1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 15
|
Главa є7i
|
|
1
|
1
|
| І відповів Елифаз феманитянин і сказав: | Tвэщaвъ же є3ліфaзъ fеманjтинъ, речE: |
|
2
|
2
|
| чи стане мудрий відповідати знанням пустим і наповнювати утробу свою вітром палючим, | є3дA премyдрый дaстъ tвётъ разyменъ на вётръ, и3 нап0лни болёзнію чрeво, |
|
3
|
3
|
| виправдовуватися словами марними і промовою, яка не має ніякої сили? | њбличaz глагHлы, и4миже не подобaетъ, и3 словесы2, и4хже ни кaz п0льза; |
|
4
|
4
|
| Так ти відклав і страх і за ніщо вважаєш слова до Бога. | Не и3 тh ли tри1нулъ є3си2 стрaхъ; скончaлъ же є3си2 глаг0лы таковы6 пред8 гDемъ; |
|
5
|
5
|
| Нечестя твоє так налаштувало вуста твої, і ти обрав язик лукавих. | Пови1ненъ є3си2 глаг0лwмъ ќстъ твои1хъ, нижE разсуди1лъ є3си2 глаг0лы си1льныхъ. |
|
6
|
6
|
| Тебе звинувачують уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе. | Да њбличaтъ тS ўстA тво‰, ґ не ѓзъ, и3 ўстнЁ твои2 на тS возсвидётелствуютъ. |
|
7
|
7
|
| Хіба ти першою людиною народився і раніше пагорбів створений? | Чт0 бо; є3дA пeрвый t человBкъ рождeнъ є3си2; и3ли2 прeжде холмHвъ сгусти1лсz є3си2; |
|
8
|
8
|
| Хіба раду Божу ти чув і залучив до себе премудрість? | и3ли2 строeніе гDне слhшалъ є3си2; и3ли2 въ совётника тS ўпотреби2 бGъ; и3 на тS (є3ди1наго) ли пріи1де премyдрость; |
|
9
|
9
|
| Що знаєш ти, чого б не знали ми? що розумієш ти, чого не було б і у нас? | чт0 бо вёси, є3гHже не вёмы; и3ли2 что2 разумёеши ты2, є3гHже и3 мы2 (не разумёемъ); |
|
10
|
10
|
| І сивоволосий і старець є між нами, що днями перевищує батька твого. | И# стaръ и3 дрeвенъ є4сть въ нaсъ, стaршій nтцA твоегw2 дeньми. |
|
11
|
11
|
| Хіба малі для тебе утішення Божі? І це невідомо тобі? | Мaлw, њ ни1хже согрэши1лъ є3си2, ўsзвленъ є3си2, вельми2 вhше мёры возглаг0лалъ є3си2. |
|
12
|
12
|
| До чого закликає тебе серце твоє, і чому так гордо дивишся? | Что2 дeрзостно бhсть сeрдце твоE; и3ли2 что2 вознес0стэсz џчи твои2; |
|
13
|
13
|
| Навіщо спрямовуєш проти Бога дух твій і вустами твоїми промовляєш такі слова? | Ћкw ћрость и3зрhгнулъ є3си2 пред8 гDемъ, и3знeслъ же є3си2 и3зо ќстъ такwвA словесA; |
|
14
|
14
|
| Що таке людина, щоб бути їй чистою, і щоб народженому жінкою бути праведним? | Кт0 бо сhй человёкъ ћкw бyдетъ непор0ченъ; и3ли2 ѓки бyдущій прaведникъ рождeнъ t жены2; |
|
15
|
15
|
| Ось, Він і святим Своїм не довіряє, і небеса нечисті в очах Його: | Ѓще во с™hхъ не вёритъ, нб7о же нечи1сто пред8 ни1мъ, |
|
16
|
16
|
| тим більше нечиста і розтлінна людина, яка п’є беззаконня, як воду. | кольми2 пaче мeрзкій и3 нечи1стый мyжъ, піsй непр†вды, ћкоже питіE. |
|
17
|
17
|
| Я буду говорити тобі, слухай мене; я розповім тобі, що бачив, | Возвэщy же ти2, послyшай менE: ±же нн7э ви1дэхъ, возвэщY ти2, |
|
18
|
18
|
| що чули мудрі і не приховали того, що почули від батьків своїх, | ±же премyдріи рекyтъ, и3 не ўтаи1ша nтцы2 и4хъ, |
|
19
|
19
|
