1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa м7в
|
Глава 42
|
|
1
|
1
|
| Tвэщaвъ же јwвъ, речE ко гDу: | І відповів Іов Господу і сказав: |
|
2
|
2
|
| вёмъ, ћкw вс‰ м0жеши, невозм0жно же тебЁ ничт0же. | знаю, що Ти все можеш, і що намір Твій не може бути зупинений. |
|
3
|
3
|
| Кт0 є3сть таsй t тебє2 совётъ, щадsй же словесA и3 t тебє2 мни1тсz ўтаи1ти; кт0 же возвэсти1тъ ми2, и4хже не вёдэхъ, вє1ліz и3 ди6внаz, и4хже не знaхъ; | Хто цей, що потьмарює Провидіння, нічого не розуміючи? — Так, я говорив про те, чого не розумів, про діла дивні для мене, яких я не знав. |
|
4
|
4
|
| Послyшай же менE, гDи, да и3 ѓзъ возглаг0лю: вопрошy же тS, тh же мS научи2: | Вислухай, взивав я, і я буду говорити, і що буду запитувати в Тебе, поясни мені. |
|
5
|
5
|
| слyхомъ ќбw ќха слhшахъ тS пeрвэе, нн7э же џко моE ви1дэ тS: | Я чув про Тебе слухом вуха; тепер же мої очі бачать Тебе; |
|
6
|
6
|
| тёмже ўкори1хъ себE сaмъ, и3 и3стazхъ, и3 мню2 себE зeмлю и3 пeпелъ. | тому я відрікаюся і розкаююся в поросі і попелі. |
|
7
|
7
|
| Бhсть же є3гдA и3згlа гDь вс‰ гlг0лы сі‰ јwву, речE гDь ко є3ліфaзу fеманjтину: согрэши1лъ є3си2 ты2 и3 џба дрyзіе твои2: не глаг0ласте бо предо мн0ю ничт0же и4стинно, ћкоже рaбъ мои2 јwвъ: | І було після того, як Господь сказав слова ті Іову, сказав Господь Елифазу феманитянину: горить гнів Мій на тебе і на двох друзів твоїх за те, що ви говорили про Мене не так вірно, як раб Мій Іов. |
|
8
|
8
|
| нн7э же возми1те сeдмь телцє1въ и3 сeдмь nвнHвъ и3 и3ди1те ко рабY моемY јwву, и3 сотвори1тъ жeртву њ вaсъ: јwвъ же рaбъ м0й пом0литсz њ вaсъ, понeже т0чію лицE є3гw2 пріимY: ѓще бо не є3гw2 рaди, погуби1лъ бhхъ ќбw вaсъ: не глаг0ласте бо и4стины на рабA моего2 јwва. | Отже, візьміть собі сім тельців і сім баранів і підіть до раба Мого Іова і принесіть за себе жертву; і раб Мій Іов помолиться за вас, тому що тільки лице його Я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви говорили про Мене не так вірно, як раб Мій Іов. |
|
9
|
9
|
| Tи1де же є3ліфaзъ fеманjтинъ и3 валдaдъ саvхeйскій и3 сwфaръ мінeйскій и3 сотвори1ша, ћкоже повелЁ и5мъ гDь. И# tпусти2 грэхи2 и5мъ јwва рaди. | І пішли Елифаз феманитянин і Вилдад савхеянин і Софар наамитянин, і зробили так, як Господь повелів їм, — і Господь прийняв лице Іова. |
|
10
|
10
|
| ГDь же возрасти2 јwва: молsщусz же є3мY и3 њ друзёхъ свои1хъ, tпусти2 и5мъ грэхи2 и4хъ, и3 дадE гDь суг{баz, є3ли6ка бsху прeжде јwву во ўсугублeніе. | І повернув Господь втрату Іова, коли він помолився за друзів своїх; і дав Господь Іову вдвічі більше того, що він мав раніше. |
|
11
|
11
|
