1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa в7i
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
| Tвэщaвъ же јwвъ, речE: | І відповів Іов і сказав: |
|
2
|
2
|
| ќбw вы2 ли є3ди1ни є3стE человёцы, и3ли2 съ вaми скончaетсz премyдрость; | дійсно, тільки ви люди, і з вами помре мудрість! |
|
3
|
3
|
| И# ў менє2 сeрдце є4сть ћкоже и3 ў вaсъ. | І у мене є серце, як у вас; не нижчий я за вас; і хто не знає того ж? |
|
4
|
4
|
| Прaведенъ бо мyжъ и3 непор0ченъ бhсть въ поругaніе: | Посміховищем став я для друга свого, я, що взивав до Бога, і якому Він відповідав, посміховиськом — чоловік праведний, непорочний. |
|
5
|
5
|
| во врeмz бо њпредэлeное ўгот0ванъ бhсть пaсти t и3нhхъ, д0мы же є3гw2 њпустошє1ны бhти беззак0нными. nбaче никт0же да ўповaетъ, лукaвъ сhй, непови1ненъ бhти, | Так знехтуваний за думками того, хто сидить у спокої, смолоскип, приготований для тих, що спотикаються ногами. |
|
6
|
6
|
| є3ли1цы разгнэвлsютъ гDа, ѓки и3 и3стzзaніz и5мъ не бyдетъ. | Спокійні намети у грабіжників і безпечні у тих, хто прогнівляє Бога, які ніби Бога носять у руках своїх. |
|
7
|
7
|
| Но вопроси2 четверон0гихъ, ѓще ти2 рекyтъ, и3 пти1цъ небeсныхъ, ѓще ти2 возвэстsтъ: | І справді: запитай у худоби, і навчить тебе, у птаха небесного, і сповістить тебе; |
|
8
|
8
|
| повёждь земли2, ѓще ти2 скaжетъ, и3 и3сповёдzтъ ти2 ры6бы мwрскjz. | або поговори з землею, і наставить тебе, і скажуть тобі риби морські. |
|
9
|
9
|
| Кто2 ќбw не разумЁ во всёхъ си1хъ, ћкw рукA гDнz сотвори2 сі‰; | Хто у всьому цьому не узнає, що рука Господа створила це? |
|
10
|
10
|
| Не въ руцё ли є3гw2 душA всёхъ живyщихъ и3 дyхъ всsкагw человёка; | В Його руці душа всього, що живе, і дух усякої людської плоті. |
|
11
|
11
|
| Ќхо бо словесA разсуждaетъ, гортaнь же бр†шна вкушaетъ. | Чи не вухо розрізняє слова, і чи не язик розпізнає смак їжі? |
|
12
|
12
|
| Во мн0зэмъ врeмени премyдрость, во мн0зэ же житіи2 вёдэніе. | У старцях — мудрість, і у довголітніх — розум. |
|
13
|
13
|
| Ў негw2 премyдрость и3 си1ла, ў тогw2 совётъ и3 рaзумъ. | У Нього премудрість і сила; Його рада і розум. |
|
14
|
14
|
| Ѓще низложи1тъ, кто2 сози1ждетъ; ѓще затвори1тъ t человёкwвъ, кто2 tвeрзетъ; | Що Він зруйнує, те не побудується; кого Він ув’язнить, той не звільниться. |
|
15
|
15
|
| Ѓще возбрани1тъ в0ду, и3зсуши1тъ зeмлю: ѓще же пyститъ, погуби1тъ ю5 преврати1въ. | Зупинить води, і все висохне; пустить їх, і перетворять землю. |
|
16
|
16
|
| Ў негw2 держaва и3 крёпость, ў тогw2 вёдэніе и3 рaзумъ. | У Нього могутність і премудрість, перед Ним той, хто помиляється і вводить в оману. |
|
17
|
17
|
| Проводsй совётники плэнє1ны, судіи6 же земли2 ўжаси2: | Він приводить радників до необміркованости і суддів робить нерозумними. |
|
18
|
18
|
| посаждazй цари6 на прест0лэхъ и3 њбвzзyzй п0zсомъ чрє1сла и4хъ: | Він позбавляє перев’язів царів і поясом обв’язує стегна їхні; |
|
19
|
19
|
| tпущazй жерцы2 плённики, си1льныхъ же земли2 низврати2: | князів позбавляє достоїнства і долає хоробрих; |
|
20
|
20
|
| и3змэнszй ўстнЁ вёрныхъ, рaзумъ же стaрцєвъ ўразумЁ: | віднімає язик у красномовців і старців позбавляє сенсу; |
|
21
|
21
|
| и3зливazй безчeстіе на кн‰зи, смирє1нныz же и3зцэли2: | покриває соромом знаменитих і силу могутніх ослаблює; |
|
22
|
22
|
| tкрывazй глубHкаz t тмы2, и3зведe же на свётъ сёнь смeртную: | відкриває глибоке із середовища пітьми і виводить на світло тінь смертну; |
|
23
|
23
|
| прельщazй kзhки и3 погублszй и5хъ, низлагazй kзhки и3 наставлszй и5хъ: | примножує народи і знищує їх; розсіває народи і збирає їх; |
|
24
|
24
|
| и3змэнszй сердцA кнzзeй земнhхъ, прельсти1 же и5хъ на пути2, є3гHже не вёдzху, | віднімає розум у глав народу землі і залишає їх блукати в пустелі, де немає шляхів: |
|
25
|
25
|
| да њсsжутъ тмY, ґ не свётъ, да заблyдzтъ же ћкw піsный. | навпомацки ходять вони у темряві без світла і тиняються, як п’яні. |
