1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 10
|
Главa ‹
|
|
1
|
1
|
| Обридло душі моїй життя моє; віддамся суму моєму; буду говорити в скорботі душі моєї. | Труждaюсz душeю моeю, стенS и3спущY на мS глаг0лы мо‰, возглаг0лю г0рестію души2 моеS њдержи1мь |
|
2
|
2
|
| Скажу Богу: не звинувачуй мене; оголоси мені, за що Ти зі мною борешся? | и3 рекY ко гDеви: не ўчи1 мz нечeствовати, и3 почт0 ми си1це суди1лъ є3си2; |
|
3
|
3
|
| Чи добре для Тебе, що Ти пригнічуєш, що зневажаєш діла рук Твоїх, а на раду нечестивих посилаєш світло? | и3ли2 добр0 ти є4сть, ѓще вознепрaвдую, ћкw презрёлъ є3си2 дэлA рукY твоє1ю, совёту же нечести1выхъ внsлъ є3си2; |
|
4
|
4
|
| Хіба у Тебе плотські очі, і Ти дивишся, як дивиться людина? | и3ли2 ћкоже человёкъ ви1дитъ, ви1диши; и3ли2 ћкоже зри1тъ человёкъ, ќзриши; |
|
5
|
5
|
| Хіба дні Твої, як дні людини, або літа Твої, як дні чоловіка, | и3ли2 житіE твоE человёческо є4сть; и3ли2 лBта тво‰ ћкw днjе мyжа; |
|
6
|
6
|
| чому Ти шукаєш пороку в мені і допитуєшся гріха в мені, | ћкw и3стzзaлъ є3си2 беззак0ніе моE и3 грэхи2 мо‰ и3зслёдилъ є3си2. |
|
7
|
7
|
| хоча знаєш, що я не беззаконник, і що нема кому визволити мене від руки Твоєї? | Вёси бо, ћкw не нечeствовахъ: но кто2 є4сть и3з8имazй и3з8 рукY твоє1ю; |
|
8
|
8
|
| Твої руки трудилися наді мною й створили всього мене цілком, — і Ти губиш мене? | Рyцэ твои2 сотвори1стэ мS и3 создaстэ мS: пот0мъ же преложи1въ, порази1лъ мS є3си2. |
|
9
|
9
|
| Згадай, що Ти, як глину, обробив мене, і в порох повертаєш мене? | Помzни2, ћкw брeніе мS создaлъ є3си2, въ зeмлю же пaки возвращaеши мS. |
|
10
|
10
|
| Чи не Ти вилив мене, як молоко, і, як сир, згустив мене, | И#ли2 не ћкоже млеко2 и3змелзи1лъ мS є3си2, ўсыри1лъ же мS є3си2 рaвнw сhру; |
|
11
|
11
|
| шкірою і плоттю одяг мене, кістками і жилами скріпив мене, | К0жею же и3 пл0тію мS њблeклъ є3си2, костьми1 же и3 жи1лами сши1лъ мS є3си2: |
|
12
|
12
|
| життя і милість дарував мені, і піклування Твоє зберігало дух мій? | жив0тъ же и3 ми1лость положи1лъ є3си2 ў менє2, посэщeніе же твоE сохрани2 м0й дyхъ. |
|
13
|
13
|
| Але і те приховував Ти в серці Своєму, — знаю, що це було в Тебе, — | Сі‰ и3мёzй въ тебЁ, вёмъ, ћкw вс‰ м0жеши, и3 невозм0жно тебЁ ничт0же. |
|
14
|
14
|
| бо якщо я згрішу, Ти помітиш і не залишиш гріха мого без покарання. | Ѓще бо согрэшY, храни1ши мS, t беззак0ніz же не безви1нна мS сотвори1лъ є3си2. |
|
15
|
15
|
| Якщо я винен, горе мені! якщо і правий, то не насмілюся підняти голови моєї. Я пересичений приниженням; глянь на страждання моє: | Ѓще бо нечести1въ бyду, лю1тэ мнЁ, ѓще же бyду прaведенъ, не могY возни1кнути: и3сп0лненъ бо є4смь безчeстіz, |
|
16
|
16
|
| воно збільшується. Ти женешся за мною, як лев, і знову нападаєш на мене і дивним являєшся в мені. | лови1мь бо є4смь ѓки лeвъ на ўбіeніе: пaки же преложи1въ, лю1тэ ўбивaеши мS. |
|
17
|
17
|
| Виводиш нових свідків Твоїх проти мене; підсилюєш гнів Твій на мене; і біди, одні за іншими, ополчаються проти мене. | Њбновлszй на мS и3спытaніе моE, гнёва бо вели1кагw на мS ўпотреби1лъ є3си2 и3 навeлъ є3си2 на мS и3скушє1ніz. |
|
18
|
18
|
| І навіщо Ти вивів мене з утроби? нехай би я помер, коли ще нічиє око не бачило мене; | Почто2 u5бо мS и3з8 чрeва и3звeлъ є3си2, и3 не ўмр0хъ, џко же менE не ви1дэло бы, |
|
19
|
19
|
| нехай би я, як той, що не був, з утроби перенесений був у гріб! | и3 бhхъ бы ѓки не бhлъ; почто2 u5бо и3з8 чрeва во гр0бъ не снид0хъ; |
|
20
|
20
|
| Чи не короткі дні мої? Залиш, відступи від мене, щоб я трохи підбадьорився, | и3ли2 не мaло є4сть врeмz жи1зни моеS; њстaви менE почи1ти мaлw, |
|
21
|
21
|
| раніше ніж відійду, — і вже не повернуся, — у країну темряви і сіні смертної, | прeжде дaже tидY, tню1дуже не возвращyсz, въ зeмлю тeмну и3 мрaчну, |
|
22
|
22
|
| у країну мороку, який є морок тіні смертної, де немає упорядкування, де темно, як сама темрява. | въ зeмлю тмы2 вёчныz, и3дёже нёсть свёта, нижE ви1дэти животA человёческагw. |
