1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa f7i
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
| Tвэщaвъ же јwвъ, речE: | І відповів Іов і сказав: |
|
2
|
2
|
| док0лэ притрyдну творитE дyшу мою2 и3 низлагaете мS словесы2; ўразумёйте т0кмw, ћкw гDь сотвори1 мz си1це. | доки будете мучити душу мою і мучити мене словами? |
|
3
|
3
|
| Клевeщете на мS, не стыдsщесz менє2 належитe ми. | Ось, уже разів десять ви соромили мене і не соромитеся гнітити мене. |
|
4
|
4
|
| Бyди, ћкw вои1стинну ѓзъ прельсти1хсz, и3 ў менє2 водворsетсz погрэшeніе, глаг0лати словесA, ±же не подобaше, словесa же мо‰ погрэшaютъ, и3 не во врeмz: | Якщо я і дійсно згрішив, то провина моя при мені залишається. |
|
5
|
5
|
| бyди же, ћкw на мS величaетесz, наскакaете же ми2 поношeніемъ: | Якщо ж ви хочете величатися наді мною і дорікати мене ганьбою моєю, |
|
6
|
6
|
| разумёйте u5бо, ћкw гDь є4сть и4же смzтe мz и3 њгрaду свою2 на мS вознесE. | то знайте, що Бог відкинув мене й обклав мене Своєю сіткою. |
|
7
|
7
|
| СE, смэю1сz поношeнію, не возглаг0лю: возопію2, и3 нигдёже сyдъ. | Ось, я кричу; образа! і ніхто не слухає; волаю, і немає суду. |
|
8
|
8
|
| W$крестъ њграждeнъ є4смь и3 не могY прейти2: пред8 лицeмъ мои1мъ тмY положи2, | Він перекрив мені дорогу, і не можу пройти, і на шляхи мої поклав темряву. |
|
9
|
9
|
| слaву же съ менє2 совлечE и3 tS вэнeцъ t главы2 моеS: | Стягнув з мене славу мою і зняв вінець з голови моєї. |
|
10
|
10
|
| растерзa мz w4крестъ, и3 tид0хъ: посэчe же ћкw дрeво надeжду мою2. | Зовсім зруйнував мене, і я відходжу; і, як дерево, Він вивергнув надію мою. |
|
11
|
11
|
| Лю1тэ же гнёва ўпотреби2 на мS и3 возмнё мz ћкw врагA. | Запалав на мене гнівом Своїм і вважає мене між ворогами Своїми. |
|
12
|
12
|
| Вкyпэ же пріид0ша и3скушє1ніz є3гw2 на мS, на путeхъ же мои1хъ њбыд0ша мS навBтницы. | Полки Його прийшли разом і спрямували шлях свій до мене і розташувалися навколо намету мого. |
|
13
|
13
|
| Брaтіz мо‰ tступи1ша t менє2, познaша чужди1хъ пaче менє2, и3 дрyзіе мои2 неми1лостиви бhша: | Братів моїх Він віддалив від мене, і ті, що знають мене, цураються мене. |
|
14
|
14
|
| не снабдёша мS бли1жніи мои2, и3 вёдzщіи и4мz моE забhша мS. | Покинули мене близькі мої, і знайомі мої забули мене. |
|
15
|
15
|
| Сосёди д0му и3 рабы6ни мо‰, (ћкw) и3ноплемeнникъ бhхъ пред8 ни1ми: | Прибулі у домі моєму і служниці мої чужим вважають мене; стороннім став я в очах їхніх. |
|
16
|
16
|
| рабA моего2 звaхъ, и3 не послyша, ўстa же мо‰ молsхусz: | Кличу слугу мого, і він не відгукується; вустами моїми я повинен благати його. |
|
17
|
17
|
| и3 проси1хъ женY мою2, призывaхъ же ласкaz сhны подл0жницъ мои1хъ: | Дихання моє стало огидним дружині моїй, і я повинен благати її заради дітей утроби моєї. |
|
18
|
18
|
| nни1 же менE въ вёкъ tри1нуша, є3гдA востaну, на мS глаг0лютъ. | Навіть малі діти зневажають мене: піднімаюся, і вони знущаються з мене. |
|
19
|
19
|
| Гнушaхусz менє2 ви1дzщіи мS, и3 и5хже люби1хъ, востaша на мS. | Гребують мною всі наперсники мої, і ті, яких я любив, повернулися проти мене. |
|
20
|
20
|
| Въ к0жи моeй согни1ша плHти мо‰, кHсти же мо‰ въ зубёхъ содержaтсz. | Кістки мої прилипли до шкіри моєї і плоті моєї, і я залишився тільки зі шкірою біля зубів моїх. |
|
21
|
21
|
| Поми1луйте мS, поми1луйте мS, q, дрyзіе! рукa бо гDнz коснyвшаzсz ми2 є4сть. | Помилуйте мене, помилуйте мене ви, друзі мої, бо рука Божа торкнулася мене. |
|
22
|
22
|
| Почт0 мz г0ните ћкоже и3 гDь; t пл0тей же мои1хъ не насыщaетесz; | Навіщо і ви переслідуєте мене, як Бог, і плоттю моєю не можете насититися? |
|
23
|
23
|
| Кт0 бо дaлъ бы, да напи1шутсz словесA мо‰, и3 положaтсz w4наz въ кни1зэ во вёкъ; | О, якби записані були слова мої! Якби накреслені були вони у книзі |
|
24
|
24
|
| и3 на дщи1цэ желёзнэ и3 џловэ, и3ли2 на кaменіихъ и3зваsютсz; | різцем залізним з оловом, — на вічний час на камені вирізані були! |
|
25
|
25
|
| Вёмъ бо, ћкw пrносyщенъ є4сть, и4же и4мать и3скупи1ти мS, | А я знаю, Відкупитель мій живий, і Він в останній день воскресить з пороху цю мою шкіру, що розпадається, |
|
26
|
26
|
| (и3) на земли2 воскреси1ти к0жу мою2 терпsщую сі‰, t гDа бо ми2 сі‰ соверши1шасz, | і я у плоті моїй побачу Бога. |
|
27
|
27
|
| ±же ѓзъ въ себЁ свёмъ, ±же џчи мои2 ви1дэста, ґ не и4нъ: вс‰ же ми2 соверши1шасz въ нёдрэ. | Я побачу Його сам; мої очі, не очі іншого, побачать Його. Тане серце моє в грудях моїх! |
|
28
|
28
|
| Ѓще же и3 речeте: что2 речeмъ проти1ву є3мY; и3 к0рень словесE њбрsщемъ въ нeмъ. | Вам належало б сказати: навіщо ми переслідуємо його? Начебто корінь зла знайшли в мені. |
|
29
|
29
|
| Ўб0йтесz же и3 вы2 t мечA: ћрость бо на беззакHнныz нaйдетъ, и3 тогдA ўви1дzтъ, гдЁ є4сть и4хъ вещество2. | Побійтесь меча, тому що меч є месником за неправди, і знайте, що є суд. |
