1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa ѕ7i
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
|
Tвэщaвъ же јwвъ, речE:
|
І відповів Іов і сказав:
|
|
2
|
2
|
|
слhшахъ сицєвaz мнHга, ўтёшителіе ѕHлъ вси2.
|
чув я багато такого; жалюгідні утішителі всі ви!
|
|
3
|
3
|
|
Чт0 бо; є3дA чи1нъ є4сть во словесёхъ вётра; и3ли2 кyю ти2 пaкость сотвори1тъ, ћкw tвэщaеши;
|
Чи буде кінець легковажним словам? і що спонукало тебе так відповідати?
|
|
4
|
4
|
|
И# ѓзъ ћкоже вы2 возглаг0лю: ѓще бы душA вaша подлежaла вмёстw моеS, тогдA наскочи1лъ бhхъ на вы2 словесы2, покивaю же на вы2 глав0ю моeю.
|
І я міг би так само говорити, як ви, якби душа ваша була на місці душі моєї; ополчався б на вас словами і кивав би на вас головою моєю;
|
|
5
|
5
|
|
Бyди же крёпость во ўстёхъ мои1хъ, движeніz же ўстeнъ не пощажY.
|
підкріплював би вас язиком моїм і рухом губ утішав би.
|
|
6
|
6
|
|
Ѓще бо возглаг0лю, не возболю1 ли ћзвою; ѓще же и3 ўмолчY, чи1мъ мeнше ўsзвенъ бyду;
|
Чи говорю я, не стихає скорбота моя; чи перестаю, що відходить від мене?
|
|
7
|
7
|
|
Нн7э же преутруждeна мS сотвори2, бyz, согни1вша, и3 ћтъ мS.
|
Але нині Він виснажив мене. Ти зруйнував усю родину мою.
|
|
8
|
8
|
|
Въ послyшество бhхъ, и3 востA во мнЁ лжA моS, проти1внw лицY моемY tвэщA.
|
Ти покрив мене зморшками як свідчення проти мене; повстає на мене виснаженість моя, у лице докоряє мені.
|
|
9
|
9
|
|
Гнёвенъ бhвъ низложи1 мz, возскрежетA зубы2 на мS, стрёлы разб0йникwвъ є3гw2 напад0ша на мS.
|
Гнів Його терзає і ворогує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворог мій гострить на мене очі свої.
|
|
10
|
10
|
|
Nстрот0ю nчeсъ наскакA, мечeмъ порази1 мz въ колBна: вкyпэ же потек0ша на мS:
|
Розкрили на мене пащу свою; ганьблять і б’ють мене по щоках: усі змовилися проти мене.
|
|
11
|
11
|
|
предадe бо мS гDь въ рyки непрaведныхъ, нечести6вымъ же повeрже мS.
|
Віддав мене Бог беззаконнику і у руки нечестивих кинув мене.
|
|
12
|
12
|
|
Ми1рствующа разсhпа мS, взsвъ мS за власы2 њборвA, постaви мS ѓки примёту.
|
Я був спокійним, але Він потряс мене; взяв мене за шию і побив мене і поставив мене мішенню для Себе.
|
|
13
|
13
|
|
Њбыд0ша мS к0піzми бодyще во и3стeсы мо‰, не щадsще: и3зліsша на зeмлю жeлчь мою2,
|
Оточили мене стрільці Його; Він розсікає нутрощі мої і не щадить, пролив на землю жовч мою,
|
|
14
|
14
|
|
низложи1ша мS трyпъ на трyпъ, тек0ша ко мнЁ могyщіи,
|
пробиває в мені пролам за проламом, біжить на мене, як ратоборець.
|
|
15
|
15
|
|
врeтище соши1ша на к0жу мою2, и3 м0щь моS на земли2 ўгасE.
|
Веретище зшив я на шкіру мою й у порох поклав голову мою.
|
|
16
|
16
|
|
Чрeво моE сгорЁ t плaча, на вёждахъ же мои1хъ стёнь смeртнаz,
|
Обличчя моє почервоніло від плачу, і на повіках моїх тінь смерти,
|
|
17
|
17
|
|
непрaведно же ни є3ди1но бЁ въ рукY моє1ю: моли1тва же моS чистA.
|
попри все те, що немає вкраденого в руках моїх, і молитва моя чиста.
|
|
18
|
18
|
|
ЗемлE, да не покрhеши над8 кр0вію пл0ти моеS, нижE да бyдетъ мёсто в0плю моемY.
|
Земле! не закрий моєї крови, і нехай не буде місця воланню моєму.
|
|
19
|
19
|
|
И# нн7э сE, на нб7сёхъ п0слухъ м0й, свидётель же ми2 во вhшнихъ.
|
І нині ось на небесах Свідок мій, і Заступник мій у вишніх!
|
|
20
|
20
|
|
Да пріи1детъ моS мольбA ко гDу, пред8 ни1мже да кaплетъ џко моE.
|
Багатомовні друзі мої! До Бога плачуть очі мої.
|
|
21
|
21
|
|
Бyди же њбличeніе мyжу пред8 гDемъ, и3 сhну человёческому ко бли1жнему є3гw2.
|
О, якби чоловік міг змагатися з Богом, як син людський із ближнім своїм!
|
|
22
|
22
|
|
ЛBта же и3зочтє1наz пріид0ша, и3 путeмъ, и4мже не возвращyсz, пойдY.
|
Бо літам моїм приходить кінець, і я відходжу в путь безповоротну.
|
