Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 36
Главa lѕ
1
1
Помилуй нас, Владико, Боже усіх, і споглянь, Поми1луй ны2, вLко, б9е всёхъ, и3 воззри2,
2
2
і наведи на всі народи страх Твій. и3 наложи2 стрaхъ тв0й на вс‰ kзhки:
3
3
Воздвигни руку Твою на чужі народи, і нехай пізнають вони могутність Твою. воздви1гни рyку твою2 на kзhки ч{жды, и3 да ќзрzтъ си1лу твою2.
4
4
Як перед ними Ти явив святість Твою у нас, так перед нами яви велич Твою у них, — Ћкоже пред8 ни1ми њс™и1лсz є3си2 въ нaсъ, тaкожде пред8 нaми возвели1чисz на ни1хъ:
5
5
і нехай пізнають вони Тебе, як ми пізнали, що немає Бога, крім Тебе, Господи. и3 да познaютъ тS, ћкоже и3 мы2 познaхомъ тS, ћкw нёсть бGа рaзвэ тебє2, гDи.
6
6
Віднови знамення і сотвори нові чудеса; Њбнови2 знaмєніz и3 и3змэни2 чудесA,
7
7
прослав руку і правицю Твою; воздвигни лють, і пролий гнів; прослaви рyку и3 мhшцу деснyю (твою2), воздви1гни ћрость и3 и3злjй гнёвъ,
8
8
знищи супротивника і знищи ворога; и3зми2 сопостaта и3 сотри2 врагA,
9
9
прискор час і згадай клятву, і нехай сповістять про великі діла Твої. поспэши2 врeмz и3 помzни2 клsтву, и3 да повёдzтъ вели6чіz тво‰.
10
10
Люттю вогню нехай буде знищений той, хто втікає від меча, і ті, що пригноблюють народ Твій, нехай знайдуть загибель. Гнёвомъ nгнS поzдeнъ да бyдетъ спасazйсz, и3 њѕлоблsющіи людjй твои1хъ да њбрsщутъ пaгубу.
11
11
Сокруши голови начальників ворожих, які говорять: «нікого немає, крім нас!» Сокруши2 главы6 кнzзeй врaжіихъ, глаг0лющихъ: нёсть рaзвэ нaсъ.
12
12
Збери усі коліна Якова і зроби їх спадщиною Твоєю, як було спочатку. Собери2 вс‰ кwлёна ї†кwвлz и3 наслёдствуй и5хъ ћкоже t начaла.
13
13
Помилуй, Господи, народ, названий за іменем Твоїм, і Ізраїля, якого Ти нарік первістком. Поми1луй лю1ди, гDи, нарэчє1нныz и4менемъ твои1мъ, и3 ї}лz, є3г0же пeрвенцемъ нарeклъ є3си2.
14
14
Змилосердься над містом святині Твоєї, над Єрусалимом, місцем спокою Твого. Ўщeдри грaдъ с™hни твоеS, їеrли1мъ, мёсто пок0ища твоегw2.
15
15
Наповни Сион хвалою обітниць Твоїх, і Твоєю славою — народ Твій. И#сп0лни сіHна взsти словесA тво‰, и3 t слaвы твоеS лю1ди тво‰.
16
16
Даруй свідчення тим, які від початку були надбанням Твоїм, і воздвигни пророцтва від імені Твого. Дaждь свидётелство сyщымъ t начaла твaремъ твои6мъ и3 воздви1гни прbр0чєствіz с{щаz њ и4мени твоeмъ:
17
17
Даруй нагороду тим, хто надіється на Тебе, і нехай вірують пророкам Твоїм. дaждь мздY терпsщымъ тебE, и3 прbр0цы твои2 да ўвёрzтсz.
18
18
Почуй, Господи, молитву рабів Твоїх, за благословенням Аарона, за народ Твій, — Ўслhши, гDи, мольбы6 моли1твєнникъ твои1хъ, по бlгословeнію ґарHню њ лю1дехъ твои1хъ,
19
19
і пізнають усі, що живуть на землі, що Ти — Господь, Бог віків. и3 ўразумёютъ вси2 сyщіи на земли2, ћкw ты2 гDь є3си2, бGъ вэкHвъ.
20
20
Шлунок приймає у себе всяку їжу, але їжа за їжу краща: Всsко брaшно ћстъ чрeво: є4сть же брaшно брaшна добрёе.
21
21
як гортань відрізняє їжу з дичини, так розумне серце — слова неправдиві. Гортaнь вкушaетъ бр†шна t л0ва, тaкw сeрдце разуми1во словесA лHжна.
22
22
Лукаве серце заподіє сум, але людина великодосвідчена воздасть йому. Сeрдце стропти1во дaстъ печaль, и3 человёкъ многоискyсный воздaстъ є3мY.
23
23
Жінка прийме усякого чоловіка, але дівчина за дівчину краща: Всsкагw мyжеска п0лу пріи1метъ женA: є4сть же дщeрь дщeре лyчше.
24
24
краса дружини веселить лице і бажаніша за усе для чоловіка; Добр0та жeнска весели1тъ лицE и3 над8 всE желaніе человёческо пред8успэвaетъ:
25
25
якщо є на язиці її привітність і лагідність, то чоловік її виходить з ряду синів людських. ѓще є4сть на љзhцэ є3S ми1лость и3 кр0тость, нёсть мyжъ є3S т0ченъ сынHмъ человёчєскимъ.
26
26
Хто узяв дружину, той кладе початок надбанню, здобуває відповідного до нього помічника, опору спокою свого. Стzжaвый женY начинaетъ и3мёти стzжaніе, пом0щника по себЁ и3 столпA пок0ю.
27
27
Де немає огорожі, там розкрадеться майно; а у кого немає дружини, той буде зітхати, поневіряючись: И#дёже нёсть њгрaды, расхищeно бyдетъ и3мёніе, и3 и3дёже нёсть жены2, возд0хнетъ скитazсz:
28
28
бо хто повірить озброєному розбійнику, який блукає з міста у місто? кт0 бо повёритъ воwружeну разб0йнику преходsщу t грaда во грaдъ;
29
29
Так і людині, яка не має осілости і яка зупиняється для ночівлі там, де вона припізниться. Тaкожде и3 человёку не и3мyщу гнэздA и3 њбитaющу, и3дёже њбвечерsетъ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.