1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa f7i
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
|
Tвэщaвъ же јwвъ, речE:
|
І відповів Іов і сказав:
|
|
2
|
2
|
|
док0лэ притрyдну творитE дyшу мою2 и3 низлагaете мS словесы2; ўразумёйте т0кмw, ћкw гDь сотвори1 мz си1це.
|
доки будете мучити душу мою і мучити мене словами?
|
|
3
|
3
|
|
Клевeщете на мS, не стыдsщесz менє2 належитe ми.
|
Ось, уже разів десять ви соромили мене і не соромитеся гнітити мене.
|
|
4
|
4
|
|
Бyди, ћкw вои1стинну ѓзъ прельсти1хсz, и3 ў менє2 водворsетсz погрэшeніе, глаг0лати словесA, ±же не подобaше, словесa же мо‰ погрэшaютъ, и3 не во врeмz:
|
Якщо я і дійсно згрішив, то провина моя при мені залишається.
|
|
5
|
5
|
|
бyди же, ћкw на мS величaетесz, наскакaете же ми2 поношeніемъ:
|
Якщо ж ви хочете величатися наді мною і дорікати мене ганьбою моєю,
|
|
6
|
6
|
|
разумёйте u5бо, ћкw гDь є4сть и4же смzтe мz и3 њгрaду свою2 на мS вознесE.
|
то знайте, що Бог відкинув мене й обклав мене Своєю сіткою.
|
|
7
|
7
|
|
СE, смэю1сz поношeнію, не возглаг0лю: возопію2, и3 нигдёже сyдъ.
|
Ось, я кричу; образа! і ніхто не слухає; волаю, і немає суду.
|
|
8
|
8
|
|
W$крестъ њграждeнъ є4смь и3 не могY прейти2: пред8 лицeмъ мои1мъ тмY положи2,
|
Він перекрив мені дорогу, і не можу пройти, і на шляхи мої поклав темряву.
|
|
9
|
9
|
|
слaву же съ менє2 совлечE и3 tS вэнeцъ t главы2 моеS:
|
Стягнув з мене славу мою і зняв вінець з голови моєї.
|
|
10
|
10
|
|
растерзa мz w4крестъ, и3 tид0хъ: посэчe же ћкw дрeво надeжду мою2.
|
Зовсім зруйнував мене, і я відходжу; і, як дерево, Він вивергнув надію мою.
|
|
11
|
11
|
|
Лю1тэ же гнёва ўпотреби2 на мS и3 возмнё мz ћкw врагA.
|
Запалав на мене гнівом Своїм і вважає мене між ворогами Своїми.
|
|
12
|
12
|
|
Вкyпэ же пріид0ша и3скушє1ніz є3гw2 на мS, на путeхъ же мои1хъ њбыд0ша мS навBтницы.
|
Полки Його прийшли разом і спрямували шлях свій до мене і розташувалися навколо намету мого.
|
|
13
|
13
|
|
Брaтіz мо‰ tступи1ша t менє2, познaша чужди1хъ пaче менє2, и3 дрyзіе мои2 неми1лостиви бhша:
|
Братів моїх Він віддалив від мене, і ті, що знають мене, цураються мене.
|
|
14
|
14
|
|
не снабдёша мS бли1жніи мои2, и3 вёдzщіи и4мz моE забhша мS.
|
Покинули мене близькі мої, і знайомі мої забули мене.
|
|
15
|
15
|
|
Сосёди д0му и3 рабы6ни мо‰, (ћкw) и3ноплемeнникъ бhхъ пред8 ни1ми:
|
Прибулі у домі моєму і служниці мої чужим вважають мене; стороннім став я в очах їхніх.
|
|
16
|
16
|
|
рабA моего2 звaхъ, и3 не послyша, ўстa же мо‰ молsхусz:
|
Кличу слугу мого, і він не відгукується; вустами моїми я повинен благати його.
|
|
17
|
17
|
|
и3 проси1хъ женY мою2, призывaхъ же ласкaz сhны подл0жницъ мои1хъ:
|
Дихання моє стало огидним дружині моїй, і я повинен благати її заради дітей утроби моєї.
|
|
18
|
18
|
|
nни1 же менE въ вёкъ tри1нуша, є3гдA востaну, на мS глаг0лютъ.
|
Навіть малі діти зневажають мене: піднімаюся, і вони знущаються з мене.
|
|
19
|
19
|
|
Гнушaхусz менє2 ви1дzщіи мS, и3 и5хже люби1хъ, востaша на мS.
|
Гребують мною всі наперсники мої, і ті, яких я любив, повернулися проти мене.
|
|
20
|
20
|
|
Въ к0жи моeй согни1ша плHти мо‰, кHсти же мо‰ въ зубёхъ содержaтсz.
|
Кістки мої прилипли до шкіри моєї і плоті моєї, і я залишився тільки зі шкірою біля зубів моїх.
|
|
21
|
21
|
|
Поми1луйте мS, поми1луйте мS, q, дрyзіе! рукa бо гDнz коснyвшаzсz ми2 є4сть.
|
Помилуйте мене, помилуйте мене ви, друзі мої, бо рука Божа торкнулася мене.
|
|
22
|
22
|
|
Почт0 мz г0ните ћкоже и3 гDь; t пл0тей же мои1хъ не насыщaетесz;
|
Навіщо і ви переслідуєте мене, як Бог, і плоттю моєю не можете насититися?
|
|
23
|
23
|
|
Кт0 бо дaлъ бы, да напи1шутсz словесA мо‰, и3 положaтсz w4наz въ кни1зэ во вёкъ;
|
О, якби записані були слова мої! Якби накреслені були вони у книзі
|
|
24
|
24
|
|
и3 на дщи1цэ желёзнэ и3 џловэ, и3ли2 на кaменіихъ и3зваsютсz;
|
різцем залізним з оловом, — на вічний час на камені вирізані були!
|
|
25
|
25
|
|
Вёмъ бо, ћкw пrносyщенъ є4сть, и4же и4мать и3скупи1ти мS,
|
А я знаю, Відкупитель мій живий, і Він в останній день воскресить з пороху цю мою шкіру, що розпадається,
|
|
26
|
26
|
|
(и3) на земли2 воскреси1ти к0жу мою2 терпsщую сі‰, t гDа бо ми2 сі‰ соверши1шасz,
|
і я у плоті моїй побачу Бога.
|
|
27
|
27
|
|
±же ѓзъ въ себЁ свёмъ, ±же џчи мои2 ви1дэста, ґ не и4нъ: вс‰ же ми2 соверши1шасz въ нёдрэ.
|
Я побачу Його сам; мої очі, не очі іншого, побачать Його. Тане серце моє в грудях моїх!
|
|
28
|
28
|
|
Ѓще же и3 речeте: что2 речeмъ проти1ву є3мY; и3 к0рень словесE њбрsщемъ въ нeмъ.
|
Вам належало б сказати: навіщо ми переслідуємо його? Начебто корінь зла знайшли в мені.
|
|
29
|
29
|
|
Ўб0йтесz же и3 вы2 t мечA: ћрость бо на беззакHнныz нaйдетъ, и3 тогдA ўви1дzтъ, гдЁ є4сть и4хъ вещество2.
|
Побійтесь меча, тому що меч є месником за неправди, і знайте, що є суд.
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
