Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 38
Главa lи
1
1
[Коли Елиуй перестав говорити,] Господь відповів Іову із бурі і сказав: Престaвшу же є3ліyсу t бесёды, речE гDьјwву сквозЁ бyрю и3 w4блаки:
2
2
хто цей, що затьмарює Провидіння словами без сенсу? кто2 сeй скрывazй t менє2 совётъ, содержaй же глаг0лы въ сeрдцы, менe же ли мни1тсz ўтаи1ти;
3
3
Опережи нині стегна твої, як муж: Я буду запитувати тебе, і ти пояснюй Мені: Препоsши ћкw мyжъ чрє1сла тво‰: вопрошy же тS, тh же ми2 tвэщaй.
4
4
де був ти, коли Я заклав основи землі? Скажи, якщо знаєш. ГдЁ бhлъ є3си2, є3гдA њсновaхъ зeмлю; возвэсти1 ми, ѓще вёси рaзумъ.
5
5
Хто поклав міру її, якщо знаєш? або хто протягував по ній шнур? Кто2 положи2 мBры є3S, ѓще вёси; и3ли2 кто2 наведhй вeрвь на ню2;
6
6
На чому затверджені основи її, або хто поклав наріжний камінь її, На чeмже столпи2 є3S ўтверждeни сyть; кт0же є4сть положи1вый кaмень краеуг0лный на нeй;
7
7
при загальному торжестві ранкових зірок, коли всі сини Божі викликували від радости? Е#гдA (сотворє1ны) бhша ѕвёзды, восхвали1ша мS глaсомъ вeліимъ вси2 ѓгGли мои2.
8
8
Хто зачинив море воротами, коли воно виверглося, вийшло ніби з утроби, Загради1хъ же м0ре враты2, є3гдA и3зливaшесz и3з8 чрeва мaтере своеS и3сходsщее:
9
9
коли Я хмари зробив одежею його й імлу пеленами його, положи1хъ же є3мY w4блакъ во њдэsніе, мгл0ю же пови1хъ є5:
10
10
й утвердив йому Моє визначення, і поставив засуви і ворота, и3 положи1хъ є3мY предёлы, њбложи1въ затв0ры и3 вратA:
11
11
і сказав: сюди дійдеш і не перейдеш, і тут межа гордовитим хвилям твоїм? рёхъ же є3мY: до сегw2 д0йдеши и3 не прeйдеши, но въ тебЁ сокрушaтсz в0лны тво‰.
12
12
Чи давав ти коли в житті своєму накази ранку і чи вказував зорі місце її, И#ли2 при тебЁ состaвихъ свётъ ќтренній, денни1ца же вёсть чи1нъ св0й,
13
13
щоб вона охопила краї землі і струсила з неї нечестивих, ћтисz кри1лъ земли2, tтрzсти2 нечести6выz t неS;
14
14
щоб земля змінилася, як глина під печаткою, і стала, як різнобарвний одяг, И#ли2 ты2, брeніе взeмъ, t земли2 создaлъ є3си2 жив0тно, и3 глаг0ливаго сего2 посади1лъ є3си2 на земли2;
15
15
щоб відібралося у нечестивих світло їх і зухвала рука їх скрушилася? Tsлъ же ли є3си2 t нечести1выхъ свётъ, мhшцу же г0рдыхъ сокруши1лъ ли є3си2;
16
16
Чи сходив ти у глибину моря і чи входив у дослідження безодні? Пришeлъ же ли є3си2 на и3ст0чники м0рz, во слэдaхъ же бeздны ходи1лъ ли є3си2;
17
17
Чи відчинялися для тебе врата смерти, і чи бачив ти врата тіні смертної? Tверзaютсz же ли тебЁ стрaхомъ вратA смє1ртнаz, врaтницы же ѓдwвы ви1дэвше тS ўбоsшасz ли;
18
18
Чи оглянув ти широту землі? Поясни, якщо знаєш усе це. Навhклъ же ли є3си2 широты2 поднебeсныz; Повёждь u5бо ми2, коли1ка є4сть;
19
19
Де путь до оселі світла, і де місце темряви? Въ к0ей же земли2 вселsетсz свётъ, тмё же к0е є4сть мёсто;
20
20
Ти, звичайно, доходив до меж її і знаєш дорогу до дому її. Ѓще u5бо введeши мS въ предёлы и4хъ, ѓще же ли и3 вёси стєзи2 и4хъ;
21
21
Ти знаєш це, тому що ти вже був тоді народжений, і число днів твоїх дуже велике. Вёмъ u5бо, ћкw тогдA рождeнъ є3си2, числ0 же лётъ твои1хъ мн0го.
