|
Глава 1
|
|
|
1
|
|
| Першу книгу я написав тобі, Феофіле, про все, що Ісус творив і чого вчив від початку | |
|
2
|
|
| до того дня, коли Він вознісся, давши через Святого Духа повеління апостолам, яких Він обрав | |
|
3
|
|
| і перед якими після страждань Своїх являв Себе живим з багатьма вірними доказами, протягом сорока днів являючись їм і говорячи про Царство Боже. | |
|
4
|
|
| І, зібравши їх, Він звелів їм: «Не відлучайтесь із Єрусалима, а чекайте обіцяного від Отця, про що ви чули від Мене, | |
|
5
|
|
| бо Іоан хрестив водою, а ви, через кілька днів після цього, будете охрещені Духом Святим». | |
|
6
|
|
| Тому вони, зійшовшись, питали Його, кажучи: «Чи не в цей час, Господи, відновлюєш Ти царство Ізраїлеві?» | |
|
7
|
|
| Він же сказав їм: «Не ваша справа знати часи й строки, які поклав Отець у Своїй владі, | |
|
8
|
|
| але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і будете Моїми свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї й Самарії та аж до краю землі». | |
|
9
|
|
| Сказавши це, Він вознісся перед їхніми очима, і хмара взяла Його з очей їхніх. | |
|
10
|
|
| І коли вони дивилися на небо, під час вознесіння Його, раптом перед ними стали два мужі в білому одязі | |
|
11
|
|
| і сказали: «Мужі галилейські, чого ви стоїте і дивитеся на небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо». | |
|
12
|
|
| Тоді вони повернулися до Єрусалима з гори, що зветься Елеон і знаходиться поблизу Єрусалима, на відстані суботньої путі. | |
|
13
|
|
| І, прийшовши, увійшли до світлиці, де й перебували: Петро та Яків, Іоан та Андрій, Филип та Фома, Варфоломій та Матфей, Яків Алфеїв та Симон Зилот, і Іуда, Яковів. | |
|
14
|
|
| Усі вони однодушно перебували у молитві й благанні, з деякими жінками і Марією, Матір’ю Ісуса, та з братами Його. | |
|
15
|
|
| У ті дні Петро, ставши посеред учеників, | |
|
16
|
|
| сказав [зібралося ж близько ста двадцяти чоловік]: «Мужі-браття! Належало статися тому, що у Писанні провістив Дух Святий устами Давидовими про Іуду, колишнього вождя тих, що взяли Ісуса; | |
|
17
|
|
| він був зарахований до нас і одержав жереб служіння цього; | |
|
18
|
|
| але придбав землю неправедною мздою і, коли звалився додолу, розпалося черево його і випали всі нутрощі його; | |
|
19
|
|
| і це стало відомо всім жителям Єрусалима, тому й земля та названа їхньою мовою «Акелдама́», тобто «Земля крови». | |
|
20
|
|
| У книзі ж Псалмів написано: «Нехай опустіє двір його, і нехай не буде пожильця у ньому; і гідність його нехай прийме інший». | |
|
21
|
|
| Отже, треба, щоб один із тих, котрі були з нами увесь час, коли перебував і ходив із нами Господь Ісус, | |
|
22
|
|
| починаючи від хрещення Іоанового до того дня, коли Він вознісся від нас, був разом з нами свідком воскресіння Його». | |
|
23
|
|
| І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, та Матфея. | |
|
24
|
|
| І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, Серцезнавче всіх, покажи з цих двох одного, якого Ти обрав | |
|
25
|
|
| прийняти жереб цього служіння і апостольства, від якого відпав Іуда, щоб іти у своє місце». | |
|
26
|
|
| І кинули про них жереб, і впав жереб на Матфея, і зарахували його до одинадцятьох апостолів. |
