Главa к7и
|
Глава 28
|
1
|
1
|
Е$сть бо сребрY мёсто, toнyдуже и3 бывaетъ, и3 мёсто злaту, toнyдуже њчищaетсz. | Так! у срібла є джерельна жила, й у золота місце, де його плавлять. |
2
|
2
|
Желёзо бо и3з8 земли2 раждaетсz, мёдь же рaвнw кaменію сэчeтсz. | Залізо виробляється із землі; з каменю виплавляється мідь. |
3
|
3
|
Чи1нъ положи2 тмЁ, и3 вс‰ концы6 сaмъ и3спытyетъ, камhкъ тмы2 и3 сёнь смeрти. | Людина кладе межу темряві і ретельно розшукує камінь у мороці і тіні смертній. |
4
|
4
|
Пресэчeніе пот0ка t прaха: забывaющіи же пyть прaвый и3знемог0ша, t человBкъ подвиг0шасz. | Виконують рудокопний колодязь у місцях, де не ступала нога, спускаються в глибину, висять і колишуться далеко від людей. |
5
|
5
|
Е$сть землS, и3з8 неsже и3зhдетъ хлёбъ: под8 нeю њбрати1сz ћкw џгнь. | Земля, на якій виростає хліб, всередині розрита, неначе вогнем. |
6
|
6
|
Мёсто сапфjра кaменіе є3S, и3 пeрсть злaто є3мY. | Камені її — місце сапфіра, і в ній піщинки золота. |
7
|
7
|
СтезS, не познA є3S пти1ца, и3 не ўзрЁ ю5 џко сyпово, | Стежки туди не знає хижий птах, і не бачило її око шуліки; |
8
|
8
|
и3 не ходи1ша по нeй сhнове величaвыхъ, и3 не прeйде по нeй лeвъ. | не топтали її скимни, і не ходив по ній шакал. |
9
|
9
|
На несэк0мэ кaмени прострE рyку свою2, преврати1 же и3з8 корeніz г0ры: | На граніт накладає вона (людина) руку свою, з коренем перевертає гори; |
10
|
10
|
брeги рёкъ раст0рже, всsкое же честн0е ви1дэ џко моE: | у скелях просікає канали, і все дорогоцінне бачить око її; |
11
|
11
|
глубины6 же рёкъ tкры2 и3 показA си1лу свою2 на свётъ. | зупиняє плин потоків і таємне виносить на світло. |
12
|
12
|
Премyдрость же tкyду њбрётесz; и3 к0е мёсто є4сть вёдэніz; | Але де премудрість знаходиться? і де місце розуму? |
13
|
13
|
Не вёсть человёкъ пути2 є3S, нижE њбрётесz въ человёцэхъ. | Не знає людина ціни її, і вона не знаходиться на землі живих. |
14
|
14
|
Бeздна речE: нёсть во мнЁ: и3 м0ре речE: нёсть со мн0ю. | Безодня говорить: не у мені вона; і море говорить: не в мене. |
15
|
15
|
Не дaстсz сокр0вище за ню2, и3 не и3звёситсz сребро2 на и3змэнeніе є3S, | Не дається вона за золото і не здобувається вона за вагу срібла; |
16
|
16
|
и3 не сравни1тсz со злaтомъ сwфjрскимъ, со џнmxомъ честнhмъ и3 сапфjромъ: | не оцінюється вона золотом офірським, ні дорогоцінним оніксом, ні сапфіром; |
17
|
17
|
не рaвно бyдетъ є4й злaто и3 крmстaль, и3 и3змэнeніе є3S сосyди злaти. | не зрівнюється з нею золото і кристал, і не виміняєш її на сосуди з чистого золота. |
18
|
18
|
ПревысHкаz и3 би1серіе не помsнутсz, и3 притzжи2 премyдрость пaче внyтреннэйшихъ: | А про корали і перли і згадувати нема чого, і придбання премудрости вище за рубіни. |
19
|
19
|
не ўравни1тсz є4й топaзій є3fі0пскій, со злaтомъ чи1стымъ не сравни1тсz. | Не зрівнюється з нею топаз ефіопський; чистим золотом не оцінюється вона. |
20
|
20
|
Премyдрость же tкyду њбрётесz; и3 к0е мёсто є4сть рaзуму; | Звідки ж виходить премудрість? і де місце розуму? |
21
|
21
|
Ўтаи1сz t всsкагw человёка, и3 t пти1цъ небeсныхъ скрhсz. | Прихована вона від очей усього живого і від птахів небесних утаємничена. |
22
|
22
|
Пaгуба и3 смeрть рек0стэ: слhшахомъ є3S слaву. | Аваддон і смерть говорять: вухами нашими чули ми чутку про неї. |
23
|
23
|
БGъ блaгw познA є3S пyть: сaмъ бо вёсть мёсто є3S. | Бог знає путь її, і Він відає місце її. |
24
|
24
|
И$бо сaмъ поднебeсную всю2 надзирaетъ, вёдый, ±же на земли2, вс‰, ±же сотвори2. | Бо Він проглядає до кінців землі і бачить під усім небом. |
25
|
25
|
Вётрwвъ вёсъ и3 водЁ мёру є3гдA сотвори1лъ, | Коли Він вітрові визначав вагу і воді надавав міру, |
26
|
26
|
тaкw ви1дzй сочтE, и3 пyть въ сотрzсeніи гласHвъ, | коли призначав закон дощу і путь для блискавки громоносної, |
27
|
27
|
тогдA ви1дэ ю5 и3 повёда ю5, ўгот0вавъ и3зслёди | тоді Він бачив її і явив її, приготував її і ще випробував її |
28
|
28
|
и3 речE человёку: сE, благочeстіе є4сть премyдрость, ґ є4же ўдалsтисz t ѕлA є4сть вёдэніе. | і сказав людині: ось, страх Господній є істинна премудрість, і віддалення від зла — розум. |