1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 9
|
Κεφάλαιο 9
|
|
1
|
1
|
|
І відповів Іов і сказав:
|
ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ ᾿Ιὼβ λέγει·
|
|
2
|
2
|
|
правда! знаю, що так; але як виправдається людина перед Богом?
|
ἐπ᾿ ἀληθείας οἶδα, ὅτι οὕτως ἐστί· πῶς γὰρ ἔσται δίκαιος βροτὸς παρὰ Κυρίῳ;
|
|
3
|
3
|
|
Якщо захоче вступити в суперечку з Ним, то не відповість Йому на жодне з тисячі.
|
ἐὰν γὰρ βούληται κριθῆναι αὐτῷ, οὐ μὴ ὑπακούσῃ αὐτῷ, ἵνα μὴ ἀντείπῃ πρὸς ἕνα λόγον αὐτοῦ ἐκ χιλίων·
|
|
4
|
4
|
|
Премудрий серцем і могутній силою; хто повставав проти Нього і залишався у спокої?
|
σοφὸς γάρ ἐστι διανοίᾳ, κραταιός τε καὶ μέγας. τίς σκληρὸς γενόμενος ἐναντίον αὐτοῦ ὑπέμεινεν;
|
|
5
|
5
|
|
Він пересуває гори, і не впізнають їх: Він перетворює їх у гніві Своєму;
|
ὁ παλαιῶν ὄρη καὶ οὐκ οἴδασιν, ὁ καταστρέφων αὐτὰ ὀργῇ·
|
|
6
|
6
|
|
зрушує землю з місця її, і стовпи її тремтять;
|
ὁ σείων τὴν ὑπ᾿ οὐρανὸν ἐκ θεμελίων, οἱ δὲ στῦλοι αὐτῆς σαλεύονται·
|
|
7
|
7
|
|
скаже сонцю, — і не зійде, і на зірки накладає печатку.
|
ὁ λέγων τῷ ἡλίῳ καὶ οὐκ ἀνατέλλει, κατὰ δὲ ἄστρων κατασφραγίζει·
|
|
8
|
8
|
|
Він один розпростирає небеса і ходить по висотах моря;
|
ὁ τανύσας τὸν οὐρανὸν μόνος, καὶ περιπατῶν ὡς ἐπ᾿ ἐδάφους ἐπὶ θαλάσσης·
|
|
9
|
9
|
|
створив Ас, Кесиль і Хима* і тайники півдня;
|
ὁ ποιῶν Πλειάδα καὶ ῞Εσπερον καὶ ᾿Αρκτοῦρον, καὶ ταμιεῖα νότου·
|
|
10
|
10
|
|
робить велике, недослідиме і дивовижне без міри!
|
ὁ ποιῶν μεγάλα καὶ ἀνεξιχνίαστα, ἔνδοξά τε καὶ ἐξαίσια, ὧν οὐκ ἔστιν ἀριθμός.
|
|
11
|
11
|
|
Ось, Він пройде переді мною, і не побачу Його; пронесеться, і не помічу Його.
|
ἐὰν ὑπερβῇ με, οὐ μὴ ἴδω· ἐὰν παρέλθῃ με, οὐδ᾿ ὧς ἔγνων.
|
|
12
|
12
|
|
Візьме, і хто заборонить Йому? хто скаже Йому: що Ти робиш?
|
ἐὰν ἀπαλλάξῃ, τίς ἀποστρέψει ἢ τίς ἐρεῖ αὐτῷ· τί ἐποίησας;
|
|
13
|
13
|
|
Бог не відверне гніву Свого; перед Ним упадуть поборники гордині.
|
αὐτὸς γὰρ ἀπέστραπται ὀργήν, ὑπ᾿ αὐτοῦ ἐκάμφθησαν κήτη τὰ ὑπ᾿ οὐρανόν.
|
|
14
|
14
|
|
Тим більше чи можу я відповідати Йому і вишукувати собі слова перед Ним?
|
ἐὰν δέ μου ὑπακούσηται, ἦ διακρινεῖ τὰ ρήματά μου·
|
|
15
|
15
|
|
Хоч би я і правий був, але не буду відповідати, а буду благати Суддю мого.
|
ἐάν τε γὰρ ὦ δίκαιος, οὐκ εἰσακούσεταί μου, τοῦ κρίματος αὐτοῦ δεηθήομαι·
|
|
16
|
16
|
|
Якби я воззвав, і Він відповів мені, — я не повірив би, що голос мій почув Той,
|
ἐάν τε καλέσω καὶ μὴ ὑπακούσῃ, οὐ πιστεύω ὅτι εἰσακήκοέ μου τῆς φωνῆς.
|
|
17
|
17
|
|
Хто у вихорі вражає мене і примножує невинно мої рани,
|
μὴ γνόφῳ με ἐκτρίψῃ; πολλὰ δέ μου τὰ συντρίμματα πεποίηκε διακενῆς·
|
|
18
|
18
|
|
не дає мені перевести дух, але пересичує мене гіркотою.