| яким одним віддана була земля, і серед яких чужий не ходив. | и5мже є3ди6нымъ данA бhсть землS, и3 не нaйде и3ноплемeнникъ на нS. |
|
20
|
20
|
| Нечестивий мучить себе в усі дні свої, і число років закрите від гнобителя; | ВсE житіE нечести1вагw въ попечeніи, лBта же и3зочтє1на дан† си1льному, |
|
21
|
21
|
| звук жахів у вухах його; під час миру іде на нього згубник. | стрaхъ же є3гw2 во ўшесёхъ є3гw2: є3гдA мни1тъ ўжE въ ми1рэ бhти, тогдA пріи1детъ нaнь низвращeніе: |
|
22
|
22
|
| Він не сподівається врятуватися від темряви; бачить перед собою меч. | да не вёруетъ tврати1тисz t тмы2, њсуждeнъ бо ўжE въ рyки желёза, |
|
23
|
23
|
| Він поневіряється за шматком хліба всюди; знає, що вже готовий, в руках у нього день пітьми. | ўчинeнъ же є4сть въ брaшно неsсытємъ: вёсть же въ себЁ, ћкw ждeтъ падeніz, дeнь же тeменъ преврати1тъ є3го2, |
|
24
|
24
|
| Страшать його нестатки і пригнічення; долають його, як цар, який приготувався до битви, | бэдa же и3 ск0рбь њб8и1метъ є3го2, ћкоже военачaлникъ напреди2 стоsй пaдаетъ, |
|
25
|
25
|
| за те, що він простягав проти Бога руку свою і противився Вседержителю, | ћкw вознесE рyцэ на гDа, пред8 гDемъ же вседержи1телемъ њжесточи2 вhю, |
|
26
|
26
|
| виступав проти Нього з гордою шиєю, під товстими щитами своїми; | течe же проти1ву є3мY ўкори1зною въ т0лщи хребтA щитA своегw2: |
|
27
|
27
|
| тому що він покрив лице своє жиром своїм і обклав жиром стегна свої. | ћкw покры2 лицE своE тyкомъ свои1мъ и3 сотвори2 њмeтъ на стeгнахъ: (хвалa же є3гw2 ўкори1зна). |
|
28
|
28
|
| І він оселяється в містах зруйнованих, у домах, у яких не живуть, які приречені на руїни. | Да всели1тсz же во градёхъ пустhхъ, вни1детъ же въ д0мы ненаселє1нныz: ґ ±же nни2 ўгот0ваша, и3нjи tнесyтъ. |
|
29
|
29
|
| Не стане він багатим, і не вціліє майно його, і не розповсюдиться по землі надбання його. | НижE њбогати1тсz, нижE њстaнетъ и3мёніе є3гw2, не и4мать положи1ти на зeмлю сёни, |
|
30
|
30
|
| Не втече від пітьми; паростки його висушить полум’я і подихом вуст своїх втягне його. | нижE и3збэжи1тъ тмы2: прозzбeніе є3гw2 да ўсуши1тъ вётръ, и3 да tпадeтъ цвётъ є3гw2: |
|
31
|
31
|
| Нехай не довіряє суєті заблудлий, тому що суєта буде і відплатою йому. | да не вёритъ, ћкw стерпи1тъ, тщє1тнаz бо сбyдутсz є3мY. |
|
32
|
32
|
| Не у свій день він помре, і віття його не буде зеленіти. | Посэчeніе є3гw2 прeжде часA растлёетъ, и3 лёторасль є3гw2 не њбли1ственэетъ: |
|
33
|
33
|
| Скине він, як виноградна лоза, недостиглу ягоду свою і, як олива, стряхне цвіт свій. | да њб8имaнъ бyдетъ ћкоже недозрёлаz ћгода прeжде часA, да tпадeтъ же ћкw цвётъ мaсличіz. |
|
34
|
34
|
| Так стане порожнім дім нечестивого, і вогонь пожере намети хабарництва. | Послyшество бо нечести1вагw смeрть, џгнь же пожжeтъ д0мы мздои1мцєвъ: |
|
35
|
35
|
| Він зачав зло і породив неправду, й утроба його готує оману. | во чрeвэ же пріи1метъ бwлёзни, сбyдетсz же є3мY тщетA,чрeво же є3гw2 понесeтъ лeсть. |
