1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| І відповів Іов і сказав: | Tвэщaвъ же јwвъ, речE: |
|
2
|
2
|
| о, якби правильно були зважені волання мої, і разом з ними поклали на терези страждання моє! | ѓще бы кто2 вёсz и3звёсилъ гнёвъ м0й, бwлёзни же мо‰ взsлъ бы на мёрило вкyпэ, |
|
3
|
3
|
| Воно, напевно, перетягнуло б пісок морів! Від того слова мої несамовиті. | то2 пескA морскaгw тzжчaйшіи бhли бы: но, ћкоже мни1тсz, словесA мо‰ ѕл† сyть. |
|
4
|
4
|
| Бо стріли Вседержителя у мені; отрута їх п’є дух мій; жахи Божі ополчилися проти мене. | Стрёлы бо гDни въ тёлэ моeмъ сyть, и4хже ћрость и3спивaетъ кр0вь мою2: є3гдA начнY глаг0лати, бодyтъ мS. |
|
5
|
5
|
| Чи реве дикий осел на траві? чи мичить бик біля місива свого? | Чт0 бо; є3дA вотщE возревeтъ ди1вій nсeлъ, рaзвэ бр†шна просS; и3ли2 возревeтъ глaсомъ в0лъ, въ ћслехъ и3мёzй брaшно; |
|
6
|
6
|
| Чи їдять несмачне без соли, і чи є смак в яєчному білку? | Снёстсz ли хлёбъ без8 с0ли; и3ли2 є4сть вкyсъ во тщи1хъ словесёхъ; |
|
7
|
7
|
| До чого не хотіла торкнутися душа моя, те складає огидну їжу мою. | Не м0жетъ бо ўтиши1тисz душA моS: смрaдъ бо зрю2 бр†шна мо‰, ћкоже воню2 льв0ву. |
|
8
|
8
|
| О, коли б збулося бажання моє й уповання моє виконав Бог! | Ѓще бо дaлъ бы, да пріи1детъ прошeніе моE, и3 надeжду мою2 дaлъ бы гDь. |
|
9
|
9
|
| О, якби благоволив Бог розтрощити мене, простяг руку Свою й уразив мене! | Начeнъ гDь да ўzзвлsетъ мS, до концa же да не ўбіeтъ мS. |
|
10
|
10
|
| Це було б ще відрадою мені, і я кріпився б у моїй нещадній хворобі, бо я не відмовився від слів Святого. | Бyди же ми2 грaдъ гр0бъ, на є3гHже стэнaхъ скакaхъ въ нeмъ: не пощажY: не солгaхъ бо во словесёхъ с™hхъ бGа моегw2. |
|
11
|
11
|
| Що за сила у мене, щоб мати надію мені? і який кінець, щоб продовжити мені життя моє? | Кaz бо крёпость моS, ћкw терплю2; и3ли2 к0е ми2 врeмz, ћкw терпи1тъ моS душA; |
|
12
|
12
|
| Чи твердість каменів — твердість моя? і чи мідь — плоть моя? | є3дA крёпость кaменіz крёпость моS; и3ли2 плHти мо‰ сyть мBдzны; |
|
13
|
13
|
| Чи є в мені допомога для мене, і чи є для мене яка опора? | и3ли2 не ўповaхъ на него2; п0мощь же t менє2 tступи2, |
|
14
|
14
|
| До страдника повинне бути співчуття від друга його, якщо тільки він не покинув страху до Вседержителя. | tречeсz t менє2 ми1лость, посэщeніе же гDне презрё мz. |
|
15
|
15
|
| Але брати мої невірні, як потік, як швидкоплинні струмки, | Не воззрёша на мS бли1жніи мои2: ћкоже пот0къ њскудэвazй, и3ли2 ћкоже вHлны преид0ша мS: |
|
16
|
16
|
| які чорні від льоду і в яких ховається сніг. | и5же менє2 боsхусz, нн7э напад0ша на мS: |
|
17
|
17
|
| Коли стає тепло, вони зменшуються, а під час спеки зникають з місць своїх. | ћкоже снёгъ и3ли2 лeдъ смeрзлый, є3гдA и3стaетъ теплотЁ бhвшей, не ктомY познавaетсz, что2 бЁ: |
|
18
|
18
|
| Вони змінюють напрямок шляхів своїх, заходять у пустелю і губляться: | тaкw и3 ѓзъ њстaвленъ є4смь t всёхъ, погиб0хъ же и3 безд0мокъ бhхъ: |
|
19
|
19
|
| дивляться на них дороги фемайські, сподіваються на них шляхи савейські, | ви1дите пути6 fем†нскіz, на стєзи2 савw6нскіz смотрsщіи, |
|
20
|
20
|
| але залишаються посоромленими у своїй надії; приходять туди і від сорому червоніють. | и3 студA и3сп0лнени бyдутъ на грaды и3 на и3мBніz надёющіисz. |
|
21
|
21
|
| Так і ви тепер ніщо: побачили страшне і злякалися. | Нн7э же и3 вы2 наид0сте на мS неми1лостивнw: u5бо ви1дэвше м0й стрyпъ ўб0йтесz. |
|
22
|
22
|
| Чи говорив я: дайте мені, або від достатку вашого заплатіть за мене; | Чт0 бо; є3дA что2 ў вaсъ проси1хъ, и3ли2 вaшеz крёпости трeбую, |
|
23
|
23
|
| і визволіть мене від руки ворога, і від руки мучителів викупіть мене? | да спасeте мS t врагHвъ, и3ли2 и3з8 руки2 си1льныхъ и3збaвите мS; |
|
24
|
24
|
| Навчіть мене, і я замовкну; покажіть, у чому я погрішив. | Научи1те мS, ѓзъ же ўмолчY: ѓще что2 погрэши1хъ, скажи1те ми2. |
|
25
|
25
|
| Які сильні слова правди! Але що доводять викриття ваші? | Но, ћкоже мни1тсz, ѕл† (сyть) мyжа и4стиннагw словесA, не t вaсъ бо крёпости прошY: |
|
26
|
26
|
| Ви придумуєте слова для викриття? На вітер пускаєте слова ваші. | нижE њбличeніе вaше словесы2 мS ўтоли1тъ, нижe бо вэщaніz вaшегw словeсъ стерплю2. |
|
27
|
27
|
| Ви нападаєте на сироту і риєте яму другові вашому. | Nбaче ћкw на си1ра напaдаете, наскaчете же на дрyга вaшего. |
|
28
|
28
|
| Але прошу вас, гляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим? | Нн7э же воззрёвъ на ли1ца в†ша, не солжY. |
|
29
|
29
|
| Перегляньте, чи є неправда? переглянете, — правда моя. | Сsдите нн7э, и3 да не бyдетъ непрaведно, и3 пaки ко прaведному сни1дитесz. |
|
30
|
30
|
| Чи є на язику моєму неправда? Невже гортань моя не може розрізнити гіркоти? | И$бо нёсть въ љзhцэ моeмъ непрaвды, и3 гортaнь м0йне рaзуму ли поучaетсz; |
