
|
2
|
|
послyшайте, послyшайте словeсъ мои1хъ, да не бyдетъ ми2 t вaсъ сіE ўтэшeніе:
|
вислухайте уважно слова мої, і це буде мені утіхою від вас.
|
|
3
|
3
|
|
потерпи1те ми2, ѓзъ же возглаг0лю, тaже не посмэeтемисz.
|
Потерпіть мене, і я буду говорити; а після того, як скажу, насміхайтеся.
|
|
4
|
4
|
|
Чт0 бо; є3дA человёческо ми2 њбличeніе; и3ли2 почто2 не воз8zрю1сz;
|
Хіба до людини слова мої? як же мені і не бути слабкодухим?
|
|
5
|
5
|
|
Воззрёвшіи на мS ўдиви1тесz, рyку пол0жше на лани1тэ.
|
Подивіться на мене і вжахніться, і покладіть перст на вуста.
|
|
6
|
6
|
|
Ѓще бо воспомzнY, ўжаснyсz: њбдержaтъ бо пл0ть мою2 болBзни.
|
Лише тільки я згадаю, — здригаюсь, і тремтіння обіймає тіло моє.
|
|
7
|
7
|
|
Почто2 нечести1віи живyтъ, њбетшaша же въ богaтствэ;
|
Чому беззаконні живуть, досягають старости, та й силою міцні?
|
|
8
|
8
|
|
Сёмz и4хъ по души2, ч†да же и4хъ пред8 nчи1ма.
|
Діти їхні з ними перед лицем їх, і онуки їхні перед очима їх.
|
|
9
|
9
|
|
Д0мове и4хъ nби1лніи сyть, стрaхъ же нигдЁ, рaны же t гDа нёсть на ни1хъ.
|
Доми їхні безпечні від страху, і немає жезла Божого на них.
|
|
10
|
10
|
|
Говsдо и4хъ не и3звeрже: спасeна же бhсть и4хъ и3мyщаz во чрeвэ и3 не лиши1сz.
|
Віл їх запліднює і не вивергає, корова їх зачинає і не викидає.
|
|
11
|
11
|
|
Пребывaютъ же ћкw џвцы вBчныz, дёти же и4хъ пред8игрaютъ,
|
Як стадо, випускають вони малюків своїх, і діти їхні стрибають.
|
|
12
|
12
|
|
взeмше pалти1рь и3 гyсли, и3 веселsтсz глaсомъ пёсни.
|
Викликують під голос тимпана і цитри і веселяться при звуках сопілки;
|
|
13
|
13
|
|
Скончaша во благи1хъ житіE своE, въ пок0и же ѓдовэ ўсп0ша.
|
проводять дні свої у щасті і миттєво сходять у пекло.
|
|
14
|
14
|
|
Глаг0лютъ же гDеви: tступи2 t нaсъ, путjй твои1хъ вёдэти не х0щемъ:
|
А між тим вони говорять Богу: відійди від нас, ми не хочемо знати шляхів Твоїх!
|
|
15
|
15
|
|
что2 дост0инъ, ћкw да пораб0таемъ є3мY; и3 кaz п0льза, ћкw да взhщемъ є3го2;
|
Хто такий Вседержитель, щоб нам служити Йому? і яка користь прибігати до Нього?
|
|
16
|
16
|
|
Въ рукaхъ бо и4хъ бsху благ†z, дёлъ же нечести1выхъ не надзирaетъ.
|
Бачиш, щастя їх не від їхніх рук. — Рада нечестивих, будь далекою від мене!
|
|
17
|
17
|
|
Nбaче же и3 нечести1выхъ свэти1лникъ ўгaснетъ, нaйдетъ же и5мъ развращeніе, бwлёзни же и5хъ њб8и1мутъ t гнёва:
|
Чи часто гасне світильник у беззаконних, і находить на них лихо, і Він дає їм у наділ страждання у гніві Своєму?
|
|
18
|
18
|
|
бyдутъ же ѓки плє1вы пред8 вётромъ, и3ли2 ћкоже прaхъ, є3г0же взS ви1хръ.
