1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa є7i
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| Tвэщaвъ же є3ліфaзъ fеманjтинъ, речE: | І відповів Елифаз феманитянин і сказав: |
|
2
|
2
|
| є3дA премyдрый дaстъ tвётъ разyменъ на вётръ, и3 нап0лни болёзнію чрeво, | чи стане мудрий відповідати знанням пустим і наповнювати утробу свою вітром палючим, |
|
3
|
3
|
| њбличaz глагHлы, и4миже не подобaетъ, и3 словесы2, и4хже ни кaz п0льза; | виправдовуватися словами марними і промовою, яка не має ніякої сили? |
|
4
|
4
|
| Не и3 тh ли tри1нулъ є3си2 стрaхъ; скончaлъ же є3си2 глаг0лы таковы6 пред8 гDемъ; | Так ти відклав і страх і за ніщо вважаєш слова до Бога. |
|
5
|
5
|
| Пови1ненъ є3си2 глаг0лwмъ ќстъ твои1хъ, нижE разсуди1лъ є3си2 глаг0лы си1льныхъ. | Нечестя твоє так налаштувало вуста твої, і ти обрав язик лукавих. |
|
6
|
6
|
| Да њбличaтъ тS ўстA тво‰, ґ не ѓзъ, и3 ўстнЁ твои2 на тS возсвидётелствуютъ. | Тебе звинувачують уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе. |
|
7
|
7
|
| Чт0 бо; є3дA пeрвый t человBкъ рождeнъ є3си2; и3ли2 прeжде холмHвъ сгусти1лсz є3си2; | Хіба ти першою людиною народився і раніше пагорбів створений? |
|
8
|
8
|
| и3ли2 строeніе гDне слhшалъ є3си2; и3ли2 въ совётника тS ўпотреби2 бGъ; и3 на тS (є3ди1наго) ли пріи1де премyдрость; | Хіба раду Божу ти чув і залучив до себе премудрість? |
|
9
|
9
|
| чт0 бо вёси, є3гHже не вёмы; и3ли2 что2 разумёеши ты2, є3гHже и3 мы2 (не разумёемъ); | Що знаєш ти, чого б не знали ми? що розумієш ти, чого не було б і у нас? |
|
10
|
10
|
| И# стaръ и3 дрeвенъ є4сть въ нaсъ, стaршій nтцA твоегw2 дeньми. | І сивоволосий і старець є між нами, що днями перевищує батька твого. |
|
11
|
11
|
| Мaлw, њ ни1хже согрэши1лъ є3си2, ўsзвленъ є3си2, вельми2 вhше мёры возглаг0лалъ є3си2. | Хіба малі для тебе утішення Божі? І це невідомо тобі? |
|
12
|
12
|
| Что2 дeрзостно бhсть сeрдце твоE; и3ли2 что2 вознес0стэсz џчи твои2; | До чого закликає тебе серце твоє, і чому так гордо дивишся? |
|
13
|
13
|
| Ћкw ћрость и3зрhгнулъ є3си2 пред8 гDемъ, и3знeслъ же є3си2 и3зо ќстъ такwвA словесA; | Навіщо спрямовуєш проти Бога дух твій і вустами твоїми промовляєш такі слова? |
|
14
|
14
|
| Кт0 бо сhй человёкъ ћкw бyдетъ непор0ченъ; и3ли2 ѓки бyдущій прaведникъ рождeнъ t жены2; | Що таке людина, щоб бути їй чистою, і щоб народженому жінкою бути праведним? |
|
15
|
15
|
| Ѓще во с™hхъ не вёритъ, нб7о же нечи1сто пред8 ни1мъ, | Ось, Він і святим Своїм не довіряє, і небеса нечисті в очах Його: |
|
16
|
16
|
| кольми2 пaче мeрзкій и3 нечи1стый мyжъ, піsй непр†вды, ћкоже питіE. | тим більше нечиста і розтлінна людина, яка п’є беззаконня, як воду. |
|
17
|
17
|
| Возвэщy же ти2, послyшай менE: ±же нн7э ви1дэхъ, возвэщY ти2, | Я буду говорити тобі, слухай мене; я розповім тобі, що бачив, |
|
18
|
18
|
| ±же премyдріи рекyтъ, и3 не ўтаи1ша nтцы2 и4хъ, | що чули мудрі і не приховали того, що почули від батьків своїх, |
|
19
|
19
