Главa lѕ
|
Глава 36
|
1
|
1
|
Приложи1въ же є3щE є3ліyсъ, речE: | І продовжував Елиуй і сказав: |
2
|
2
|
пожди1 ми мaлw є3щE, да тS научY: є3щe бо ў менє2 є4сть сл0во. | почекай мене трохи, і я покажу тобі, що я маю ще дещо сказати за Бога. |
3
|
3
|
Пріи1мъ хи1трость мою2 tдалeча, дёлы же мои1ми прaвєднаz рекY вои1стинну: | Почну мої міркування здалеку, і воздам Творцю моєму справедливість, |
4
|
4
|
и3 не непрaвєдны глаг0лы без8 прaвды ўразумёеши. | тому що слова мої точно не лжа: перед тобою — довершений у пізнаннях. |
5
|
5
|
Ви1ждь же, ћкw гDь не tри1нетъ неѕл0бивагw: | Ось, Бог могутній і не нехтує сильним міцністю серця; |
6
|
6
|
си1ленъ крёпостію сердцA нечести1выхъ не њживи1тъ и3 сyдъ ни1щымъ дaстъ, | Він не підтримує нечестивих і відплачує належне пригнобленим; |
7
|
7
|
не tи1метъ t правди1вагw nчeсъ свои1хъ, и3 со цари6 на прест0лэ посади1тъ и5хъ на побёду, и3 вознесyтсz. | Він не відвертає очей Своїх від праведників, але з царями назавжди посаджує їх на престолі, і вони підносяться. |
8
|
8
|
Свsзанніи въ ручнhхъ ќзахъ ћти бyдутъ ќжами нищеты2, | Якщо ж вони закуті ланцюгами й утримуються в кайданах біди, |
9
|
9
|
и3 возвэсти1тъ и5мъ дэлA и4хъ и3 прегрэшeніе и4хъ, ћкw ўкрэпsтсz: | то Він вказує їм на діла їхні і на беззаконня їхні, тому що примножилися, |
10
|
10
|
но правди1ваго ўслhшитъ, и3 речE, ћкw њбратsтсz t непрaвды. | і відкриває їх вухо для напоумлення і говорить їм, щоб вони відступили від нечестя. |
11
|
11
|
Ѓще ўслhшатъ и3 пораб0таютъ, скончaютъ дни6 сво‰ во благи1хъ и3 лBта сво‰ въ благолёпотэ: | Якщо послухають і будуть служити Йому, то проведуть дні свої у благополуччі і літа свої в радості; |
12
|
12
|
нечести1выхъ же не спасeтъ, занE не хотёша познaти гDа и3 занeже ўчи1ми не послушли1ви бёша. | якщо ж не послухають, то загинуть від стріли і помруть у нерозумі. |
13
|
13
|
И# лицемёри сeрдцемъ возмутsтъ ћрость: не возопію1тъ, ћкw свzзA и5хъ: | Але лицеміри живлять у серці гнів і не взивають до Нього, коли Він заковує їх у кайдани; |
14
|
14
|
да ќмретъ u5бо въ ю4ности душA и4хъ, житіe же и4хъ ўzзвлsемо ѓгGлы, | тому душа їх помирає у молодості і життя їх із блудниками. |
15
|
15
|
занeже њскорби1ша недyжна и3 нeмощна, сyдъ же кр0ткихъ и3зложи1тъ. | Він спасає бідного від лиха його й у пригнобленні відкриває вухо його. |
16
|
16
|
Е#щe же и3ст0ргну тS t ќстъ врaжіихъ: бeздна, проли1тіе под8 нeю, и3 сни1де трапeза твоS и3сп0лнена тyка. | І тебе вивів би Він з тісноти на простір, де немає стиснення, і те, що ставиться на стіл твій, було б наповнене жиром; |
17
|
17
|
Не њскудёетъ же t прaведныхъ сyдъ: | але ти сповнений судженнями нечестивих: судження й осудження — близькі. |
18
|
18
|
ћрость же на нечести6выz бyдетъ, нечeстіz рaди дарHвъ и4хъ, и5хже пріимaху на непрaвдэ. | Нехай не вразить тебе гнів Божий покаранням! Великий викуп не спасе тебе. |
19
|
19
|
Да не ўклони1тъ тS в0лею ќмъ t мольбы2 въ бэдЁ сyщихъ немощнhхъ и3 всёхъ содержaщихъ крёпость. | Чи дасть Він яку ціну твоєму багатству? Ні, — ні золоту і ніякому скарбу. |
20
|
20
|
Не привлецы2 н0щи, є4же взhти лю1демъ вмёстw и4хъ: | Не бажай тієї ночі, коли народи знищуються на своєму місці. |
21
|
21
|
но сохрани1сz, да не содёеши ѕлA: си1хъ бо рaди и3з8sтъ є3си2 t нищеты2. | Бережися, не схиляйся до нечестя, якому ти віддав перевагу перед стражданнями. |
22
|
22
|
СE, крёпкій ўдержи1тъ крёпостію своeю: кт0 бо є4сть, ћкоже т0й, си1ленъ; | Бог високий могутністю Своєю, і хто такий, як Він, наставник? |
23
|
23
|
и3 кто2 є4сть и3спытyzй дёлъ є3гw2; и3ли2 кто2 рекjй: содёz непрaвду; | Хто вкаже Йому путь Його; хто може сказати: Ти чиниш несправедливо? |
24
|
24
|
Помzни2, ћкw вє1ліz дэлA є3гw2 сyть, и4миже владёша мyжіе. | Пам’ятай про те, щоб звеличувати діла Його, які люди бачать. |
25
|
25
|
Всsкъ человёкъ ви1дитъ въ себЁ, є3ли1цы ўzзвлsеми сyть человёцы. | Усі люди можуть бачити їх; людина може бачати їх здаля. |
26
|
26
|
СE, крёпкій вели1кій, и3 не ўвёмы: число2 лётъ є3гw2 безконeчное: | Ось, Бог великий, і ми не можемо пізнати Його; число років Його недослідиме. |
27
|
27
|
и3зочтє1нны же є3мY сyть к†пли дождє1вныz, и3 и3злію1тсz дождeмъ во w4блакъ: | Він збирає краплі води; вони в безлічі виливаються дощем: |
28
|
28
|
потекyтъ њбетш†ніz, њсэни1ша же w4блацы над8 премн0гими людьми2: врeмz постaви скотY, вёдzтъ же л0жа чи1нъ. Њ всёхъ си1хъ не диви1тлитисz ќмъ, и3 не и3змэнsетлисz ти2 сeрдце t тёла; | із хмар падають і виливаються рясно на людей. |
29
|
29
|
И# ѓще ўразумёетъ простeртіе w4блака, рaвенство ски1ніи є3гw2: | Хто може також осягнути простір хмар, тріщання намету Його? |
30
|
30
|
сE, простирaетъ на ню2 свётъ и3 корє1ніz морск†z покры2: | Ось, Він посилає на нього світло Своє і покриває дно моря. |
31
|
31
|
тёми бо сyдитъ лю1демъ, дaстъ пи1щу могyщему. | Звідти Він судить народи, дає їжу в достатку. |
32
|
32
|
На рукY покры2 свётъ и3 заповёда њ нeмъ срэтaющему: | Він ховає в долонях Своїх блискавку і повеліває їй, кого вразити. |
33
|
33
|
возвэсти1тъ њ нeмъ дрyгу своемY гDь, стzжaніе, и3 њ непрaвдэ. | Тріскотіння її дає звістку про неї; худоба також відчуває, що відбувається. |