1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa }
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
|
Tвэщaвъ же валдaдъ саvхeйскій, речE: док0лэ глаг0лати бyдеши сі‰;
|
І відповів Вилдад савхеянин і сказав:
|
|
2
|
2
|
|
дyхъ многоглаг0ливъ во ўстёхъ твои1хъ.
|
чи довго ти будеш говорити так? — слова? вуст твоїх бурхливий вітер!
|
|
3
|
3
|
|
Е#дA гDь њби1дитъ судsй; и3ли2 вс‰ сотвори1вый возмzтeтъ прaвду;
|
Невже Бог спотворює суд, і Вседержитель перетворює правду?
|
|
4
|
4
|
|
Ѓще сhнове твои2 согрэши1ша пред8 ни1мъ, послA рyку на беззакHніz и4хъ:
|
Якщо сини твої згрішили перед Ним, то Він і віддав їх у руку беззаконня їхнього.
|
|
5
|
5
|
|
тh же ќтренюй ко гDу вседержи1телю молsсz:
|
Якщо ж ти знайдеш Бога і помолишся Вседержителю,
|
|
6
|
6
|
|
ѓще чи1стъ є3си2 и3 и4стиненъ, моли1тву твою2 ўслhшитъ, ўстр0итъ же ти2 пaки житіE прaвды:
|
і якщо ти чистий і правий, то Він нині ж встане над тобою й умиротворить оселю правди твоєї.
|
|
7
|
7
|
|
бyдутъ u5бо пє1рваz тво‰ м†ла, послBднzz же тво‰ без8 числA.
|
І якщо спочатку в тебе було мало, то згодом буде дуже багато.
|
|
8
|
8
|
|
Вопроси1 бо р0да пeрваго, и3зслёди же по р0ду nтцє1въ:
|
Бо запитай у минулих родів і вникни у спостереження батьків їх;
|
|
9
|
9
|
|
вчерaшни бо є3смы2 и3 не вёмы, сёнь бо є4сть нaше житіE на земли2:
|
а ми — вчорашні і нічого не знаємо, тому що наші дні на землі тінь.
|
|
10
|
10
|
|
не сjи ли научaтъ тS и3 возвэстsтъ ти2 и3 t сeрдца и3знесyтъ словесA;
|
Ось, вони навчать тебе, скажуть тобі і від серця свого промовлять слова:
|
|
11
|
11
|
|
Е#дA произни1четъ р0гозъ без8 воды2, и3ли2 растeтъ си1тникъ без8 напаsніz;
|
чи піднімається очерет без вологи? чи росте очерет без води?
|
|
12
|
12
|
|
є3щE сyщу на к0рени, и3 не п0жнетсz ли; прeжде напаsніz всsкое бhліе не и3зсыхaетъ ли;
|
Ще він у свіжості своїй і не зрізаний, а раніше всякої трави засихає.
|
|
13
|
13
|
|
тaкw u5бо бyдутъ послBднzz всёхъ забывaющихъ гDа: надeжда бо нечести1вагw поги1бнетъ:
|
Такі путі всіх, хто забуває Бога, і надія лицеміра загине;
|
|
14
|
14
|
|
не населeнъ бо бyдетъ д0мъ є3гw2, паучи1на же сбyдетсz селeніе є3гw2.
|
уповання його підрізане, і впевненість його — дім павука.
|
|
15
|
15
|
|
Ѓще подпрeтъ хрaмину свою2, не стaнетъ: є4мшусz же є3мY за ню2, не пребyдетъ.
|
Обіпреться об дім свій і не встоїть; схопиться за нього і не утримається.
|
|
16
|
16
|
|
Влaжный бо є4сть под8 с0лнцемъ, и3 t тлёніz є3гw2 лёторасль є3гw2 и3зhдетъ:
|
Він зеленіє перед сонцем, за сад простягаються гілки його;
|
|
17
|
17
|
|
на собрaніи кaменіz спи1тъ, посредё же кремeніz поживeтъ:
|
у купу каміння вплітається коріння його, між камінням врізується.
|
|
18
|
18
|
|
ѓще поглоти1тъ мёсто, солжeтъ є3мY, не ви1дэлъ є3си2 таков†z,
|
Але коли вирвуть його з місця його, воно відмовиться від нього: «я не бачило тебе!»
|
|
19
|
19
|
|
ћкw превращeніе нечести1вагw таково2, и3з8 земли1 же и3нaго произрасти1тъ.
|
Ось радість шляху його! а із землі виростають інші.
|
|
20
|
20
|
|
ГDь бо не tри1нетъ неѕл0бивагw: всsкагw же дaра t нечести1вагw не пріи1метъ.
|
Бачиш, Бог не відкидає непорочного і не підтримує руки? лиходіїв.
|
|
21
|
21
|
|
И$стиннымъ же ўстA и3сп0лнитъ смёха, ўстнё же и4хъ и3сповёданіz.
|
Він ще наповнить сміхом вуста твої і губи твої радісним вигуком.
|
|
22
|
22
|
|
Врази1 же и4хъ њблекyтсz въ стyдъ: жили1ще же нечести1вагw не бyдетъ.
|
Ненависники твої вдягнуться в сором, і намету нечестивих не стане.
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
