1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
|
І відповів Іов і сказав:
|
Tвэщaвъ же јwвъ, речE:
|
|
2
|
2
|
|
дійсно, тільки ви люди, і з вами помре мудрість!
|
ќбw вы2 ли є3ди1ни є3стE человёцы, и3ли2 съ вaми скончaетсz премyдрость;
|
|
3
|
3
|
|
І у мене є серце, як у вас; не нижчий я за вас; і хто не знає того ж?
|
И# ў менє2 сeрдце є4сть ћкоже и3 ў вaсъ.
|
|
4
|
4
|
|
Посміховищем став я для друга свого, я, що взивав до Бога, і якому Він відповідав, посміховиськом — чоловік праведний, непорочний.
|
Прaведенъ бо мyжъ и3 непор0ченъ бhсть въ поругaніе:
|
|
5
|
5
|
|
Так знехтуваний за думками того, хто сидить у спокої, смолоскип, приготований для тих, що спотикаються ногами.
|
во врeмz бо њпредэлeное ўгот0ванъ бhсть пaсти t и3нhхъ, д0мы же є3гw2 њпустошє1ны бhти беззак0нными. nбaче никт0же да ўповaетъ, лукaвъ сhй, непови1ненъ бhти,
|
|
6
|
6
|
|
Спокійні намети у грабіжників і безпечні у тих, хто прогнівляє Бога, які ніби Бога носять у руках своїх.
|
є3ли1цы разгнэвлsютъ гDа, ѓки и3 и3стzзaніz и5мъ не бyдетъ.
|
|
7
|
7
|
|
І справді: запитай у худоби, і навчить тебе, у птаха небесного, і сповістить тебе;
|
Но вопроси2 четверон0гихъ, ѓще ти2 рекyтъ, и3 пти1цъ небeсныхъ, ѓще ти2 возвэстsтъ:
|
|
8
|
8
|
|
або поговори з землею, і наставить тебе, і скажуть тобі риби морські.
|
повёждь земли2, ѓще ти2 скaжетъ, и3 и3сповёдzтъ ти2 ры6бы мwрскjz.
|
|
9
|
9
|
|
Хто у всьому цьому не узнає, що рука Господа створила це?
|
Кто2 ќбw не разумЁ во всёхъ си1хъ, ћкw рукA гDнz сотвори2 сі‰;
|
|
10
|
10
|
|
В Його руці душа всього, що живе, і дух усякої людської плоті.
|
Не въ руцё ли є3гw2 душA всёхъ живyщихъ и3 дyхъ всsкагw человёка;
|
|
11
|
11
|
|
Чи не вухо розрізняє слова, і чи не язик розпізнає смак їжі?
|
Ќхо бо словесA разсуждaетъ, гортaнь же бр†шна вкушaетъ.
|
|
12
|
12
|
|
У старцях — мудрість, і у довголітніх — розум.
|
Во мн0зэмъ врeмени премyдрость, во мн0зэ же житіи2 вёдэніе.
|
|
13
|
13
|
|
У Нього премудрість і сила; Його рада і розум.
|
Ў негw2 премyдрость и3 си1ла, ў тогw2 совётъ и3 рaзумъ.
|
|
14
|
14
|
|
Що Він зруйнує, те не побудується; кого Він ув’язнить, той не звільниться.
|
Ѓще низложи1тъ, кто2 сози1ждетъ; ѓще затвори1тъ t человёкwвъ, кто2 tвeрзетъ;
|
|
15
|
15
|
|
Зупинить води, і все висохне; пустить їх, і перетворять землю.
|
Ѓще возбрани1тъ в0ду, и3зсуши1тъ зeмлю: ѓще же пyститъ, погуби1тъ ю5 преврати1въ.
|
|
16
|
16
|
|
У Нього могутність і премудрість, перед Ним той, хто помиляється і вводить в оману.
|
Ў негw2 держaва и3 крёпость, ў тогw2 вёдэніе и3 рaзумъ.
|
|
17
|
17
|
|
Він приводить радників до необміркованости і суддів робить нерозумними.
|
Проводsй совётники плэнє1ны, судіи6 же земли2 ўжаси2:
|
|
18
|
18
|
|
Він позбавляє перев’язів царів і поясом обв’язує стегна їхні;
|
посаждazй цари6 на прест0лэхъ и3 њбвzзyzй п0zсомъ чрє1сла и4хъ:
|
|
19
|
19
|
|
князів позбавляє достоїнства і долає хоробрих;
|
tпущazй жерцы2 плённики, си1льныхъ же земли2 низврати2:
|
|
20
|
20
|
|
віднімає язик у красномовців і старців позбавляє сенсу;
|
и3змэнszй ўстнЁ вёрныхъ, рaзумъ же стaрцєвъ ўразумЁ:
|
|
21
|
21
|
|
покриває соромом знаменитих і силу могутніх ослаблює;
|
и3зливazй безчeстіе на кн‰зи, смирє1нныz же и3зцэли2:
|
|
22
|
22
|
|
відкриває глибоке із середовища пітьми і виводить на світло тінь смертну;
|
tкрывazй глубHкаz t тмы2, и3зведe же на свётъ сёнь смeртную:
|
|
23
|
23
|
|
примножує народи і знищує їх; розсіває народи і збирає їх;
|
прельщazй kзhки и3 погублszй и5хъ, низлагazй kзhки и3 наставлszй и5хъ:
|
|
24
|
24
|
|
віднімає розум у глав народу землі і залишає їх блукати в пустелі, де немає шляхів:
|
и3змэнszй сердцA кнzзeй земнhхъ, прельсти1 же и5хъ на пути2, є3гHже не вёдzху,
|
|
25
|
25
|
|
навпомацки ходять вони у темряві без світла і тиняються, як п’яні.
|
да њсsжутъ тмY, ґ не свётъ, да заблyдzтъ же ћкw піsный.
|
