1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa д7i
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
|
Человёкъ бо рождeнъ t жены2 малолётенъ и3 и3сп0лнь гнёва:
|
Людина, народжена жінкою, короткочасна і пересичена печалями:
|
|
2
|
2
|
|
и3ли2 ћкоже цвётъ процвэтhй tпадE, tбэжe же ћкw сёнь, и3 не постои1тъ.
|
як квітка, вона виростає й опадає; тікає, як тінь, і не зупиняється.
|
|
3
|
3
|
|
Не и3 њ сeмъ ли сл0во сотвори1лъ є3си2, и3 семY сотвори1лъ є3си2 вни1ти на сyдъ пред8 тS;
|
І на неї-то Ти відкриваєш очі Твої, і мене ведеш на суд з Тобою?
|
|
4
|
4
|
|
Кт0 бо чи1стъ бyдетъ t сквeрны; никт0же,
|
Хто народиться чистим від нечистого? Жоден.
|
|
5
|
5
|
|
ѓще и3 є3ди1нъ дeнь житіE є3гw2 на земли2: и3зочтeни же мцcы є3гw2 t тебє2, на врeмz положи1лъ є3си2, и3 не престyпитъ.
|
Якщо дні йому визначені, і число місяців його в Тебе, якщо Ти поклав йому межу, якої він не перейде,
|
|
6
|
6
|
|
Tступи2 t негw2, да ўм0лкнетъ и3 и3зберeтъ житіE ћкоже наeмникъ.
|
то ухилися від нього: нехай він відпочине, доки не закінчить, як найманець, дня свого.
|
|
7
|
7
|
|
Е$сть бо дрeву надeжда: ѓще бо посёчено бyдетъ, пaки процвэтeтъ, и3 лёторасль є3гw2 не њскудёетъ:
|
Для дерева є надія, що воно, якщо і буде зрубане, знову оживе, і паростки від нього виходити не перестануть:
|
|
8
|
8
|
|
ѓще бо состарёетсz въ земли2 к0рень є3гw2, на кaмени же скончaетсz стебло2 є3гw2,
|
якщо і застарів у землі корінь його, і пеньок його завмер у поросі,
|
|
9
|
9
|
|
t вони2 воды2 процвэтeтъ, сотвори1тъ же жaтву, ћкоже новосаждeнное.
|
але, лиш відчуло воду, воно дає паростки і пускає гілки, ніби знову посаджене.
|
|
10
|
10
|
|
Мyжъ же ўмeрый tи1де, пaдъ же человёкъ, ктомY нёсть.
|
А людина вмирає і розпадається; відійшла, і де вона?
|
|
11
|
11
|
|
Врeменемъ бо њскудэвaетъ м0ре, рэкa же њпустёвши и4зсше:
|
Витікає вода з озера, і ріка вичерпується і висихає:
|
|
12
|
12
|
|
человёкъ же ўснyвъ не востaнетъ, д0ндеже не бyдетъ нeбо сошвeно, и3 не возбудsтсz t снA своегw2.
|
так людина ляже і не встане; до закінчення неба вона не пробудиться і не встане від сну свого.
|
|
13
|
13
|
|
Ќбw, q, дабы2 во ѓдэ мS сохрани1лъ є3си2, скрhлъ же мs бы є3си2, д0ндеже престaнетъ гнёвъ тв0й, и3 вчини1ши ми2 врeмz, въ нeже пaмzть сотвори1ши ми2.
|
О, якби Ти в пеклі сховав мене і приховував мене, доки пройде гнів Твій, поклав мені термін і потім згадав про мене!
|
|
14
|
14
|
|
Ѓще бо ќмретъ человёкъ, жи1въ бyдетъ: скончaвъ дни6 житіS своегw2, потерплю2, д0ндеже пaки бyду.
|
Коли помре людина, то чи буде вона знову жити? В усі дні визначеного мені часу я очікував би, поки прийде мені зміна.
|
|
15
|
15
|
|
Посeмъ воззовeши, ѓзъ же послyшаю тS: дёлъ же рукY твоє1ю не tвращaйсz:
|
Покликав би Ти, і я дав би Тобі відповідь, і Ти явив би благовоління творінню рук Твоїх;
|
|
16
|
16
|
|
и3зчи1слилъ же є3си2 начин†ніz мо‰, и3 ничт0же тS мимои1детъ t грBхъ мои1хъ:
|
бо тоді Ти підраховував би кроки мої і не підстерігав би гріха мого;
|
|
17
|
17
|
|
запечатлёлъ же ми2 є3си2 беззакHніz въ мэшцЁ, назнaменалъ же є3си2, ѓще что2 нев0лею преступи1хъ.
|
у сувої було б запечатане беззаконня моє, і Ти закрив би провину мою.
|
|
18
|
18
|
|
Nбaче и3 горA пaдающи распадeтсz, и3 кaмень њбетшaетъ t мёста своегw2:
|
Але гора, падаючи, руйнується, і скеля сходить з місця свого;
|
|
19
|
19
|
|
кaменіе њглaдиша в0ды, и3 потопи1ша в0ды взнaкъ х0лмы земны6z, и3 њжидaніе человёческо погуби1лъ є3си2.
|
вода стирає камені; паводок її змиває земний порох: так і надію людини Ти знищуєш.
|
|
20
|
20
|
|
Tри1нулъ є3си2 є3го2 до концA, и3 tи1де: и3змэни1лъ є3си2 є3мY лицE и3 и3спусти1лъ є3си2.
|
Пригнічуєш її до кінця, і вона відходить; змінюєш їй лице і відсилаєш її.
|
|
21
|
21
|
|
МнHгимъ же бhвшымъ сынHмъ є3гw2, не вёсть: ѓще же и3 мaлw и4хъ бyдетъ, не знaетъ:
|
Чи в пошані діти її — вона не знає, чи принижені — вона не відає;
|
|
22
|
22
|
|
но плHти є3гw2 болёша, душa же є3гw2 њ себЁ сётова.
|
але плоть її на ній болить, і душа її в ній страждає.
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
