1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 39
|
Главa lf
|
|
1
|
1
|
| Чи знаєш ти час, коли народжуються дикі кози на скелях, і чи помічав пологи ланей? | Ѓще ўразумёлъ є3си2 врeмz рождeніz к0зъ живyщихъ на горaхъ кaменныхъ; ўсмотри1лъ же ли є3си2 болёзнь при рождeніи є3лeней; |
|
2
|
2
|
| чи можеш обчислити місяці вагітности їх? і чи знаєш час пологів їх? | и3зчи1слилъ же ли є3си2 мцcы и4хъ и3сп0лнєны рождeніz и4хъ, бwлёзни же и4хъ разрэши1лъ ли є3си2; |
|
3
|
3
|
| Вони вигинаються, народжуючи дітей своїх, викидаючи свої ноші; | Вскорми1лъ же ли є3си2 дётищы и4хъ внЁ стрaха, бwлёзни же и4хъ tслeши ли; |
|
4
|
4
|
| діти їх приходять у силу, ростуть на полі, йдуть і не повертаються до них. | и3звeргнутъ ч†да сво‰, ўмн0жатсz въ порождeніи, и3зhдутъ и3 не возвратsтсz къ ни6мъ. |
|
5
|
5
|
| Хто випустив дикого осла на волю, і хто розв’язав пута онагру, | Кт0 же є4сть пусти1вый nслA ди1віzго своб0дна, ќзы же є3гw2 кто2 разрэши1лъ; |
|
6
|
6
|
| якому степ Я призначив домом і солончаки — житлом? | Положи1хъ же жили1ще є3гw2 пустhню и3 селє1ніz є3гw2 слaность: |
|
7
|
7
|
| Він насміхається над міською багатолюдністю і не чує криків погонича, | смэsйсz мн0гу нар0ду грaда, стужaніz же дaнническагw не слhшай, |
|
8
|
8
|
| по горах шукає собі їжу і ганяється за всякою зеленню. | ўсм0тритъ на горaхъ пaжить себЁ и3 в8слёдъ всsкагw ѕлaка и4щетъ. |
|
9
|
9
|
| Чи захоче єдиноріг служити тобі і чи переночує біля ясел твоїх? | Пох0щетъ же ли ти2 є3динор0гъ раб0тати, и3ли2 поспaти при ћслехъ твои1хъ; |
|
10
|
10
|
| Чи можеш мотузкою прив’язати єдинорога до борозни, і чи стане він боронити за тобою поле? | привsжеши ли ремeніемъ и4го є3гw2, и3 провлечeтъ ти2 бразды6 на п0ли; |
|
11
|
11
|
| Чи будеш надіятися на нього, тому що в нього сила велика, і чи даси йому роботу твою? | надёешилисz нaнь, ћкw мн0га крёпость є3гw2; попyстиши же ли є3мY дэлA тво‰; |
|
12
|
12
|
| Чи повіриш йому, що він насіння твоє поверне і складе на тік твій? | повёриши же ли, ћкw воздaстъ ти2 сёмz; внесeтъ же ли ти2 въ гумно2; |
|
13
|
13
|
| Чи ти дав красиві крила павичу і пера і пух страусу? | Крило2 веселsщихсz неелaсса, ѓще зачнeтъ ґсjда и3 нeсса; |
|
14
|
14
|
| Він залишає яйця свої на землі, і на піску зігріває їх, | ћкw њстaвитъ на земли2 ћица сво‰, и3 на пeрсти согрёетъ, |
|
15
|
15
|
| і забуває, що нога може роздавити їх і польовий звір може розтоптати їх; | и3 забы2, ћкw ногA разбіeтъ, и3 ѕвёріе сeлніи поперyтъ: |
|
16
|
16
|
| він жорстокий до дітей своїх, немов не до своїх, і не боїться, що праця його буде даремна; | њжесточи1сz на ч†да сво‰, ѓки бы не є3S, вотщE труди1сz без8 стрaха, |
|
17
|
17
|
| тому що Бог не дав йому мудрости і не наділив його глуздом; | ћкw сокры2 бGъ є4й премyдрость и3 не ўдэли2 є4й въ рaзумэ: |
