Глава 19
|
Главa f7i
|
1
|
1
|
І відповів Іов і сказав: | Tвэщaвъ же јwвъ, речE: |
2
|
2
|
доки будете мучити душу мою і мучити мене словами? | док0лэ притрyдну творитE дyшу мою2 и3 низлагaете мS словесы2; ўразумёйте т0кмw, ћкw гDь сотвори1 мz си1це. |
3
|
3
|
Ось, уже разів десять ви соромили мене і не соромитеся гнітити мене. | Клевeщете на мS, не стыдsщесz менє2 належитe ми. |
4
|
4
|
Якщо я і дійсно згрішив, то провина моя при мені залишається. | Бyди, ћкw вои1стинну ѓзъ прельсти1хсz, и3 ў менє2 водворsетсz погрэшeніе, глаг0лати словесA, ±же не подобaше, словесa же мо‰ погрэшaютъ, и3 не во врeмz: |
5
|
5
|
Якщо ж ви хочете величатися наді мною і дорікати мене ганьбою моєю, | бyди же, ћкw на мS величaетесz, наскакaете же ми2 поношeніемъ: |
6
|
6
|
то знайте, що Бог відкинув мене й обклав мене Своєю сіткою. | разумёйте u5бо, ћкw гDь є4сть и4же смzтe мz и3 њгрaду свою2 на мS вознесE. |
7
|
7
|
Ось, я кричу; образа! і ніхто не слухає; волаю, і немає суду. | СE, смэю1сz поношeнію, не возглаг0лю: возопію2, и3 нигдёже сyдъ. |
8
|
8
|
Він перекрив мені дорогу, і не можу пройти, і на шляхи мої поклав темряву. | W$крестъ њграждeнъ є4смь и3 не могY прейти2: пред8 лицeмъ мои1мъ тмY положи2, |
9
|
9
|
Стягнув з мене славу мою і зняв вінець з голови моєї. | слaву же съ менє2 совлечE и3 tS вэнeцъ t главы2 моеS: |
10
|
10
|
Зовсім зруйнував мене, і я відходжу; і, як дерево, Він вивергнув надію мою. | растерзa мz w4крестъ, и3 tид0хъ: посэчe же ћкw дрeво надeжду мою2. |
11
|
11
|
Запалав на мене гнівом Своїм і вважає мене між ворогами Своїми. | Лю1тэ же гнёва ўпотреби2 на мS и3 возмнё мz ћкw врагA. |
12
|
12
|
Полки Його прийшли разом і спрямували шлях свій до мене і розташувалися навколо намету мого. | Вкyпэ же пріид0ша и3скушє1ніz є3гw2 на мS, на путeхъ же мои1хъ њбыд0ша мS навBтницы. |
13
|
13
|
Братів моїх Він віддалив від мене, і ті, що знають мене, цураються мене. | Брaтіz мо‰ tступи1ша t менє2, познaша чужди1хъ пaче менє2, и3 дрyзіе мои2 неми1лостиви бhша: |
14
|
14
|
Покинули мене близькі мої, і знайомі мої забули мене. | не снабдёша мS бли1жніи мои2, и3 вёдzщіи и4мz моE забhша мS. |
15
|
15
|
Прибулі у домі моєму і служниці мої чужим вважають мене; стороннім став я в очах їхніх. | Сосёди д0му и3 рабы6ни мо‰, (ћкw) и3ноплемeнникъ бhхъ пред8 ни1ми: |
16
|
16
|
Кличу слугу мого, і він не відгукується; вустами моїми я повинен благати його. | рабA моего2 звaхъ, и3 не послyша, ўстa же мо‰ молsхусz: |
17
|
17
|
Дихання моє стало огидним дружині моїй, і я повинен благати її заради дітей утроби моєї. | и3 проси1хъ женY мою2, призывaхъ же ласкaz сhны подл0жницъ мои1хъ: |
18
|
18
|
Навіть малі діти зневажають мене: піднімаюся, і вони знущаються з мене. | nни1 же менE въ вёкъ tри1нуша, є3гдA востaну, на мS глаг0лютъ. |
19
|
19
|
Гребують мною всі наперсники мої, і ті, яких я любив, повернулися проти мене. | Гнушaхусz менє2 ви1дzщіи мS, и3 и5хже люби1хъ, востaша на мS. |
20
|
20
|
Кістки мої прилипли до шкіри моєї і плоті моєї, і я залишився тільки зі шкірою біля зубів моїх. | Въ к0жи моeй согни1ша плHти мо‰, кHсти же мо‰ въ зубёхъ содержaтсz. |
21
|
21
|
Помилуйте мене, помилуйте мене ви, друзі мої, бо рука Божа торкнулася мене. | Поми1луйте мS, поми1луйте мS, q, дрyзіе! рукa бо гDнz коснyвшаzсz ми2 є4сть. |
22
|
22
|
Навіщо і ви переслідуєте мене, як Бог, і плоттю моєю не можете насититися? | Почт0 мz г0ните ћкоже и3 гDь; t пл0тей же мои1хъ не насыщaетесz; |
23
|
23
|
О, якби записані були слова мої! Якби накреслені були вони у книзі | Кт0 бо дaлъ бы, да напи1шутсz словесA мо‰, и3 положaтсz w4наz въ кни1зэ во вёкъ; |
24
|
24
|
різцем залізним з оловом, — на вічний час на камені вирізані були! | и3 на дщи1цэ желёзнэ и3 џловэ, и3ли2 на кaменіихъ и3зваsютсz; |
25
|
25
|
А я знаю, Відкупитель мій живий, і Він в останній день воскресить з пороху цю мою шкіру, що розпадається, | Вёмъ бо, ћкw пrносyщенъ є4сть, и4же и4мать и3скупи1ти мS, |
26
|
26
|
і я у плоті моїй побачу Бога. | (и3) на земли2 воскреси1ти к0жу мою2 терпsщую сі‰, t гDа бо ми2 сі‰ соверши1шасz, |
27
|
27
|
Я побачу Його сам; мої очі, не очі іншого, побачать Його. Тане серце моє в грудях моїх! | ±же ѓзъ въ себЁ свёмъ, ±же џчи мои2 ви1дэста, ґ не и4нъ: вс‰ же ми2 соверши1шасz въ нёдрэ. |
28
|
28
|
Вам належало б сказати: навіщо ми переслідуємо його? Начебто корінь зла знайшли в мені. | Ѓще же и3 речeте: что2 речeмъ проти1ву є3мY; и3 к0рень словесE њбрsщемъ въ нeмъ. |
29
|
29
|
Побійтесь меча, тому що меч є месником за неправди, і знайте, що є суд. | Ўб0йтесz же и3 вы2 t мечA: ћрость бо на беззакHнныz нaйдетъ, и3 тогдA ўви1дzтъ, гдЁ є4сть и4хъ вещество2. |