1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 10
|
Главa ‹
|
|
1
|
1
|
|
Мудрий правитель навчить народ свій, і правління розумного буде благоупорядковане.
|
Премyдръ судіS наказyетъ лю1ди сво‰, и3 владhчество разуми1вагw благочи1нно бyдетъ.
|
|
2
|
2
|
|
Який правитель народу, такі і службовці при ньому; і який начальник над містом, такі й усі, що живуть у ньому.
|
Ћкоже судіS людjй свои1хъ, тaкw и3 слузи2 є3гw2, и3 ћкоже владhка грaда, тaкw и3 вси2 живyщіи въ нeмъ.
|
|
3
|
3
|
|
Цар ненавчений погубить народ свій, а при розсудливості сильних облаштується місто.
|
Цaрь ненакaзаный погуби1тъ лю1ди сво‰: и3 грaдъ насели1тсz премyдростію си1льныхъ.
|
|
4
|
4
|
|
У руках Господа влада над землею, і людину потрібну Він вчасно воздвигне на ній.
|
Въ руцЁ гDни влaсть земли2, и3 потрeбнаго воздви1гнетъ во врeмz на нeй.
|
|
5
|
5
|
|
У руці Господа благоуспішність людини, і на лиці книжника Він закарбує славу Свою.
|
Въ руцЁ гDни благ0е шeствіе мyжа, и3 на лицы2 кни1жника возложи1тъ слaву свою2.
|
|
6
|
6
|
|
Не гнівайся за всяку образу на ближнього, і нікого не ображай ділом.
|
Во всsцэй непрaвдэ не держи2 гнёва на и4скреннzго и3 не твори2 ни к0егw въ дёлэхъ досаждeніz.
|
|
7
|
7
|
|
Гордість ненависна і Господу і людям, і злочинна проти обох.
|
Возненави1дэна пред8 бGомъ и3 человBки гордhнz и3 t nбои1хъ сотвори1тъ непрaвєднаz.
|
|
8
|
8
|
|
Володарювання переходить від народу до народу через несправедливість, образи і користолюбство.
|
Цaрство t kзhка въ kзhкъ прев0дитсz, рaди непрaвды и3 досаждeніz и3 и3мёній льсти1выхъ.
|
|
9
|
9
|
|
Чого гордиться земля і попіл?
|
Почто2 горди1тсz землS и3 пeпелъ;
|
|
10
|
10
|
|
І за життя вивергаються нутрощі його.
|
Ћкw въ животЁ и3зверг0хъ ўтр0бу є3гw2.
|
|
11
|
11
|
|
Тривалу хворобу лікар нехтує:
|
Д0лгую болёзнь tсэцaетъ врaчь:
|
|
12
|
12
|
|
і ось, нині цар, а завтра помирає.
|
и3 цaрь днeсь, ґ ќтрw ќмретъ.
|
|
13
|
13
|
|
Коли ж людина помре, то спадщиною її стають плазуни, звірі і черва.
|
И$бо є3гдA ќмретъ человёкъ, наслёдитъ гaды и3 ѕвBри и3 чeрвіе.
|
|
14
|
14
|
|
Початок гордости — віддалення людини від Господа і відступ серця його від Творця його;
|
Начaло гордhни человёку tступлeніе t гDа, и3 є3гдA t сотв0ршаго и5 tвращaетсz сeрдце є3гw2:
|
|
15
|
15
|
|
бо початок гріха — гордість, і хто опанований нею, вивергає мерзоти;
|
ћкw начaло грэхA гордhнz, и3 держaй ю5 и3зрhгнетъ сквeрну.
|
|
16
|
16
|
|
і за це Господь посилає на нього страшні покарання й остаточно скидає його.
|
Сегw2 рaди њбезслaви гDь въ наведeніихъ ѕHлъ и3 низврати2 и5хъ до концA:
|
|
17
|
17
|
|
Господь руйнує престоли володарів і посаджує лагідних на місце їх.
|
прест0лы кнzзeй низложи2 гDь и3 посади2 крHткіz вмёстw и4хъ,
|
|
18
|
18
|
|
Господь вириває з корінням народи і насаджує, замість них, смиренних.
|
корє1ніz kзhкwвъ г0рдыхъ и3ст0рже гDь и3 насади2 смирє1нныz вмёстw и4хъ,
|
|
19
|
19
|
|
Господь спустошує країни народів і руйнує їх до основ землі.