|
Вони повинні бути, як соломинка перед вітром і як полова, яку розносить вихор.
|
|
19
|
19
|
|
Да њскудёютъ сынHмъ и3мBніz є3гw2: воздaстъ проти1ву є3мY, и3 ўразумёетъ.
|
Скажеш: Бог береже для дітей його нещастя його. — Нехай віддасть Він йому самому, щоб він це знав.
|
|
20
|
20
|
|
Да ќзрzтъ џчи є3гw2 своE ўбіeніе, t гDа же да не спасeтсz.
|
Нехай його очі побачать нещастя його, і нехай він сам п’є від гніву Вседержителевого.
|
|
21
|
21
|
|
Ћкw в0лz є3гw2 съ ни1мъ въ домY є3гw2, и3 чи1сла мцcей є3гw2 раздэли1шасz.
|
Бо яка йому турбота про дім свій після нього, коли число місяців його закінчиться?
|
|
22
|
22
|
|
Не гDь ли є4сть научazй рaзуму и3 хи1трости; т0йже мyдрыхъ разсуждaетъ.
|
Але чи Бога вчити мудрости, коли Він судить і небесних?
|
|
23
|
23
|
|
Т0й ќмретъ въ си1лэ простоты2 своеS, всецёлъ же благодyшествуzй и3 благоуспэвazй,
|
Один помирає в самій повноті сил своїх, зовсім спокійний і мирний;
|
|
24
|
24
|
|
ўтр0ба же є3гw2 и3сп0лнена тyка, м0згъ же є3гw2 разливaетсz.
|
нутрощі його повні жиру, і кістки його напоєні мозком.
|
|
25
|
25
|
|
Џвъ же ўмирaетъ въ г0рести души2, не kдhй ничт0же блaга.
|
А інший помирає з душею засмученою, не вкусивши добра.
|
|
26
|
26
|
|
Вкyпэ же на земли2 спsтъ, гни1лость же и5хъ покры2.
|
І вони разом будуть лежати в поросі, і черва покриє їх.
|
|
27
|
27
|
|
Тёмже вёмъ вaсъ, ћкw дeрзостію належитe ми,
|
Знаю я ваші думки і хитрощі, які ви проти мене сплітаєте.
|
|
28
|
28
|
|
ћкw речeте: гдё є3сть д0мъ кнsжь; и3 гдё є3сть покр0въ селeній нечести1выхъ;
|
Ви скажете: де дім князя, і де намет, у якому жили беззаконні?
|
|
29
|
29
|
|
Вопроси1те мимоходsщихъ путeмъ, и3 знaмєніz и4хъ не ч{жда сотвори1те.
|
Хіба ви не запитували у подорожніх і незнайомі з їх спостереженнями,
|
|
30
|
30
|
|
Ћкw на дeнь пaгубы соблюдaетсz нечести1вый, и3 въ дeнь гнёва є3гw2 tведeнъ бyдетъ.
|
що у день загибелі пощаджений буває лиходій, у день гніву відводиться убік?
|
|
31
|
31
|
|
Кто2 возвэсти1тъ пред8 лицeмъ є3гw2 пyть є3гw2, и3 є4же т0й сотвори2, кто2 воздaстъ є3мY;
|
Хто представить йому перед лице путь його, і хто відплатить йому за те, що він робив?
|
|
32
|
32
|
|
И# т0й во гр0бъ tнесeнъ бhсть, и3 на гроби1щихъ побдЁ.
|
Його проводжають до гробів і на його могилі ставлять варту.
|
|
33
|
33
|
|
Ўслади1сz є3мY др0бное кaменіе пот0ка, и3 в8слёдъ є3гw2 всsкъ человёкъ tи1детъ, и3 пред8 ни1мъ безчи1сленніи.
|
Солодкі для нього брили долини, і за ним іде натовп людей, а тим, що йдуть перед ним, немає числа.
|
|
34
|
34
|
|
Кaкw же мS ўтэшaете сyетными; ґ є4же бы мнЁ почи1ти t вaсъ, ничт0же.
|
Як же ви хочете утішати мене пустим? У ваших відповідях залишається одна неправда.
|