|
οὐκ ἐᾷ γάρ με ἀναπνεῦσαι, ἐνέπλησε δέ με πικρίας.
|
|
19
|
19
|
|
Якщо діяти силою, то Він могутній; якщо судом, хто зведе мене з Ним?
|
ὅτι μὲν γὰρ ἰσχύι κρατεῖ· τίς οὖν κρίματι αὐτοῦ ἀντιστήσεται;
|
|
20
|
20
|
|
Якщо я буду виправдовуватися, то мої ж вуста звинуватять мене; якщо я невинний, то Він визнає мене винним.
|
ἐὰν γὰρ ὦ δίκαιος, τὸ στόμα μου ἀσεβήσει· ἐάν τε ὦ ἄμεμπτος, σκολιὸς ἀποβήσομαι.
|
|
21
|
21
|
|
Невинний я; не хочу знати душі моєї, зневажаю життя моє.
|
εἴτε γὰρ ἠσέβησα, οὐκ οἶδα τῇ ψυχῇ, πλὴν ὅτι ἀφαιρεῖταί μου ἡ ζωή.
|
|
22
|
22
|
|
Все одно; тому я сказав, що Він губить і непорочного і винного.
|
διὸ εἶπον· μέγα καὶ δυνάστην ἀπολλύει ὀργή,
|
|
23
|
23
|
|
Якщо цього вражає Він бичем раптово, то над катуванням невинних сміється.
|
ὅτι φαῦλοι ἐν θανάτῳ ἐξαισίῳ, ἀλλὰ δίκαιοι καταγελῶνται·
|
|
24
|
24
|
|
Земля віддана в руки нечестивих; обличчя суддів її Він закриває. Якщо не Він, то хто ж?
|
παραδέδονται γὰρ εἰς χεῖρας ἀσεβοῦς. πρόσωπα κριτῶν αὐτῆς συγκαλύπτει· εἰ δὲ μὴ αὐτός ἐστι, τίς ἐστιν;
|
|
25
|
25
|
|
Дні мої швидші за гінця, — біжать, не бачать добра,
|
ὁ δὲ βίος μού ἐστιν ἐλαφρότερος δρομέως· ἀπέδρασαν καὶ οὐκ εἴδοσαν.
|
|
26
|
26
|
|
несуться, як легкі човни, як орел рине на здобичу.
|
ἢ καί ἐστι ναυσὶν ἴχνος ὁδοῦ ἢ ἀετοῦ πετομένου ζητοῦντος βοράν;
|
|
27
|
27
|
|
Якщо сказати мені: забуду я скарги мої, відкину похмурий вигляд свій і підбадьорюся;
|
ἐάν τε γὰρ εἴπω, ἐπιλήσομαι λαλῶν, συγκύψας τῷ προσώπῳ στενάξω.
|
|
28
|
28
|
|
то тремчу від усіх страждань моїх, знаючи, що Ти не оголосиш мене невинним.
|
σείομαι πᾶσι τοῖς μέλεσιν, οἶδα γάρ ὅτι οὐκ ἀθῶόν με ἐάσεις.
|
|
29
|
29
|
|
Якщо ж я винен, то для чого даремно томлюся?
|
ἐπειδὴ δέ εἰμι ἀσεβής, διατί οὐκ ἀπέθανον;
|
|
30
|
30
|
|
Хоч би я обмився і сніговою водою і зовсім очистив руки мої,
|
ἐὰν γὰρ ἀπολούσωμαι χιόνι καὶ ἀποκαθάρωμαι χερσὶ καθαραῖς,
|
|
31
|
31
|
|
то і тоді Ти зануриш мене у бруд, і буде гидувати мною одяг мій.
|
ἱκανῶς ἐν ρύπῳ με ἔβαψας, ἐβδελύξατο δέ με ἡ στολή·
|
|
32
|
32
|
|
Тому що Він не людина, як я, щоб я міг відповідати Йому і йти разом з Ним на суд!
|
οὐ γὰρ εἶ ἄνθρωπος κατ᾿ ἐμέ, ᾧ ἀντικρινοῦμαι, ἵνα ἔλθωμεν ὁμοθυμαδὸν εἰς κρίσιν.
|
|
33
|
33
|
|
Немає між нами посередника, який поклав би руку свою на обох нас.
|
εἴθε ἦν ὁ μεσίτης ἡμῶν καὶ ἐλέγχων καὶ διακούων ἀνὰ μέσον ἀμφοτέρων·
|
|
34
|
34
|
|
Нехай відведе Він від мене жезл Свій, і страх Його нехай не жахає мене, —
|
ἀπαλλαξάτω ἀπ᾿ ἐμοῦ τὴν ράβδον, ὁ δὲ φόβος αὐτοῦ μή με στροβείτω,
|
|
35
|
35
|
|
і тоді я буду говорити і не убоюся Його, бо я не такий сам у собі.
|
καὶ οὐ μὴ φοβηθῷ, ἀλλὰ λαλήσω· οὐ γὰρ οὕτω συνεπίσταμαι.
|