|
страны6 kзhкwвъ низврати2 гDь и3 погуби2 и5хъ до њсновaніz земли2,
|
|
20
|
20
|
|
Він висушує їх, і губить людей і знищує із землі пам’ять їх.
|
и3зсуши2 t ни1хъ и3 погуби2 и5хъ и3 потреби2 t земли2 пaмzть и4хъ.
|
|
21
|
21
|
|
Гордість не створена для людей, ні лють гніву — для народжених жінками.
|
Не созданA бhсть человёкwмъ гордhнz, ни гнёвъ ћрости рождeніємъ жeнъ.
|
|
22
|
22
|
|
Сім’я шановане яке? — Сім’я людське. Сім’я шановане яке? — Ті, що бояться Господа.
|
Сёмz честн0е к0е; сёмz человёческое. сёмz честн0е к0е; боsщіисz гDа.
|
|
23
|
23
|
|
Сім’я безчесне яке? — Сім’я людське. Сім’я безчесне яке? — Ті, що переступають заповіді.
|
Сёмz безчeстное к0е; сёмz человёческое. сёмz безчeстное к0е; преступaющіи зaпwвэди.
|
|
24
|
24
|
|
Старший між братами — у повазі у них, так і ті, що бояться Господа, — в очах Його.
|
ПосредЁ брaтіи старёйшина и4хъ чeстенъ, и3 боsщіисz гDа пред8 nчи1ма є3гw2.
|
|
25
|
25
|
|
Чи багатий хто і славний, чи бідний, похвала їх — страх Господній.
|
Богaтъ и3 слaвенъ и3 ни1щь, похвалA и4хъ стрaхъ гDень.
|
|
26
|
26
|
|
Несправедливо — нечестити розумного бідного, і не слід прославляти чоловіка грішного.
|
Непрaведно є4сть ўкорsти ни1ща разуми1ва, и3 не подобaетъ слaвити мyжа грёшника.
|
|
27
|
27
|
|
Шановані вельможа, суддя і володар, але немає з них більшого за того, хто боїться Господа.
|
Вельм0жа и3 судіS и3 си1льный слaвни бyдутъ, и3 нёсть t ни1хъ ни є3ди1нъ вsщшій боsщагwсz гDа.
|
|
28
|
28
|
|
Рабові мудрому будуть служити вільні, і розумна людина, будучи наставлювана ним, не буде нарікати.
|
РабY разуми1ву своб0дніи послyжатъ, и3 мyжъ хи1тръ не пор0пщетъ наказyемь.
|
|
29
|
29
|
|
Не мудруй багато, щоб робити справу твою, і не хвалися у час нестатку.
|
Не мудри1сz твори1ти дёла своегw2, и3 не слaви себE во врeмz туги2 твоеS.
|
|
30
|
30
|
|
Краще той, хто трудиться і має в усьому статок, ніж той, хто без діла ходить і хвалиться, але має потребу у хлібі.
|
Лyчше дёлаzй и3 и3з8oби1луzй во всeмъ, нeже слaвzйсz и3 лишazйсz хлёба.
|
|
31
|
31
|
|
Сину мій! лагідністю прославляй душу твою і віддавай їй шану за її достоїнством.
|
Чaдо, кр0тостію прослaви дyшу твою2 и3 дaждь є4й чeсть по дост0инству є3S.
|
|
32
|
32
|
|
Хто буде виправдовувати того, хто грішить проти душі своєї? І хто буде хвалити того, хто ганьбить життя своє?
|
Согрэшaющаго на дyшу свою2 кто2 њправди1тъ; и3 кто2 прослaвитъ безчeствующа жив0тъ св0й;
|
|
33
|
33
|
|
Бідного шанують за знання його, а багатого — за його багатство:
|
Ни1щій слaвимь є4сть вёжества рaди своегw2, и3 богaтый слaвимь є4сть богaтства рaди своегw2.
|
|
34
|
34
|
|
шанований же у бідності наскільки більше буде шанований у багатстві? А безславний у багатстві наскільки буде безславніший у бідності?
|
Прославлsемый же въ нищетЁ, ґ въ богaтствэ кольми2 пaче; безслaвный же въ богaтствэ, ґ въ нищетЁ кольми2 пaче;
|
