1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa }
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| Tвэщaвъ же валдaдъ саvхeйскій, речE: док0лэ глаг0лати бyдеши сі‰; | І відповів Вилдад савхеянин і сказав: |
|
2
|
2
|
| дyхъ многоглаг0ливъ во ўстёхъ твои1хъ. | чи довго ти будеш говорити так? — слова? вуст твоїх бурхливий вітер! |
|
3
|
3
|
| Е#дA гDь њби1дитъ судsй; и3ли2 вс‰ сотвори1вый возмzтeтъ прaвду; | Невже Бог спотворює суд, і Вседержитель перетворює правду? |
|
4
|
4
|
| Ѓще сhнове твои2 согрэши1ша пред8 ни1мъ, послA рyку на беззакHніz и4хъ: | Якщо сини твої згрішили перед Ним, то Він і віддав їх у руку беззаконня їхнього. |
|
5
|
5
|
| тh же ќтренюй ко гDу вседержи1телю молsсz: | Якщо ж ти знайдеш Бога і помолишся Вседержителю, |
|
6
|
6
|
| ѓще чи1стъ є3си2 и3 и4стиненъ, моли1тву твою2 ўслhшитъ, ўстр0итъ же ти2 пaки житіE прaвды: | і якщо ти чистий і правий, то Він нині ж встане над тобою й умиротворить оселю правди твоєї. |
|
7
|
7
|
| бyдутъ u5бо пє1рваz тво‰ м†ла, послBднzz же тво‰ без8 числA. | І якщо спочатку в тебе було мало, то згодом буде дуже багато. |
|
8
|
8
|
| Вопроси1 бо р0да пeрваго, и3зслёди же по р0ду nтцє1въ: | Бо запитай у минулих родів і вникни у спостереження батьків їх; |
|
9
|
9
|
| вчерaшни бо є3смы2 и3 не вёмы, сёнь бо є4сть нaше житіE на земли2: | а ми — вчорашні і нічого не знаємо, тому що наші дні на землі тінь. |
|
10
|
10
|
| не сjи ли научaтъ тS и3 возвэстsтъ ти2 и3 t сeрдца и3знесyтъ словесA; | Ось, вони навчать тебе, скажуть тобі і від серця свого промовлять слова: |
|
11
|
11
|
| Е#дA произни1четъ р0гозъ без8 воды2, и3ли2 растeтъ си1тникъ без8 напаsніz; | чи піднімається очерет без вологи? чи росте очерет без води? |
|
12
|
12
|
| є3щE сyщу на к0рени, и3 не п0жнетсz ли; прeжде напаsніz всsкое бhліе не и3зсыхaетъ ли; | Ще він у свіжості своїй і не зрізаний, а раніше всякої трави засихає. |
|
13
|
13
|
| тaкw u5бо бyдутъ послBднzz всёхъ забывaющихъ гDа: надeжда бо нечести1вагw поги1бнетъ: | Такі путі всіх, хто забуває Бога, і надія лицеміра загине; |
|
14
|
14
|
| не населeнъ бо бyдетъ д0мъ є3гw2, паучи1на же сбyдетсz селeніе є3гw2. | уповання його підрізане, і впевненість його — дім павука. |
|
15
|
15
|
| Ѓще подпрeтъ хрaмину свою2, не стaнетъ: є4мшусz же є3мY за ню2, не пребyдетъ. | Обіпреться об дім свій і не встоїть; схопиться за нього і не утримається. |
|
16
|
16
|
| Влaжный бо є4сть под8 с0лнцемъ, и3 t тлёніz є3гw2 лёторасль є3гw2 и3зhдетъ: | Він зеленіє перед сонцем, за сад простягаються гілки його; |
|
17
|
17
|
| на собрaніи кaменіz спи1тъ, посредё же кремeніz поживeтъ: | у купу каміння вплітається коріння його, між камінням врізується. |
|
18
|
18
|
| ѓще поглоти1тъ мёсто, солжeтъ є3мY, не ви1дэлъ є3си2 таков†z, | Але коли вирвуть його з місця його, воно відмовиться від нього: «я не бачило тебе!» |
|
19
|
19
|
| ћкw превращeніе нечести1вагw таково2, и3з8 земли1 же и3нaго произрасти1тъ. | Ось радість шляху його! а із землі виростають інші. |
|
20
|
20
|
| ГDь бо не tри1нетъ неѕл0бивагw: всsкагw же дaра t нечести1вагw не пріи1метъ. | Бачиш, Бог не відкидає непорочного і не підтримує руки? лиходіїв. |
|
21
|
21
|
| И$стиннымъ же ўстA и3сп0лнитъ смёха, ўстнё же и4хъ и3сповёданіz. | Він ще наповнить сміхом вуста твої і губи твої радісним вигуком. |
|
22
|
22
|
| Врази1 же и4хъ њблекyтсz въ стyдъ: жили1ще же нечести1вагw не бyдетъ. | Ненависники твої вдягнуться в сором, і намету нечестивих не стане. |