|
18
|
18
|
| а коли підніметься на висоту, посміється з коня і вершника його. | во врeмz же на высотY вознесeтъ, посмэeтсz коню2 и3 сэдsщему на нeмъ. |
|
19
|
19
|
| Чи ти дав коню силу і наділив шию його гривою? | И#ли2 ты2 њбложи1лъ є3си2 конS си1лою, и3 њблeклъ же ли є3си2 вhю є3гw2 въ стрaхъ; |
|
20
|
20
|
| Чи можеш ти злякати його, як сарану? Хропіння ніздрів його — жах; | њбложи1лъ же ли є3си2 є3го2 всеoрyжіемъ, слaву же пeрсей є3гw2 дeрзостію; |
|
21
|
21
|
| риє ногою землю і захоплюється силою; йде назустріч зброї; | копhтомъ копaz на п0ли и3грaетъ и3 и3сх0дитъ на п0ле съ крёпостію: |
|
22
|
22
|
| він глузує з небезпеки і не боїться і не відвертається від меча; | срэтaz стрёлы посмэzвaетсz и3 не tврати1тсz t желёза: |
|
23
|
23
|
| сагайдак гуркотить над ним, блискотить спис і дротик; | над8 ни1мъ и3грaетъ лyкъ и3 мeчь, |
|
24
|
24
|
| у пориві і люті він ковтає землю і не може стояти при звуці труби; | и3 гнёвомъ потреби1тъ зeмлю и3 не и4мать вёры ћти, д0ндеже вострyбитъ трубA: |
|
25
|
25
|
| при трубному звуці він подає голос: гу! гу! і здалеку чує битву, гучні голоси вождів і крик. | трубё же воструби1вшей глаг0летъ, блaгоже: и3здалeча же њбонsетъ рaть, со скакaніемъ и3 ржaніемъ. |
|
26
|
26
|
| Чи твоєю мудрістю літає яструб і спрямовує крила свої на південь? | И# твоeю ли хи1тростію стои1тъ ћстребъ, распростeръ крилB недви1жимь, зрS на ю4гъ; |
|
27
|
27
|
| Чи за твоїм словом піднімається орел і влаштовує на висоті гніздо своє? | Твои1мъ же ли повелёніемъ возн0ситсz nрeлъ, неsсыть же на гнэздЁ своeмъ сэдS вселsетсz, |
|
28
|
28
|
| Він живе на скелі і ночує на зубцях скелі і на місцях неприступних; | на версЁ кaмене и3 въ сокровeнэ; |
|
29
|
29
|
| звідти видивляється собі їжу: очі його дивляться далеко; | тaмw же сhй и4щетъ бр†шна, и3здалeча џчи є3гw2 наблюдaютъ, |
|
30
|
30
|
| пташенята його п’ють кров, і де труп, там і він. | пти6чищи же є3гw2 валsютсz въ кр0ви: и3дёже ѓще бyдутъ мертвечи6ны, ѓбіе њбрэтaютсz. |
|
31
|
31
|
| І продовжував Господь і сказав Іову: | И# tвэщA гDь бGъ ко јwву и3 речE: |
|
32
|
32
|
| чи буде той, хто змагається з Вседержителем, ще вчити? Той, хто викриває Бога, нехай відповідає Йому. | є3дA сyдъ со всеси1льнымъ ўкланsетсz; њбличazй же бGа tвэщaти и4мать є3мY. |
|
33
|
33
|
| І відповів Іов Господу і сказав: | Tвэщaвъ же јwвъ, речE гDеви: |
|
34
|
34
|
| ось, я нікчемний; що буду я відповідати Тобі? Руку мою покладаю на вуста мої. | почто2 є3щE ѓзъ прю1сz, наказyемь и3 њбличaемь t гDа, слhшай такwвaz ничт0же сhй; ѓзъ же кjй tвётъ дaмъ къ си6мъ; рyку положY на ўстёхъ мои1хъ: |
|
35
|
35
|
| Один раз я говорив, — тепер відповідати не буду, навіть двічі, але більше не буду. | є3ди1ною глаг0лахъ, втори1цею же не приложY. |
