1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa ѕ7
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
|
Tвэщaвъ же јwвъ, речE:
|
І відповів Іов і сказав:
|
|
2
|
2
|
|
ѓще бы кто2 вёсz и3звёсилъ гнёвъ м0й, бwлёзни же мо‰ взsлъ бы на мёрило вкyпэ,
|
о, якби правильно були зважені волання мої, і разом з ними поклали на терези страждання моє!
|
|
3
|
3
|
|
то2 пескA морскaгw тzжчaйшіи бhли бы: но, ћкоже мни1тсz, словесA мо‰ ѕл† сyть.
|
Воно, напевно, перетягнуло б пісок морів! Від того слова мої несамовиті.
|
|
4
|
4
|
|
Стрёлы бо гDни въ тёлэ моeмъ сyть, и4хже ћрость и3спивaетъ кр0вь мою2: є3гдA начнY глаг0лати, бодyтъ мS.
|
Бо стріли Вседержителя у мені; отрута їх п’є дух мій; жахи Божі ополчилися проти мене.
|
|
5
|
5
|
|
Чт0 бо; є3дA вотщE возревeтъ ди1вій nсeлъ, рaзвэ бр†шна просS; и3ли2 возревeтъ глaсомъ в0лъ, въ ћслехъ и3мёzй брaшно;
|
Чи реве дикий осел на траві? чи мичить бик біля місива свого?
|
|
6
|
6
|
|
Снёстсz ли хлёбъ без8 с0ли; и3ли2 є4сть вкyсъ во тщи1хъ словесёхъ;
|
Чи їдять несмачне без соли, і чи є смак в яєчному білку?
|
|
7
|
7
|
|
Не м0жетъ бо ўтиши1тисz душA моS: смрaдъ бо зрю2 бр†шна мо‰, ћкоже воню2 льв0ву.
|
До чого не хотіла торкнутися душа моя, те складає огидну їжу мою.
|
|
8
|
8
|
|
Ѓще бо дaлъ бы, да пріи1детъ прошeніе моE, и3 надeжду мою2 дaлъ бы гDь.
|
О, коли б збулося бажання моє й уповання моє виконав Бог!
|
|
9
|
9
|
|
Начeнъ гDь да ўzзвлsетъ мS, до концa же да не ўбіeтъ мS.
|
О, якби благоволив Бог розтрощити мене, простяг руку Свою й уразив мене!
|
|
10
|
10
|
|
Бyди же ми2 грaдъ гр0бъ, на є3гHже стэнaхъ скакaхъ въ нeмъ: не пощажY: не солгaхъ бо во словесёхъ с™hхъ бGа моегw2.
|
Це було б ще відрадою мені, і я кріпився б у моїй нещадній хворобі, бо я не відмовився від слів Святого.
|
|
11
|
11
|
|
Кaz бо крёпость моS, ћкw терплю2; и3ли2 к0е ми2 врeмz, ћкw терпи1тъ моS душA;
|
Що за сила у мене, щоб мати надію мені? і який кінець, щоб продовжити мені життя моє?
|
|
12
|
12
|
|
є3дA крёпость кaменіz крёпость моS; и3ли2 плHти мо‰ сyть мBдzны;
|
Чи твердість каменів — твердість моя? і чи мідь — плоть моя?
|
|
13
|
13
|
|
и3ли2 не ўповaхъ на него2; п0мощь же t менє2 tступи2,
|
Чи є в мені допомога для мене, і чи є для мене яка опора?
|
|
14
|
14
|
|
tречeсz t менє2 ми1лость, посэщeніе же гDне презрё мz.
|
До страдника повинне бути співчуття від друга його, якщо тільки він не покинув страху до Вседержителя.
|
|
15
|
15
|
|
Не воззрёша на мS бли1жніи мои2: ћкоже пот0къ њскудэвazй, и3ли2 ћкоже вHлны преид0ша мS:
|
Але брати мої невірні, як потік, як швидкоплинні струмки,
|
|
16
|
16
|
|
и5же менє2 боsхусz, нн7э напад0ша на мS:
|
які чорні від льоду і в яких ховається сніг.
|
|
17
|
17
|
|
ћкоже снёгъ и3ли2 лeдъ смeрзлый, є3гдA и3стaетъ теплотЁ бhвшей, не ктомY познавaетсz, что2 бЁ:
|
Коли стає тепло, вони зменшуються, а під час спеки зникають з місць своїх.
|
|
18
|
18
|
|
тaкw и3 ѓзъ њстaвленъ є4смь t всёхъ, погиб0хъ же и3 безд0мокъ бhхъ:
|
Вони змінюють напрямок шляхів своїх, заходять у пустелю і губляться:
|
|
19
|
19
|
|
ви1дите пути6 fем†нскіz, на стєзи2 савw6нскіz смотрsщіи,
|
дивляться на них дороги фемайські, сподіваються на них шляхи савейські,
|
|
20
|
20
|
|
и3 студA и3сп0лнени бyдутъ на грaды и3 на и3мBніz надёющіисz.
|
але залишаються посоромленими у своїй надії; приходять туди і від сорому червоніють.
|
|
21
|
21
|
|
Нн7э же и3 вы2 наид0сте на мS неми1лостивнw: u5бо ви1дэвше м0й стрyпъ ўб0йтесz.
|
Так і ви тепер ніщо: побачили страшне і злякалися.
|
|
22
|
22
|
|
Чт0 бо; є3дA что2 ў вaсъ проси1хъ, и3ли2 вaшеz крёпости трeбую,
|
Чи говорив я: дайте мені, або від достатку вашого заплатіть за мене;
|
|
23
|
23
|
|
да спасeте мS t врагHвъ, и3ли2 и3з8 руки2 си1льныхъ и3збaвите мS;
|
і визволіть мене від руки ворога, і від руки мучителів викупіть мене?
|
|
24
|
24
|
|
Научи1те мS, ѓзъ же ўмолчY: ѓще что2 погрэши1хъ, скажи1те ми2.
|
Навчіть мене, і я замовкну; покажіть, у чому я погрішив.
|
|
25
|
25
|
|
Но, ћкоже мни1тсz, ѕл† (сyть) мyжа и4стиннагw словесA, не t вaсъ бо крёпости прошY:
|
Які сильні слова правди! Але що доводять викриття ваші?
|
|
26
|
26
|
|
нижE њбличeніе вaше словесы2 мS ўтоли1тъ, нижe бо вэщaніz вaшегw словeсъ стерплю2.
|
Ви придумуєте слова для викриття? На вітер пускаєте слова ваші.
|
|
27
|
27
|
|
Nбaче ћкw на си1ра напaдаете, наскaчете же на дрyга вaшего.
|
Ви нападаєте на сироту і риєте яму другові вашому.
|
|
28
|
28
|
|
Нн7э же воззрёвъ на ли1ца в†ша, не солжY.
|
Але прошу вас, гляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
|
|
29
|
29
|
|
Сsдите нн7э, и3 да не бyдетъ непрaведно, и3 пaки ко прaведному сни1дитесz.
|
Перегляньте, чи є неправда? переглянете, — правда моя.
|
|
30
|
30
|
|
И$бо нёсть въ љзhцэ моeмъ непрaвды, и3 гортaнь м0йне рaзуму ли поучaетсz;
|
Чи є на язику моєму неправда? Невже гортань моя не може розрізнити гіркоти?
|
