1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
| І відповів Іов і сказав: | Tвэщaвъ же јwвъ, речE: |
|
2
|
2
|
| дійсно, тільки ви люди, і з вами помре мудрість! | ќбw вы2 ли є3ди1ни є3стE человёцы, и3ли2 съ вaми скончaетсz премyдрость; |
|
3
|
3
|
| І у мене є серце, як у вас; не нижчий я за вас; і хто не знає того ж? | И# ў менє2 сeрдце є4сть ћкоже и3 ў вaсъ. |
|
4
|
4
|
| Посміховищем став я для друга свого, я, що взивав до Бога, і якому Він відповідав, посміховиськом — чоловік праведний, непорочний. | Прaведенъ бо мyжъ и3 непор0ченъ бhсть въ поругaніе: |
|
5
|
5
|
| Так знехтуваний за думками того, хто сидить у спокої, смолоскип, приготований для тих, що спотикаються ногами. | во врeмz бо њпредэлeное ўгот0ванъ бhсть пaсти t и3нhхъ, д0мы же є3гw2 њпустошє1ны бhти беззак0нными. nбaче никт0же да ўповaетъ, лукaвъ сhй, непови1ненъ бhти, |
|
6
|
6
|
| Спокійні намети у грабіжників і безпечні у тих, хто прогнівляє Бога, які ніби Бога носять у руках своїх. | є3ли1цы разгнэвлsютъ гDа, ѓки и3 и3стzзaніz и5мъ не бyдетъ. |
|
7
|
7
|
| І справді: запитай у худоби, і навчить тебе, у птаха небесного, і сповістить тебе; | Но вопроси2 четверон0гихъ, ѓще ти2 рекyтъ, и3 пти1цъ небeсныхъ, ѓще ти2 возвэстsтъ: |
|
8
|
8
|
| або поговори з землею, і наставить тебе, і скажуть тобі риби морські. | повёждь земли2, ѓще ти2 скaжетъ, и3 и3сповёдzтъ ти2 ры6бы мwрскjz. |
|
9
|
9
|
| Хто у всьому цьому не узнає, що рука Господа створила це? | Кто2 ќбw не разумЁ во всёхъ си1хъ, ћкw рукA гDнz сотвори2 сі‰; |
|
10
|
10
|
| В Його руці душа всього, що живе, і дух усякої людської плоті. | Не въ руцё ли є3гw2 душA всёхъ живyщихъ и3 дyхъ всsкагw человёка; |
|
11
|
11
|
| Чи не вухо розрізняє слова, і чи не язик розпізнає смак їжі? | Ќхо бо словесA разсуждaетъ, гортaнь же бр†шна вкушaетъ. |
|
12
|
12
|
| У старцях — мудрість, і у довголітніх — розум. | Во мн0зэмъ врeмени премyдрость, во мн0зэ же житіи2 вёдэніе. |
|
13
|
13
|
| У Нього премудрість і сила; Його рада і розум. | Ў негw2 премyдрость и3 си1ла, ў тогw2 совётъ и3 рaзумъ. |
|
14
|
14
|
| Що Він зруйнує, те не побудується; кого Він ув’язнить, той не звільниться. | Ѓще низложи1тъ, кто2 сози1ждетъ; ѓще затвори1тъ t человёкwвъ, кто2 tвeрзетъ; |
|
15
|
15
|
| Зупинить води, і все висохне; пустить їх, і перетворять землю. | Ѓще возбрани1тъ в0ду, и3зсуши1тъ зeмлю: ѓще же пyститъ, погуби1тъ ю5 преврати1въ. |
|
16
|
16
|
| У Нього могутність і премудрість, перед Ним той, хто помиляється і вводить в оману. | Ў негw2 держaва и3 крёпость, ў тогw2 вёдэніе и3 рaзумъ. |
|
17
|
17
|
| Він приводить радників до необміркованости і суддів робить нерозумними. | Проводsй совётники плэнє1ны, судіи6 же земли2 ўжаси2: |
|
18
|
18
|
| Він позбавляє перев’язів царів і поясом обв’язує стегна їхні; | посаждazй цари6 на прест0лэхъ и3 њбвzзyzй п0zсомъ чрє1сла и4хъ: |
|
19
|
19
|
| князів позбавляє достоїнства і долає хоробрих; | tпущazй жерцы2 плённики, си1льныхъ же земли2 низврати2: |
|
20
|
20
|
| віднімає язик у красномовців і старців позбавляє сенсу; | и3змэнszй ўстнЁ вёрныхъ, рaзумъ же стaрцєвъ ўразумЁ: |
|
21
|
21
|
| покриває соромом знаменитих і силу могутніх ослаблює; | и3зливazй безчeстіе на кн‰зи, смирє1нныz же и3зцэли2: |
|
22
|
22
|
| відкриває глибоке із середовища пітьми і виводить на світло тінь смертну; | tкрывazй глубHкаz t тмы2, и3зведe же на свётъ сёнь смeртную: |
|
23
|
23
|
| примножує народи і знищує їх; розсіває народи і збирає їх; | прельщazй kзhки и3 погублszй и5хъ, низлагazй kзhки и3 наставлszй и5хъ: |
|
24
|
24
|
| віднімає розум у глав народу землі і залишає їх блукати в пустелі, де немає шляхів: | и3змэнszй сердцA кнzзeй земнhхъ, прельсти1 же и5хъ на пути2, є3гHже не вёдzху, |
|
25
|
25
|
| навпомацки ходять вони у темряві без світла і тиняються, як п’яні. | да њсsжутъ тмY, ґ не свётъ, да заблyдzтъ же ћкw піsный. |