22
22
Чи входив ти у сховища снігу і чи бачив скарбниці граду, Пришeлъ же ли є3си2 въ сокрHвища снBжнаz, и3 сокрHвища гр†днаz ви1дэлъ ли є3си2;
23
23
які бережу Я на час смутний, на день битви і війни? подлежaтъ же ли тебЁ въ чaсъ врагHвъ, въ дeнь брaней и3 рaти;
24
24
Яким шляхом розливається світло і розноситься східний вітер по землі? Tкyду же и3сх0дитъ слaна, и3ли2 разсыпaетсz ю4гъ на поднебeсную;
25
25
Хто проводить протоки для виливання води і шлях для громоносної блискавки, Кт0 же ўгот0ва дождю2 вeлію проліsніе, и3 пyть м0лніи и3 гр0ма,
26
26
щоб ішов дощ на землю безлюдну, на пустелю, де немає людини, њдожди1ти на зeмлю, на нeйже нёсть мyжа, пустhню, и3дёже человёка нёсть въ нeй,
27
27
щоб насичувати пустелю і степ і пробуджувати трав’яні зародки до зростання? насhтити непроходи1му и3 ненаселeну, и3 прозsбнути и3сх0дъ ѕлaка;
28
28
Чи є у дощу батько? або хто народжує краплі роси? Кт0 є3сть дождю2 nтeцъ; кт0 же є4сть роди1вый к†пли рHсныz;
29
29
З чиєї утроби виходить лід, та іній небесний, — хто народжує його? И#з8 чіегw2 чрeва и3сх0дитъ лeдъ; Слaну же на небеси2 кто2 роди1лъ,
30
30
Води, як камінь, міцніють, і поверхня безодні замерзає. ћже нисх0дитъ ћкw водA текyщаz; ЛицE нечести1ва кто2 ўстраши2;
31
31
Чи можеш ти зв’язати вузол Хима і порушити узи Кесиль? Разумёлъ же ли є3си2 соyзъ пліaдъ, и3 њграждeніе њріHново tвeрзлъ ли є3си2;
32
32
Чи можеш виводити сузір’я у свій час і вести Ас (зірницю) з її дітьми? И#ли2 tвeрзеши знaмєніz небє1снаz во врeмz своE; и3 вечeрнюю ѕвэздY за власы2 є3S привлечeши ли;
33
33
Чи знаєш ти устави неба, чи можеш встановити володіння його на землі? Вёси же ли премэнє1ніz небє1снаz, и3ли2 быв†ющаz вкyпэ под8 небесeмъ;
34
34
Чи можеш піднести голос твій до хмар, щоб вода в достатку покрила тебе? Призовeши же ли w4блакъ глaсомъ; и3 трeпетомъ воды2 вели1кіz послyшаетъ ли тS;
35
35
Чи можеш посилати блискавки, і чи підуть вони і чи скажуть тобі: ось ми? П0слеши же ли мHлніи, и3 п0йдутъ; рекyтъ же ли ти2: чт0 є3сть;
36
36
Хто вклав мудрість у серце, або хто дав сенс розуму? Кт0 же дaлъ є4сть женaмъ ткaніz мyдрость, и3ли2 и3спещрeніz хи1трость;
37
37
Хто може обчислити хмари своєю мудрістю й утримати сосуди неба, Кт0 же и3зчислszй w4блаки премyдростію, нeбо же на зeмлю преклони1лъ,
38
38
коли порох перетворюється на бруд і брили злипаються? разліsсz же ћкw землS прaхъ, спаsхъ же є5, ѓки кaменемъ, на четhри ќглы;
39
39
Чи ти ловиш здобич левиці і насичуєш молодих левів, Ўлови1ши же ли львaмъ ћдь, и3 дyшы ѕміє1въ насhтиши ли;
40
40
коли вони лежать у барлогах або ховаються під тінню у засідці? ўбоsшасz бо на л0жахъ свои1хъ и3 сэдsтъ въ дeбрехъ ўловлsюще.
41
41
Хто готує ворону корм його, коли пташенята його кричать до Бога, блукаючи без їжі? Кт0 же врaну ўгот0ва пи1щу; пти6чищи бо є3гw2 ко гDу воззвaша, њблетaюще бр†шна и4щуще.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.