1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lf
|
Глава 39
|
|
1
|
1
|
| Ѓще ўразумёлъ є3си2 врeмz рождeніz к0зъ живyщихъ на горaхъ кaменныхъ; ўсмотри1лъ же ли є3си2 болёзнь при рождeніи є3лeней; | Чи знаєш ти час, коли народжуються дикі кози на скелях, і чи помічав пологи ланей? |
|
2
|
2
|
| и3зчи1слилъ же ли є3си2 мцcы и4хъ и3сп0лнєны рождeніz и4хъ, бwлёзни же и4хъ разрэши1лъ ли є3си2; | чи можеш обчислити місяці вагітности їх? і чи знаєш час пологів їх? |
|
3
|
3
|
| Вскорми1лъ же ли є3си2 дётищы и4хъ внЁ стрaха, бwлёзни же и4хъ tслeши ли; | Вони вигинаються, народжуючи дітей своїх, викидаючи свої ноші; |
|
4
|
4
|
| и3звeргнутъ ч†да сво‰, ўмн0жатсz въ порождeніи, и3зhдутъ и3 не возвратsтсz къ ни6мъ. | діти їх приходять у силу, ростуть на полі, йдуть і не повертаються до них. |
|
5
|
5
|
| Кт0 же є4сть пусти1вый nслA ди1віzго своб0дна, ќзы же є3гw2 кто2 разрэши1лъ; | Хто випустив дикого осла на волю, і хто розв’язав пута онагру, |
|
6
|
6
|
| Положи1хъ же жили1ще є3гw2 пустhню и3 селє1ніz є3гw2 слaность: | якому степ Я призначив домом і солончаки — житлом? |
|
7
|
7
|
| смэsйсz мн0гу нар0ду грaда, стужaніz же дaнническагw не слhшай, | Він насміхається над міською багатолюдністю і не чує криків погонича, |
|
8
|
8
|
| ўсм0тритъ на горaхъ пaжить себЁ и3 в8слёдъ всsкагw ѕлaка и4щетъ. | по горах шукає собі їжу і ганяється за всякою зеленню. |
|
9
|
9
|
| Пох0щетъ же ли ти2 є3динор0гъ раб0тати, и3ли2 поспaти при ћслехъ твои1хъ; | Чи захоче єдиноріг служити тобі і чи переночує біля ясел твоїх? |
|
10
|
10
|
| привsжеши ли ремeніемъ и4го є3гw2, и3 провлечeтъ ти2 бразды6 на п0ли; | Чи можеш мотузкою прив’язати єдинорога до борозни, і чи стане він боронити за тобою поле? |
|
11
|
11
|
| надёешилисz нaнь, ћкw мн0га крёпость є3гw2; попyстиши же ли є3мY дэлA тво‰; | Чи будеш надіятися на нього, тому що в нього сила велика, і чи даси йому роботу твою? |
|
12
|
12
|
| повёриши же ли, ћкw воздaстъ ти2 сёмz; внесeтъ же ли ти2 въ гумно2; | Чи повіриш йому, що він насіння твоє поверне і складе на тік твій? |
|
13
|
13
|
| Крило2 веселsщихсz неелaсса, ѓще зачнeтъ ґсjда и3 нeсса; | Чи ти дав красиві крила павичу і пера і пух страусу? |
|
14
|
14
|
| ћкw њстaвитъ на земли2 ћица сво‰, и3 на пeрсти согрёетъ, | Він залишає яйця свої на землі, і на піску зігріває їх, |
|
15
|
15
|
| и3 забы2, ћкw ногA разбіeтъ, и3 ѕвёріе сeлніи поперyтъ: | і забуває, що нога може роздавити їх і польовий звір може розтоптати їх; |
|
16
|
16
|
| њжесточи1сz на ч†да сво‰, ѓки бы не є3S, вотщE труди1сz без8 стрaха, | він жорстокий до дітей своїх, немов не до своїх, і не боїться, що праця його буде даремна; |
|
17
|
17
|
| ћкw сокры2 бGъ є4й премyдрость и3 не ўдэли2 є4й въ рaзумэ: | тому що Бог не дав йому мудрости і не наділив його глуздом; |
