|
Главa lи
|
Глава 38
|
|
1
|
1
|
|
Престaвшу же є3ліyсу t бесёды, речE гDьјwву сквозЁ бyрю и3 w4блаки:
|
[Коли Елиуй перестав говорити,] Господь відповів Іову із бурі і сказав:
|
|
2
|
2
|
|
кто2 сeй скрывazй t менє2 совётъ, содержaй же глаг0лы въ сeрдцы, менe же ли мни1тсz ўтаи1ти;
|
хто цей, що затьмарює Провидіння словами без сенсу?
|
|
3
|
3
|
|
Препоsши ћкw мyжъ чрє1сла тво‰: вопрошy же тS, тh же ми2 tвэщaй.
|
Опережи нині стегна твої, як муж: Я буду запитувати тебе, і ти пояснюй Мені:
|
|
4
|
4
|
|
ГдЁ бhлъ є3си2, є3гдA њсновaхъ зeмлю; возвэсти1 ми, ѓще вёси рaзумъ.
|
де був ти, коли Я заклав основи землі? Скажи, якщо знаєш.
|
|
5
|
5
|
|
Кто2 положи2 мBры є3S, ѓще вёси; и3ли2 кто2 наведhй вeрвь на ню2;
|
Хто поклав міру її, якщо знаєш? або хто протягував по ній шнур?
|
|
6
|
6
|
|
На чeмже столпи2 є3S ўтверждeни сyть; кт0же є4сть положи1вый кaмень краеуг0лный на нeй;
|
На чому затверджені основи її, або хто поклав наріжний камінь її,
|
|
7
|
7
|
|
Е#гдA (сотворє1ны) бhша ѕвёзды, восхвали1ша мS глaсомъ вeліимъ вси2 ѓгGли мои2.
|
при загальному торжестві ранкових зірок, коли всі сини Божі викликували від радости?
|
|
8
|
8
|
|
Загради1хъ же м0ре враты2, є3гдA и3зливaшесz и3з8 чрeва мaтере своеS и3сходsщее:
|
Хто зачинив море воротами, коли воно виверглося, вийшло ніби з утроби,
|
|
9
|
9
|
|
положи1хъ же є3мY w4блакъ во њдэsніе, мгл0ю же пови1хъ є5:
|
коли Я хмари зробив одежею його й імлу пеленами його,
|
|
10
|
10
|
|
и3 положи1хъ є3мY предёлы, њбложи1въ затв0ры и3 вратA:
|
й утвердив йому Моє визначення, і поставив засуви і ворота,
|
|
11
|
11
|
|
рёхъ же є3мY: до сегw2 д0йдеши и3 не прeйдеши, но въ тебЁ сокрушaтсz в0лны тво‰.
|
і сказав: сюди дійдеш і не перейдеш, і тут межа гордовитим хвилям твоїм?
|
|
12
|
12
|
|
И#ли2 при тебЁ состaвихъ свётъ ќтренній, денни1ца же вёсть чи1нъ св0й,
|
Чи давав ти коли в житті своєму накази ранку і чи вказував зорі місце її,
|
|
13
|
13
|
|
ћтисz кри1лъ земли2, tтрzсти2 нечести6выz t неS;
|
щоб вона охопила краї землі і струсила з неї нечестивих,
|
|
14
|
14
|
|
И#ли2 ты2, брeніе взeмъ, t земли2 создaлъ є3си2 жив0тно, и3 глаг0ливаго сего2 посади1лъ є3си2 на земли2;
|
щоб земля змінилася, як глина під печаткою, і стала, як різнобарвний одяг,
|
|
15
|
15
|
|
Tsлъ же ли є3си2 t нечести1выхъ свётъ, мhшцу же г0рдыхъ сокруши1лъ ли є3си2;
|
щоб відібралося у нечестивих світло їх і зухвала рука їх скрушилася?
|
|
16
|
16
|
|
Пришeлъ же ли є3си2 на и3ст0чники м0рz, во слэдaхъ же бeздны ходи1лъ ли є3си2;
|
Чи сходив ти у глибину моря і чи входив у дослідження безодні?
|
|
17
|
17
|
|
Tверзaютсz же ли тебЁ стрaхомъ вратA смє1ртнаz, врaтницы же ѓдwвы ви1дэвше тS ўбоsшасz ли;
|
Чи відчинялися для тебе врата смерти, і чи бачив ти врата тіні смертної?
|
|
18
|
18
|
|
Навhклъ же ли є3си2 широты2 поднебeсныz; Повёждь u5бо ми2, коли1ка є4сть;
|
Чи оглянув ти широту землі? Поясни, якщо знаєш усе це.
|
|
19
|
19
|
|
Въ к0ей же земли2 вселsетсz свётъ, тмё же к0е є4сть мёсто;
|
Де путь до оселі світла, і де місце темряви?
|
|
20
|
20
|
|
Ѓще u5бо введeши мS въ предёлы и4хъ, ѓще же ли и3 вёси стєзи2 и4хъ;
|
Ти, звичайно, доходив до меж її і знаєш дорогу до дому її.
