1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 21
|
Главa к7а
|
|
1
|
1
|
| Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися. | Чaдо, согрэши1лъ ли є3си2, не приложи2 ктомY, и3 њ прeжднихъ твои1хъ помоли1сz. |
|
2
|
2
|
| Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе. | Ћкоже t лицA ѕміи1на, бэжи2 t грэхA: ѓще бо пристyпиши къ немY, ўгрhзнетъ тS: |
|
3
|
3
|
| Зуби його — зуби лев’ячі, які умертвляють душі людей. | зyбы львHвы зyбы є3гw2, ўбивaющіи дyшы человBчи. |
|
4
|
4
|
| Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення. | Ћкw мeчь nбою1ду џстръ всsко беззак0ніе, рaнэ є3гw2 нёсть и3зцэлeніz. |
|
5
|
5
|
| Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого. | Прещeніе и3 досаждeніе њпустошaтъ богaтство: тaкw и3 д0мъ г0рдыхъ запустёетъ. |
|
6
|
6
|
| Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається. | Молeніе ни1щагw и3з8 ќстъ до ќшію є3гw2, и3 сyдъ є3гw2 со тщaніемъ грzдeтъ. |
|
7
|
7
|
| Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем. | Ненави1дzй њбличeніz послёдуетъ грёшнику, и3 боsйсz гDа њбрати1тсz сeрдцемъ. |
|
8
|
8
|
| Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається. | Познaнъ є4сть и3здалeча си1льный љзhкомъ, и3 разyмивый вёсть, є3гдA поползaетсz. |
|
9
|
9
|
| Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили. | Созидazй д0мъ св0й и3мёніемъ чужди1мъ, ћкоже собирazй кaменіе на гр0бъ себЁ. |
|
10
|
10
|
| Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне. | И#згрє1біz сHбрана соб0рище беззак0нникwвъ, и3 кончи1на и4хъ плaмень џгненъ. |
|
11
|
11
|
| Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла. | Пyть грёшникwвъ ўглаждeнъ t кaменіz, ґ на послёдокъ є3гw2 р0въ ѓдовъ. |
|
12
|
12
|
| Хто дотримується закону, той володіє своїми думками, | Сохранszй зак0нъ содержи1тъ помышлeніе своE, |
|
13
|
13
|
| і здійснення страху Господнього — мудрість. | и3 совершeніе стрaха гDнz премyдрость. |
|
14
|
14
|
| Не навчиться той, хто нездатен; | Не накaжетсz, и4же не є4сть ковaренъ: |
|
15
|
15
|
| але є здатність, що множить гіркоту. | є4сть бо ковaрство ўмножaющее г0ресть. |
|
16
|
16
|
| Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя. | Рaзумъ премyдрагw ћкw пот0пъ ўмн0житсz, и3 совётъ є3гw2 ћкw и3ст0чникъ животA. |
|
17
|
17
|
| Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання. | Ўтр0ба бyzгw ћкw сосyдъ сокрушeнъ и3 всsкагw рaзума не ўдержи1тъ. |
|
18
|
18
|
| Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе. | Сл0во премyдро ѓще ўслhшитъ разyмный, восхвaлитъ є5 и3 къ немY приложи1тъ: ўслhша є5 бyй, и3 не ўг0дно є3мY бhсть, и3 њбрати2 є5 за плещы2 сво‰. |
|
19
|
19
|
| Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність. | П0вэсть бyzгw ћкw брeмz на пути2: во ўстнaхъ же разyмнагw њбрsщетсz благодaть. |
|
20
|
20
|
| Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці. | ЎстA премyдрагw взhщутсz въ собрaніи, и3 словесA є3гw2 размышлє1на бyдутъ въ сeрдцы. |
|
21
|
21
|
| Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова. | Ћкоже д0мъ разорeнъ, тaкw бyzгw премyдрость, и3 рaзумъ неразyмнагw неиспы6тны глаг0лы. |
|
22
|
22
|
| Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці. | П{та на ногaхъ неразумэвaющымъ наказaніz, и3 ћкw ручнjи њкHвы на руцЁ деснёй. |
|
23
|
23
|
| Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться. | Бyй во смёхэ возн0ситъ глaсъ св0й, мyжъ же разyмный є3двA ти1хw њсклaбитсz. |
|
24
|
24
|
| Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці. | Ћкоже ќтварь златaz мyдрому наказaніе, и3 ћкоже w4бручь на деснёй мhшцэ є3гw2. |
|
25
|
25
|
| Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей; | НогA бyzгw скорA въ д0мъ, человёкъ же многоискyсный ўсрами1тсz t лицA. |
|
26
|
26
|
| нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза; | Безyмный двeрьми прини1четъ во хрaмину, мyжъ же накaзанъ внЁ стaнетъ. |
|
27
|
27
|
| невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю. | Ненаказaніе человёку слyшати при двeрехъ, мyдрый же њтzготи1тсz безчeстіемъ. |
|
28
|
28
|
| Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах. | ЎстнЁ многорёчивыхъ не сво‰ си2 повёдzтъ, словесa же мyдрыхъ въ мёрилэхъ стaнутъ. |
|
29
|
29
|
| У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх. | Во ўстёхъ бyихъ сeрдце и4хъ, въ сeрдцы же премyдрыхъ ўстA и4хъ. |
|
30
|
30
|
| Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу. | Кленyщу нечести1вому сатанY, сaмъ кленeтъ свою2 дyшу. |
|
31
|
31
|
| Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити. | Скверни1тъ свою2 дyшу шепотли1вый, и3 гдё либо жи1ти и4мать, возненави1дэнъ бyдетъ. |