|
18
|
18
|
| во врeмz же на высотY вознесeтъ, посмэeтсz коню2 и3 сэдsщему на нeмъ. | а коли підніметься на висоту, посміється з коня і вершника його. |
|
19
|
19
|
| И#ли2 ты2 њбложи1лъ є3си2 конS си1лою, и3 њблeклъ же ли є3си2 вhю є3гw2 въ стрaхъ; | Чи ти дав коню силу і наділив шию його гривою? |
|
20
|
20
|
| њбложи1лъ же ли є3си2 є3го2 всеoрyжіемъ, слaву же пeрсей є3гw2 дeрзостію; | Чи можеш ти злякати його, як сарану? Хропіння ніздрів його — жах; |
|
21
|
21
|
| копhтомъ копaz на п0ли и3грaетъ и3 и3сх0дитъ на п0ле съ крёпостію: | риє ногою землю і захоплюється силою; йде назустріч зброї; |
|
22
|
22
|
| срэтaz стрёлы посмэzвaетсz и3 не tврати1тсz t желёза: | він глузує з небезпеки і не боїться і не відвертається від меча; |
|
23
|
23
|
| над8 ни1мъ и3грaетъ лyкъ и3 мeчь, | сагайдак гуркотить над ним, блискотить спис і дротик; |
|
24
|
24
|
| и3 гнёвомъ потреби1тъ зeмлю и3 не и4мать вёры ћти, д0ндеже вострyбитъ трубA: | у пориві і люті він ковтає землю і не може стояти при звуці труби; |
|
25
|
25
|
| трубё же воструби1вшей глаг0летъ, блaгоже: и3здалeча же њбонsетъ рaть, со скакaніемъ и3 ржaніемъ. | при трубному звуці він подає голос: гу! гу! і здалеку чує битву, гучні голоси вождів і крик. |
|
26
|
26
|
| И# твоeю ли хи1тростію стои1тъ ћстребъ, распростeръ крилB недви1жимь, зрS на ю4гъ; | Чи твоєю мудрістю літає яструб і спрямовує крила свої на південь? |
|
27
|
27
|
| Твои1мъ же ли повелёніемъ возн0ситсz nрeлъ, неsсыть же на гнэздЁ своeмъ сэдS вселsетсz, | Чи за твоїм словом піднімається орел і влаштовує на висоті гніздо своє? |
|
28
|
28
|
| на версЁ кaмене и3 въ сокровeнэ; | Він живе на скелі і ночує на зубцях скелі і на місцях неприступних; |
|
29
|
29
|
| тaмw же сhй и4щетъ бр†шна, и3здалeча џчи є3гw2 наблюдaютъ, | звідти видивляється собі їжу: очі його дивляться далеко; |
|
30
|
30
|
| пти6чищи же є3гw2 валsютсz въ кр0ви: и3дёже ѓще бyдутъ мертвечи6ны, ѓбіе њбрэтaютсz. | пташенята його п’ють кров, і де труп, там і він. |
|
31
|
31
|
| И# tвэщA гDь бGъ ко јwву и3 речE: | І продовжував Господь і сказав Іову: |
|
32
|
32
|
| є3дA сyдъ со всеси1льнымъ ўкланsетсz; њбличazй же бGа tвэщaти и4мать є3мY. | чи буде той, хто змагається з Вседержителем, ще вчити? Той, хто викриває Бога, нехай відповідає Йому. |
|
33
|
33
|
| Tвэщaвъ же јwвъ, речE гDеви: | І відповів Іов Господу і сказав: |
|
34
|
34
|
| почто2 є3щE ѓзъ прю1сz, наказyемь и3 њбличaемь t гDа, слhшай такwвaz ничт0же сhй; ѓзъ же кjй tвётъ дaмъ къ си6мъ; рyку положY на ўстёхъ мои1хъ: | ось, я нікчемний; що буду я відповідати Тобі? Руку мою покладаю на вуста мої. |
|
35
|
35
|
| є3ди1ною глаг0лахъ, втори1цею же не приложY. | Один раз я говорив, — тепер відповідати не буду, навіть двічі, але більше не буду. |