|
|
21
|
21
|
|
Вёмъ u5бо, ћкw тогдA рождeнъ є3си2, числ0 же лётъ твои1хъ мн0го.
|
Ти знаєш це, тому що ти вже був тоді народжений, і число днів твоїх дуже велике.
|
|
22
|
22
|
|
Пришeлъ же ли є3си2 въ сокрHвища снBжнаz, и3 сокрHвища гр†днаz ви1дэлъ ли є3си2;
|
Чи входив ти у сховища снігу і чи бачив скарбниці граду,
|
|
23
|
23
|
|
подлежaтъ же ли тебЁ въ чaсъ врагHвъ, въ дeнь брaней и3 рaти;
|
які бережу Я на час смутний, на день битви і війни?
|
|
24
|
24
|
|
Tкyду же и3сх0дитъ слaна, и3ли2 разсыпaетсz ю4гъ на поднебeсную;
|
Яким шляхом розливається світло і розноситься східний вітер по землі?
|
|
25
|
25
|
|
Кт0 же ўгот0ва дождю2 вeлію проліsніе, и3 пyть м0лніи и3 гр0ма,
|
Хто проводить протоки для виливання води і шлях для громоносної блискавки,
|
|
26
|
26
|
|
њдожди1ти на зeмлю, на нeйже нёсть мyжа, пустhню, и3дёже человёка нёсть въ нeй,
|
щоб ішов дощ на землю безлюдну, на пустелю, де немає людини,
|
|
27
|
27
|
|
насhтити непроходи1му и3 ненаселeну, и3 прозsбнути и3сх0дъ ѕлaка;
|
щоб насичувати пустелю і степ і пробуджувати трав’яні зародки до зростання?
|
|
28
|
28
|
|
Кт0 є3сть дождю2 nтeцъ; кт0 же є4сть роди1вый к†пли рHсныz;
|
Чи є у дощу батько? або хто народжує краплі роси?
|
|
29
|
29
|
|
И#з8 чіегw2 чрeва и3сх0дитъ лeдъ; Слaну же на небеси2 кто2 роди1лъ,
|
З чиєї утроби виходить лід, та іній небесний, — хто народжує його?
|
|
30
|
30
|
|
ћже нисх0дитъ ћкw водA текyщаz; ЛицE нечести1ва кто2 ўстраши2;
|
Води, як камінь, міцніють, і поверхня безодні замерзає.
|
|
31
|
31
|
|
Разумёлъ же ли є3си2 соyзъ пліaдъ, и3 њграждeніе њріHново tвeрзлъ ли є3си2;
|
Чи можеш ти зв’язати вузол Хима і порушити узи Кесиль?
|
|
32
|
32
|
|
И#ли2 tвeрзеши знaмєніz небє1снаz во врeмz своE; и3 вечeрнюю ѕвэздY за власы2 є3S привлечeши ли;
|
Чи можеш виводити сузір’я у свій час і вести Ас (зірницю) з її дітьми?
|
|
33
|
33
|
|
Вёси же ли премэнє1ніz небє1снаz, и3ли2 быв†ющаz вкyпэ под8 небесeмъ;
|
Чи знаєш ти устави неба, чи можеш встановити володіння його на землі?
|
|
34
|
34
|
|
Призовeши же ли w4блакъ глaсомъ; и3 трeпетомъ воды2 вели1кіz послyшаетъ ли тS;
|
Чи можеш піднести голос твій до хмар, щоб вода в достатку покрила тебе?
|
|
35
|
35
|
|
П0слеши же ли мHлніи, и3 п0йдутъ; рекyтъ же ли ти2: чт0 є3сть;
|
Чи можеш посилати блискавки, і чи підуть вони і чи скажуть тобі: ось ми?
|
|
36
|
36
|
|
Кт0 же дaлъ є4сть женaмъ ткaніz мyдрость, и3ли2 и3спещрeніz хи1трость;
|
Хто вклав мудрість у серце, або хто дав сенс розуму?
|
|
37
|
37
|
|
Кт0 же и3зчислszй w4блаки премyдростію, нeбо же на зeмлю преклони1лъ,
|
Хто може обчислити хмари своєю мудрістю й утримати сосуди неба,
|
|
38
|
38
|
|
разліsсz же ћкw землS прaхъ, спаsхъ же є5, ѓки кaменемъ, на четhри ќглы;
|
коли порох перетворюється на бруд і брили злипаються?
|
|
39
|
39
|
|
Ўлови1ши же ли львaмъ ћдь, и3 дyшы ѕміє1въ насhтиши ли;
|
Чи ти ловиш здобич левиці і насичуєш молодих левів,
|
|
40
|
40
|
|
ўбоsшасz бо на л0жахъ свои1хъ и3 сэдsтъ въ дeбрехъ ўловлsюще.
|
коли вони лежать у барлогах або ховаються під тінню у засідці?
|
|
41
|
41
|
|
Кт0 же врaну ўгот0ва пи1щу; пти6чищи бо є3гw2 ко гDу воззвaша, њблетaюще бр†шна и4щуще.
|
Хто готує ворону корм його, коли пташенята його кричать до Бога, блукаючи без їжі?
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.