| Ўслhшаша же вси2 брaтіz є3гw2 и3 сєстры2 є3гw2 вс‰ случи6вшаzсz є3мY, и3 пріид0ша къ немY, и3 вси2 є3ли1цы знaху є3го2 пeрвэе: ћдше же и3 пи1вше ў негw2, ўтёшиша є3го2 и3 диви1шасz њ всёхъ, ±же наведE нaнь бGъ: дадe же є3мY кjйждо ѓгницу є3ди1ну и3 четhре др†хмы злaта назнaменована. | Тоді прийшли до нього всі брати його й усі сестри його і всі колишні знайомі його, і їли з ним хліб у домі його, і тужили з ним, і утішали його за все зло, яке Господь навів на нього, і дали йому кожен по кеситі і по золотому кільцю. |
|
12
|
12
|
| ГDь же блгcви2 послBднzz јwвлz, нeже прє1жнzz: бsху же ск0ти є3гw2, nвeцъ четыренaдесzть тhсzщъ, велблю1дwвъ шeсть тhсzщъ, супр{гъ волHвъ тhсzща, nсли1цъ стaдныхъ тhсzща. | І благословив Бог останні дні Іова більше, ніж минулі: у нього було чотирнадцять тисяч дрібної худоби, шість тисяч верблюдів, тисяча пар волів і тисяча ослиць. |
|
13
|
13
|
| Роди1шажесz є3мY сhнове сeдмь и3 дщє1ри три2: | І було в нього сім синів і три дочки. |
|
14
|
14
|
| и3 наречE пeрвую ќбw дeнь, вторyю же кассjю, трeтію же ґмалfeевъ р0гъ: | І нарік він ім’я першій Емима, ім’я другій — Кассія, а ім’я третій — Керенгаппух. |
|
15
|
15
|
| и3 не њбрэт0шасz подHбны въ лёпотэ дщeремъ јwвлєвымъ въ поднебeснэй: дадe же и5мъ nтeцъ наслёдіе въ брaтіи и4хъ. | І не було на всій землі таких прекрасних жінок, як дочки Іова, і дав їм батько їхню спадщину між братами їхніми. |
|
16
|
16
|
| Поживe же јwвъ по ћзвэ лётъ сто2 сeдмьдесzтъ, всёхъ же лётъ поживE двёсти четhредесzть џсмь. И# ви1дэ јwвъ сhны сво‰ и3 сhны сынHвъ свои1хъ, дaже до четвeртагw р0да. | Після того Іов жив сто сорок років, і бачив синів своїх і синів синів до четвертого роду; |
|
17
|
17
|
| И# скончaсz јwвъ стaръ и3 и3сп0лнь днjй. Пи1сано же є4сть пaки востaти є3мY, съ ни1миже гDь возстaвитъ и5. Тaкw толкyетсz t сЂрскіz кни1ги: въ земли2 ќбw живhй ґvсітідjйстэй, на предёлэхъ їдумeи и3 ґравjи: прeжде же бsше и4мz є3мY їwвaвъ: взeмъ же женY ґрaвлzныню, роди2 сhна, є3мyже и4мz є3ннHнъ: бё же т0й nтцA ќбw зарefа, и3сavовыхъ сынHвъ сhнъ, мaтере же вос0рры, ћкоже бhти є3мY пsтому t ґвраaма. И# сjи цaріе цaрствовавшіи во є3дHмэ, є4юже и3 т0й њбладaше стран0ю: пeрвый валaкъ сhнъ веHровъ, и3 и4мz грaду є3гw2 деннавA: по валaцэ же їwвaвъ, нарицaемый јwвъ: по сeмъ ґссHмъ бhвшій в0ждь t fеманітідjйскіz страны2: по сeмъ ґдaдъ, сhнъ варaдовъ, и4же и3зсэчE мадіaма на п0ли мwaвли, и3 и4мz грaду є3гw2 геfeмъ. Пришeдшіи же къ немY дрyзіе, є3ліфaзъ (сhнъ сwфaнь) t сынHвъ и3сavовыхъ, цaрь fеманjйскій, валдaдъ (сhнъ ґмнHна ховaрскагw) саvхeйскій власти1тель, сwфaръ мінeйскій цaрь. | і помер Іов у старості, насичений днями*. |
