Глава 28
|
Главa к7и
|
1
|
1
|
Так! у срібла є джерельна жила, й у золота місце, де його плавлять. | Е$сть бо сребрY мёсто, toнyдуже и3 бывaетъ, и3 мёсто злaту, toнyдуже њчищaетсz. |
2
|
2
|
Залізо виробляється із землі; з каменю виплавляється мідь. | Желёзо бо и3з8 земли2 раждaетсz, мёдь же рaвнw кaменію сэчeтсz. |
3
|
3
|
Людина кладе межу темряві і ретельно розшукує камінь у мороці і тіні смертній. | Чи1нъ положи2 тмЁ, и3 вс‰ концы6 сaмъ и3спытyетъ, камhкъ тмы2 и3 сёнь смeрти. |
4
|
4
|
Виконують рудокопний колодязь у місцях, де не ступала нога, спускаються в глибину, висять і колишуться далеко від людей. | Пресэчeніе пот0ка t прaха: забывaющіи же пyть прaвый и3знемог0ша, t человBкъ подвиг0шасz. |
5
|
5
|
Земля, на якій виростає хліб, всередині розрита, неначе вогнем. | Е$сть землS, и3з8 неsже и3зhдетъ хлёбъ: под8 нeю њбрати1сz ћкw џгнь. |
6
|
6
|
Камені її — місце сапфіра, і в ній піщинки золота. | Мёсто сапфjра кaменіе є3S, и3 пeрсть злaто є3мY. |
7
|
7
|
Стежки туди не знає хижий птах, і не бачило її око шуліки; | СтезS, не познA є3S пти1ца, и3 не ўзрЁ ю5 џко сyпово, |
8
|
8
|
не топтали її скимни, і не ходив по ній шакал. | и3 не ходи1ша по нeй сhнове величaвыхъ, и3 не прeйде по нeй лeвъ. |
9
|
9
|
На граніт накладає вона (людина) руку свою, з коренем перевертає гори; | На несэк0мэ кaмени прострE рyку свою2, преврати1 же и3з8 корeніz г0ры: |
10
|
10
|
у скелях просікає канали, і все дорогоцінне бачить око її; | брeги рёкъ раст0рже, всsкое же честн0е ви1дэ џко моE: |
11
|
11
|
зупиняє плин потоків і таємне виносить на світло. | глубины6 же рёкъ tкры2 и3 показA си1лу свою2 на свётъ. |
12
|
12
|
Але де премудрість знаходиться? і де місце розуму? | Премyдрость же tкyду њбрётесz; и3 к0е мёсто є4сть вёдэніz; |
13
|
13
|
Не знає людина ціни її, і вона не знаходиться на землі живих. | Не вёсть человёкъ пути2 є3S, нижE њбрётесz въ человёцэхъ. |
14
|
14
|
Безодня говорить: не у мені вона; і море говорить: не в мене. | Бeздна речE: нёсть во мнЁ: и3 м0ре речE: нёсть со мн0ю. |
15
|
15
|
Не дається вона за золото і не здобувається вона за вагу срібла; | Не дaстсz сокр0вище за ню2, и3 не и3звёситсz сребро2 на и3змэнeніе є3S, |
16
|
16
|
не оцінюється вона золотом офірським, ні дорогоцінним оніксом, ні сапфіром; | и3 не сравни1тсz со злaтомъ сwфjрскимъ, со џнmxомъ честнhмъ и3 сапфjромъ: |
17
|
17
|
не зрівнюється з нею золото і кристал, і не виміняєш її на сосуди з чистого золота. | не рaвно бyдетъ є4й злaто и3 крmстaль, и3 и3змэнeніе є3S сосyди злaти. |
18
|
18
|
А про корали і перли і згадувати нема чого, і придбання премудрости вище за рубіни. | ПревысHкаz и3 би1серіе не помsнутсz, и3 притzжи2 премyдрость пaче внyтреннэйшихъ: |
19
|
19
|
Не зрівнюється з нею топаз ефіопський; чистим золотом не оцінюється вона. | не ўравни1тсz є4й топaзій є3fі0пскій, со злaтомъ чи1стымъ не сравни1тсz. |
20
|
20
|
Звідки ж виходить премудрість? і де місце розуму? | Премyдрость же tкyду њбрётесz; и3 к0е мёсто є4сть рaзуму; |
21
|
21
|
Прихована вона від очей усього живого і від птахів небесних утаємничена. | Ўтаи1сz t всsкагw человёка, и3 t пти1цъ небeсныхъ скрhсz. |
22
|
22
|
Аваддон і смерть говорять: вухами нашими чули ми чутку про неї. | Пaгуба и3 смeрть рек0стэ: слhшахомъ є3S слaву. |
23
|
23
|
Бог знає путь її, і Він відає місце її. | БGъ блaгw познA є3S пyть: сaмъ бо вёсть мёсто є3S. |
24
|
24
|
Бо Він проглядає до кінців землі і бачить під усім небом. | И$бо сaмъ поднебeсную всю2 надзирaетъ, вёдый, ±же на земли2, вс‰, ±же сотвори2. |
25
|
25
|
Коли Він вітрові визначав вагу і воді надавав міру, | Вётрwвъ вёсъ и3 водЁ мёру є3гдA сотвори1лъ, |
26
|
26
|
коли призначав закон дощу і путь для блискавки громоносної, | тaкw ви1дzй сочтE, и3 пyть въ сотрzсeніи гласHвъ, |
27
|
27
|
тоді Він бачив її і явив її, приготував її і ще випробував її | тогдA ви1дэ ю5 и3 повёда ю5, ўгот0вавъ и3зслёди |
28
|
28
|
і сказав людині: ось, страх Господній є істинна премудрість, і віддалення від зла — розум. | и3 речE человёку: сE, благочeстіе є4сть премyдрость, ґ є4же ўдалsтисz t ѕлA є4сть вёдэніе. |