1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7и
|
Глава 28
|
|
1
|
1
|
|
Е$сть бо сребрY мёсто, toнyдуже и3 бывaетъ, и3 мёсто злaту, toнyдуже њчищaетсz.
|
Так! у срібла є джерельна жила, й у золота місце, де його плавлять.
|
|
2
|
2
|
|
Желёзо бо и3з8 земли2 раждaетсz, мёдь же рaвнw кaменію сэчeтсz.
|
Залізо виробляється із землі; з каменю виплавляється мідь.
|
|
3
|
3
|
|
Чи1нъ положи2 тмЁ, и3 вс‰ концы6 сaмъ и3спытyетъ, камhкъ тмы2 и3 сёнь смeрти.
|
Людина кладе межу темряві і ретельно розшукує камінь у мороці і тіні смертній.
|
|
4
|
4
|
|
Пресэчeніе пот0ка t прaха: забывaющіи же пyть прaвый и3знемог0ша, t человBкъ подвиг0шасz.
|
Виконують рудокопний колодязь у місцях, де не ступала нога, спускаються в глибину, висять і колишуться далеко від людей.
|
|
5
|
5
|
|
Е$сть землS, и3з8 неsже и3зhдетъ хлёбъ: под8 нeю њбрати1сz ћкw џгнь.
|
Земля, на якій виростає хліб, всередині розрита, неначе вогнем.
|
|
6
|
6
|
|
Мёсто сапфjра кaменіе є3S, и3 пeрсть злaто є3мY.
|
Камені її — місце сапфіра, і в ній піщинки золота.
|
|
7
|
7
|
|
СтезS, не познA є3S пти1ца, и3 не ўзрЁ ю5 џко сyпово,
|
Стежки туди не знає хижий птах, і не бачило її око шуліки;
|
|
8
|
8
|
|
и3 не ходи1ша по нeй сhнове величaвыхъ, и3 не прeйде по нeй лeвъ.
|
не топтали її скимни, і не ходив по ній шакал.
|
|
9
|
9
|
|
На несэк0мэ кaмени прострE рyку свою2, преврати1 же и3з8 корeніz г0ры:
|
На граніт накладає вона (людина) руку свою, з коренем перевертає гори;
|
|
10
|
10
|
|
брeги рёкъ раст0рже, всsкое же честн0е ви1дэ џко моE:
|
у скелях просікає канали, і все дорогоцінне бачить око її;
|
|
11
|
11
|
|
глубины6 же рёкъ tкры2 и3 показA си1лу свою2 на свётъ.
|
зупиняє плин потоків і таємне виносить на світло.
|
|
12
|
12
|
|
Премyдрость же tкyду њбрётесz; и3 к0е мёсто є4сть вёдэніz;
|
Але де премудрість знаходиться? і де місце розуму?
|
|
13
|
13
|
|
Не вёсть человёкъ пути2 є3S, нижE њбрётесz въ человёцэхъ.
|
Не знає людина ціни її, і вона не знаходиться на землі живих.
|
|
14
|
14
|
|
Бeздна речE: нёсть во мнЁ: и3 м0ре речE: нёсть со мн0ю.
|
Безодня говорить: не у мені вона; і море говорить: не в мене.
|
|
15
|
15
|
|
Не дaстсz сокр0вище за ню2, и3 не и3звёситсz сребро2 на и3змэнeніе є3S,
|
Не дається вона за золото і не здобувається вона за вагу срібла;
|
|
16
|
16
|
|
и3 не сравни1тсz со злaтомъ сwфjрскимъ, со џнmxомъ честнhмъ и3 сапфjромъ:
|
не оцінюється вона золотом офірським, ні дорогоцінним оніксом, ні сапфіром;
|
|
17
|
17
|
|
не рaвно бyдетъ є4й злaто и3 крmстaль, и3 и3змэнeніе є3S сосyди злaти.
|
не зрівнюється з нею золото і кристал, і не виміняєш її на сосуди з чистого золота.
|
|
18
|
18
|
|
ПревысHкаz и3 би1серіе не помsнутсz, и3 притzжи2 премyдрость пaче внyтреннэйшихъ:
|
А про корали і перли і згадувати нема чого, і придбання премудрости вище за рубіни.
|
|
19
|
19
|
|
не ўравни1тсz є4й топaзій є3fі0пскій, со злaтомъ чи1стымъ не сравни1тсz.
|
Не зрівнюється з нею топаз ефіопський; чистим золотом не оцінюється вона.
|
|
20
|
20
|
|
Премyдрость же tкyду њбрётесz; и3 к0е мёсто є4сть рaзуму;
|
Звідки ж виходить премудрість? і де місце розуму?
|
|
21
|
21
|
|
Ўтаи1сz t всsкагw человёка, и3 t пти1цъ небeсныхъ скрhсz.
|
Прихована вона від очей усього живого і від птахів небесних утаємничена.
|
|
22
|
22
|
|
Пaгуба и3 смeрть рек0стэ: слhшахомъ є3S слaву.
|
Аваддон і смерть говорять: вухами нашими чули ми чутку про неї.
|
|
23
|
23
|
|
БGъ блaгw познA є3S пyть: сaмъ бо вёсть мёсто є3S.
|
Бог знає путь її, і Він відає місце її.
|
|
24
|
24
|
|
И$бо сaмъ поднебeсную всю2 надзирaетъ, вёдый, ±же на земли2, вс‰, ±же сотвори2.
|
Бо Він проглядає до кінців землі і бачить під усім небом.
|
|
25
|
25
|
|
Вётрwвъ вёсъ и3 водЁ мёру є3гдA сотвори1лъ,
|
Коли Він вітрові визначав вагу і воді надавав міру,
|
|
26
|
26
|
|
тaкw ви1дzй сочтE, и3 пyть въ сотрzсeніи гласHвъ,
|
коли призначав закон дощу і путь для блискавки громоносної,
|
|
27
|
27
|
|
тогдA ви1дэ ю5 и3 повёда ю5, ўгот0вавъ и3зслёди
|
тоді Він бачив її і явив її, приготував її і ще випробував її
|
|
28
|
28
|
|
и3 речE человёку: сE, благочeстіе є4сть премyдрость, ґ є4же ўдалsтисz t ѕлA є4сть вёдэніе.
|
і сказав людині: ось, страх Господній є істинна премудрість, і віддалення від зла — розум.
|
