|
Глава 18
|
|
|
1
|
|
| Після цього Павло, залишивши Афіни, прийшов до Коринфа; | |
|
2
|
|
| і, знайшовши одного юдея, на ім’я Акила, родом із Понту, який недавно прийшов з Італії, і Прискіллу, жінку його, — бо Клавдій звелів усім юдеям покинути Рим, — прийшов до них; | |
|
3
|
|
| і, за однорідністю ремесла, залишився у них і працював; бо їхнім ремеслом було робити намети. | |
|
4
|
|
| Кожної суботи він говорив у синагозі і переконував юдеїв та еллінів. | |
|
5
|
|
| А коли прийшли з Македонії Сила і Тимофій, то Павло, ідучи за велінням Духа, свідчив юдеям, що Ісус є Христос. | |
|
6
|
|
| Але оскільки вони противились і злословили, то він, обтрусивши одяг свій, сказав до них: «Кров ваша на головах ваших; я — чистий, віднині йду до язичників». | |
|
7
|
|
| І пішов звідти, і прийшов до одного на ім’я Юст, який шанував Бога; дім його був біля синагоги. | |
|
8
|
|
| А Крисп, начальник синагоги, увірував у Господа разом з усім домом своїм, і багато з коринф’ян, слухаючи, увірували і охрестилися. | |
|
9
|
|
| У видінні вночі Господь сказав Павлові: «Hе бійся, але говори і не замовкай, | |
|
10
|
|
| бо Я з тобою, і ніхто не вчинить тобі зла, тому що в Мене багато є людей у цьому містi». | |
|
11
|
|
| І він залишався там рік і шість місяців, навчаючи їх слова Божого. | |
|
12
|
|
| Коли Галліон був проконсулом в Ахаї‚ юдеї однодушно напали на Павла і привели його на судилище, | |
|
13
|
|
| говорячи, що він навчає людей шанувати Бога не за законом. | |
|
14
|
|
| Коли ж Павло хотів відкрити уста, Галліон сказав юдеям: «Юдеї! Якби була будь-яка несправедливість або ж злий умисел, тоді б я мав причину вислухати вас, | |
|
15
|
|
| а коли йде суперечка про вчення та про імена і про закон ваш, то розберіться самi; я не хочу бути суддею в цьому». | |
|
16
|
|
| І прогнав їх від судилища. | |
|
17
|
|
| А всі елліни, схопивши Сосфена, начальника синагоги, били його перед судилищем; Галліон же анітрохи не турбувався про це. | |
|
18
|
|
| Павло, пробувши ще чимало днів, попрощався з браттями і відплив до Сирії (і з ним Акила і Прискілла), обстригши голову в Кенхреях, за обітницею. | |
|
19
|
|
| Прибувши до Ефеса, залишив їх там, а сам пішов до синагоги і говорив з юдеями. | |
|
20
|
|
| Коли ж вони просили його побути у них довше, він не згодився, | |
|
21
|
|
| а попрощався з ними, сказавши: «Мені неодмінно треба провести в Єрусалимі свято, що наближається; до вас же повернуся знов, якщо це буде угодно Боговi». І відплив з Ефеса; Акила і Прискілла залишилися в Ефесі. | |
|
22
|
|
| Побувавши в Кесарії, (він) прийшов до Єрусалима, привітав церкву і пішов до Антиохії. | |
|
23
|
|
| Пробувши там деякий час, вийшов і проходив по черзі країну Галатійську та Фригію, утверджуючи всіх учеників. | |
|
24
|
|
| Якийсь юдей, на ім’я Аполлос, родом з Олександрії, чоловік красномовний та досвідчений у Писаннях, прийшов до Ефеса. | |
|
25
|
|
| Він був наставлений на шлях Господній і, пломеніючи духом, говорив та вчив про Господа правдиво, знаючи тільки про хрещення Іоанове. | |
|
26
|
|
| Він почав сміливо говорити в синагозі. Почувши його, Акила і Прискілла прийняли його і досконаліше пояснили йому шлях Господній. | |
|
27
|
|
| А коли він вирішив іти до Ахаї, браття написали ученикам, щоб прийняли його; і він, прибувши туди, багато сприяв благодаттю тим, хто увірував, | |
|
28
|
|
| бо він дуже викривав юдеїв привселюдно, доводячи з Писання, що Ісус є Христос. |
