1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 21
|
Главa к7а
|
|
1
|
1
|
|
Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися.
|
Чaдо, согрэши1лъ ли є3си2, не приложи2 ктомY, и3 њ прeжднихъ твои1хъ помоли1сz.
|
|
2
|
2
|
|
Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе.
|
Ћкоже t лицA ѕміи1на, бэжи2 t грэхA: ѓще бо пристyпиши къ немY, ўгрhзнетъ тS:
|
|
3
|
3
|
|
Зуби його — зуби лев’ячі, які умертвляють душі людей.
|
зyбы львHвы зyбы є3гw2, ўбивaющіи дyшы человBчи.
|
|
4
|
4
|
|
Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення.
|
Ћкw мeчь nбою1ду џстръ всsко беззак0ніе, рaнэ є3гw2 нёсть и3зцэлeніz.
|
|
5
|
5
|
|
Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого.
|
Прещeніе и3 досаждeніе њпустошaтъ богaтство: тaкw и3 д0мъ г0рдыхъ запустёетъ.
|
|
6
|
6
|
|
Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається.
|
Молeніе ни1щагw и3з8 ќстъ до ќшію є3гw2, и3 сyдъ є3гw2 со тщaніемъ грzдeтъ.
|
|
7
|
7
|
|
Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем.
|
Ненави1дzй њбличeніz послёдуетъ грёшнику, и3 боsйсz гDа њбрати1тсz сeрдцемъ.
|
|
8
|
8
|
|
Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається.
|
Познaнъ є4сть и3здалeча си1льный љзhкомъ, и3 разyмивый вёсть, є3гдA поползaетсz.
|
|
9
|
9
|
|
Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили.
|
Созидazй д0мъ св0й и3мёніемъ чужди1мъ, ћкоже собирazй кaменіе на гр0бъ себЁ.
|
|
10
|
10
|
|
Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне.
|
И#згрє1біz сHбрана соб0рище беззак0нникwвъ, и3 кончи1на и4хъ плaмень џгненъ.
|
|
11
|
11
|
|
Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла.
|
Пyть грёшникwвъ ўглаждeнъ t кaменіz, ґ на послёдокъ є3гw2 р0въ ѓдовъ.
|
|
12
|
12
|
|
Хто дотримується закону, той володіє своїми думками,
|
Сохранszй зак0нъ содержи1тъ помышлeніе своE,
|
|
13
|
13
|
|
і здійснення страху Господнього — мудрість.
|
и3 совершeніе стрaха гDнz премyдрость.
|
|
14
|
14
|
|
Не навчиться той, хто нездатен;
|
Не накaжетсz, и4же не є4сть ковaренъ:
|
|
15
|
15
|
|
але є здатність, що множить гіркоту.
|
є4сть бо ковaрство ўмножaющее г0ресть.
|
|
16
|
16
|
|
Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя.
|
Рaзумъ премyдрагw ћкw пот0пъ ўмн0житсz, и3 совётъ є3гw2 ћкw и3ст0чникъ животA.
|
|
17
|
17
|
|
Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання.
|
Ўтр0ба бyzгw ћкw сосyдъ сокрушeнъ и3 всsкагw рaзума не ўдержи1тъ.
|
|
18
|
18
|
|
Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе.
|
Сл0во премyдро ѓще ўслhшитъ разyмный, восхвaлитъ є5 и3 къ немY приложи1тъ: ўслhша є5 бyй, и3 не ўг0дно є3мY бhсть, и3 њбрати2 є5 за плещы2 сво‰.
|
|
19
|
19
|
|
Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність.
|
П0вэсть бyzгw ћкw брeмz на пути2: во ўстнaхъ же разyмнагw њбрsщетсz благодaть.
|
|
20
|
20
|
|
Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці.
|
ЎстA премyдрагw взhщутсz въ собрaніи, и3 словесA є3гw2 размышлє1на бyдутъ въ сeрдцы.
|
|
21
|
21
|
|
Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова.
|
Ћкоже д0мъ разорeнъ, тaкw бyzгw премyдрость, и3 рaзумъ неразyмнагw неиспы6тны глаг0лы.
|
|
22
|
22
|
|
Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці.
|
П{та на ногaхъ неразумэвaющымъ наказaніz, и3 ћкw ручнjи њкHвы на руцЁ деснёй.
|
|
23
|
23
|
|
Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться.
|
Бyй во смёхэ возн0ситъ глaсъ св0й, мyжъ же разyмный є3двA ти1хw њсклaбитсz.
|
|
24
|
24
|
|
Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці.
|
Ћкоже ќтварь златaz мyдрому наказaніе, и3 ћкоже w4бручь на деснёй мhшцэ є3гw2.
|
|
25
|
25
|
|
Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей;
|
НогA бyzгw скорA въ д0мъ, человёкъ же многоискyсный ўсрами1тсz t лицA.
|
|
26
|
26
|
|
нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза;
|
Безyмный двeрьми прини1четъ во хрaмину, мyжъ же накaзанъ внЁ стaнетъ.
|
|
27
|
27
|
|
невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю.
|
Ненаказaніе человёку слyшати при двeрехъ, мyдрый же њтzготи1тсz безчeстіемъ.
|
|
28
|
28
|
|
Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах.
|
ЎстнЁ многорёчивыхъ не сво‰ си2 повёдzтъ, словесa же мyдрыхъ въ мёрилэхъ стaнутъ.
|
|
29
|
29
|
|
У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх.
|
Во ўстёхъ бyихъ сeрдце и4хъ, въ сeрдцы же премyдрыхъ ўстA и4хъ.
|
|
30
|
30
|
|
Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу.
|
Кленyщу нечести1вому сатанY, сaмъ кленeтъ свою2 дyшу.
|
|
31
|
31
|
|
Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити.
|
Скверни1тъ свою2 дyшу шепотли1вый, и3 гдё либо жи1ти и4мать, возненави1дэнъ бyдетъ.
|
