1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa ѕ7i
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| Tвэщaвъ же јwвъ, речE: | І відповів Іов і сказав: |
|
2
|
2
|
| слhшахъ сицєвaz мнHга, ўтёшителіе ѕHлъ вси2. | чув я багато такого; жалюгідні утішителі всі ви! |
|
3
|
3
|
| Чт0 бо; є3дA чи1нъ є4сть во словесёхъ вётра; и3ли2 кyю ти2 пaкость сотвори1тъ, ћкw tвэщaеши; | Чи буде кінець легковажним словам? і що спонукало тебе так відповідати? |
|
4
|
4
|
| И# ѓзъ ћкоже вы2 возглаг0лю: ѓще бы душA вaша подлежaла вмёстw моеS, тогдA наскочи1лъ бhхъ на вы2 словесы2, покивaю же на вы2 глав0ю моeю. | І я міг би так само говорити, як ви, якби душа ваша була на місці душі моєї; ополчався б на вас словами і кивав би на вас головою моєю; |
|
5
|
5
|
| Бyди же крёпость во ўстёхъ мои1хъ, движeніz же ўстeнъ не пощажY. | підкріплював би вас язиком моїм і рухом губ утішав би. |
|
6
|
6
|
| Ѓще бо возглаг0лю, не возболю1 ли ћзвою; ѓще же и3 ўмолчY, чи1мъ мeнше ўsзвенъ бyду; | Чи говорю я, не стихає скорбота моя; чи перестаю, що відходить від мене? |
|
7
|
7
|
| Нн7э же преутруждeна мS сотвори2, бyz, согни1вша, и3 ћтъ мS. | Але нині Він виснажив мене. Ти зруйнував усю родину мою. |
|
8
|
8
|
| Въ послyшество бhхъ, и3 востA во мнЁ лжA моS, проти1внw лицY моемY tвэщA. | Ти покрив мене зморшками як свідчення проти мене; повстає на мене виснаженість моя, у лице докоряє мені. |
|
9
|
9
|
| Гнёвенъ бhвъ низложи1 мz, возскрежетA зубы2 на мS, стрёлы разб0йникwвъ є3гw2 напад0ша на мS. | Гнів Його терзає і ворогує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворог мій гострить на мене очі свої. |
|
10
|
10
|
| Nстрот0ю nчeсъ наскакA, мечeмъ порази1 мz въ колBна: вкyпэ же потек0ша на мS: | Розкрили на мене пащу свою; ганьблять і б’ють мене по щоках: усі змовилися проти мене. |
|
11
|
11
|
| предадe бо мS гDь въ рyки непрaведныхъ, нечести6вымъ же повeрже мS. | Віддав мене Бог беззаконнику і у руки нечестивих кинув мене. |
|
12
|
12
|
| Ми1рствующа разсhпа мS, взsвъ мS за власы2 њборвA, постaви мS ѓки примёту. | Я був спокійним, але Він потряс мене; взяв мене за шию і побив мене і поставив мене мішенню для Себе. |
|
13
|
13
|
| Њбыд0ша мS к0піzми бодyще во и3стeсы мо‰, не щадsще: и3зліsша на зeмлю жeлчь мою2, | Оточили мене стрільці Його; Він розсікає нутрощі мої і не щадить, пролив на землю жовч мою, |
|
14
|
14
|
| низложи1ша мS трyпъ на трyпъ, тек0ша ко мнЁ могyщіи, | пробиває в мені пролам за проламом, біжить на мене, як ратоборець. |
|
15
|
15
|
| врeтище соши1ша на к0жу мою2, и3 м0щь моS на земли2 ўгасE. | Веретище зшив я на шкіру мою й у порох поклав голову мою. |
|
16
|
16
|
| Чрeво моE сгорЁ t плaча, на вёждахъ же мои1хъ стёнь смeртнаz, | Обличчя моє почервоніло від плачу, і на повіках моїх тінь смерти, |
|
17
|
17
|
| непрaведно же ни є3ди1но бЁ въ рукY моє1ю: моли1тва же моS чистA. | попри все те, що немає вкраденого в руках моїх, і молитва моя чиста. |
|
18
|
18
|
| ЗемлE, да не покрhеши над8 кр0вію пл0ти моеS, нижE да бyдетъ мёсто в0плю моемY. | Земле! не закрий моєї крови, і нехай не буде місця воланню моєму. |
|
19
|
19
|
| И# нн7э сE, на нб7сёхъ п0слухъ м0й, свидётель же ми2 во вhшнихъ. | І нині ось на небесах Свідок мій, і Заступник мій у вишніх! |
|
20
|
20
|
| Да пріи1детъ моS мольбA ко гDу, пред8 ни1мже да кaплетъ џко моE. | Багатомовні друзі мої! До Бога плачуть очі мої. |
|
21
|
21
|
| Бyди же њбличeніе мyжу пред8 гDемъ, и3 сhну человёческому ко бли1жнему є3гw2. | О, якби чоловік міг змагатися з Богом, як син людський із ближнім своїм! |
|
22
|
22
|
| ЛBта же и3зочтє1наz пріид0ша, и3 путeмъ, и4мже не возвращyсz, пойдY. | Бо літам моїм приходить кінець, і я відходжу в путь безповоротну. |