|
| и5мже є3ди6нымъ данA бhсть землS, и3 не нaйде и3ноплемeнникъ на нS. | яким одним віддана була земля, і серед яких чужий не ходив. |
|
20
|
20
|
| ВсE житіE нечести1вагw въ попечeніи, лBта же и3зочтє1на дан† си1льному, | Нечестивий мучить себе в усі дні свої, і число років закрите від гнобителя; |
|
21
|
21
|
| стрaхъ же є3гw2 во ўшесёхъ є3гw2: є3гдA мни1тъ ўжE въ ми1рэ бhти, тогдA пріи1детъ нaнь низвращeніе: | звук жахів у вухах його; під час миру іде на нього згубник. |
|
22
|
22
|
| да не вёруетъ tврати1тисz t тмы2, њсуждeнъ бо ўжE въ рyки желёза, | Він не сподівається врятуватися від темряви; бачить перед собою меч. |
|
23
|
23
|
| ўчинeнъ же є4сть въ брaшно неsсытємъ: вёсть же въ себЁ, ћкw ждeтъ падeніz, дeнь же тeменъ преврати1тъ є3го2, | Він поневіряється за шматком хліба всюди; знає, що вже готовий, в руках у нього день пітьми. |
|
24
|
24
|
| бэдa же и3 ск0рбь њб8и1метъ є3го2, ћкоже военачaлникъ напреди2 стоsй пaдаетъ, | Страшать його нестатки і пригнічення; долають його, як цар, який приготувався до битви, |
|
25
|
25
|
| ћкw вознесE рyцэ на гDа, пред8 гDемъ же вседержи1телемъ њжесточи2 вhю, | за те, що він простягав проти Бога руку свою і противився Вседержителю, |
|
26
|
26
|
| течe же проти1ву є3мY ўкори1зною въ т0лщи хребтA щитA своегw2: | виступав проти Нього з гордою шиєю, під товстими щитами своїми; |
|
27
|
27
|
| ћкw покры2 лицE своE тyкомъ свои1мъ и3 сотвори2 њмeтъ на стeгнахъ: (хвалa же є3гw2 ўкори1зна). | тому що він покрив лице своє жиром своїм і обклав жиром стегна свої. |
|
28
|
28
|
| Да всели1тсz же во градёхъ пустhхъ, вни1детъ же въ д0мы ненаселє1нныz: ґ ±же nни2 ўгот0ваша, и3нjи tнесyтъ. | І він оселяється в містах зруйнованих, у домах, у яких не живуть, які приречені на руїни. |
|
29
|
29
|
| НижE њбогати1тсz, нижE њстaнетъ и3мёніе є3гw2, не и4мать положи1ти на зeмлю сёни, | Не стане він багатим, і не вціліє майно його, і не розповсюдиться по землі надбання його. |
|
30
|
30
|
| нижE и3збэжи1тъ тмы2: прозzбeніе є3гw2 да ўсуши1тъ вётръ, и3 да tпадeтъ цвётъ є3гw2: | Не втече від пітьми; паростки його висушить полум’я і подихом вуст своїх втягне його. |
|
31
|
31
|
| да не вёритъ, ћкw стерпи1тъ, тщє1тнаz бо сбyдутсz є3мY. | Нехай не довіряє суєті заблудлий, тому що суєта буде і відплатою йому. |
|
32
|
32
|
| Посэчeніе є3гw2 прeжде часA растлёетъ, и3 лёторасль є3гw2 не њбли1ственэетъ: | Не у свій день він помре, і віття його не буде зеленіти. |
|
33
|
33
|
| да њб8имaнъ бyдетъ ћкоже недозрёлаz ћгода прeжде часA, да tпадeтъ же ћкw цвётъ мaсличіz. | Скине він, як виноградна лоза, недостиглу ягоду свою і, як олива, стряхне цвіт свій. |
|
34
|
34
|
| Послyшество бо нечести1вагw смeрть, џгнь же пожжeтъ д0мы мздои1мцєвъ: | Так стане порожнім дім нечестивого, і вогонь пожере намети хабарництва. |
|
35
|
35
|
| во чрeвэ же пріи1метъ бwлёзни, сбyдетсz же є3мY тщетA,чрeво же є3гw2 понесeтъ лeсть. | Він зачав зло і породив неправду, й утроба його готує оману. |
