|
Глава 10
|
|
|
1
|
|
| У Кесарії був один чоловік, на ім’я Корнилій, сотник з полку, званого Італійським, | |
|
2
|
|
| побожний і богобоязний, з усім домом своїм, він чинив багато милостині народові і завжди молився Богові. | |
|
3
|
|
| Близько дев’ятої години дня, у видінні, він ясно бачив ангела Божого, який увійшов до нього і сказав йому: «Корнилію!» | |
|
4
|
|
| Він же глянув на нього і, злякавшись, сказав: «Що, Господи?» Ангел відповів йому: «Молитви твої та милостині твої згадалися перед Богом. | |
|
5
|
|
| Отже, пошли людей до Іоппії і поклич Симона, званого Петром. | |
|
6
|
|
| Він гостює в одного кожум’яки Симона, дім якого біля моря; він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім». | |
|
7
|
|
| Коли ангел, який говорив із Корнилієм, відійшов, то він, покликавши двох із своїх слуг і побожного воїна з тих, які були при ньому, | |
|
8
|
|
| і, розповівши їм усе, послав їх у Іоппію. | |
|
9
|
|
| Другого дня, коли вони йшли і наближалися до міста, Петро близько шостої години вийшов на крівлю дому помолитися, | |
|
10
|
|
| і відчув він голод, і захотів їсти. Поки ж готували, найшов на нього жах, | |
|
11
|
|
| і бачить розкрите небо і якийсь сосуд, ніби велике полотно, прив’язане за чотири кінці, що спускається на землю і сходить до нього; | |
|
12
|
|
| у ньому знаходились усякі земні чотириногі, і звірі, і плазуни, і птахи небесні. | |
|
13
|
|
| І був голос до нього: «Встань, Петре, заколи та їж». | |
|
14
|
|
| Петро ж сказав: «Hі, Господи, я ніколи не їв нічого поганого або нечистого». | |
|
15
|
|
| Тоді вдруге був голос до нього: «Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим». | |
|
16
|
|
| Сталося це тричi; і сосуд знову піднявся на небо. | |
|
17
|
|
| Коли ж Петро в собі дивувався, що б то означало видіння, яке він бачив, — ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, зупинилися біля воріт; | |
|
18
|
|
| і, крикнувши, спитали: «Чи тут гостює Симон, званий Петром?» | |
|
19
|
|
| Тим часом як Петро розмірковував про видіння, Дух сказав йому: «Ось, три чоловіки шукають тебе; | |
|
20
|
|
| встань, зійди та йди з ними, нітрохи не вагаючись; бо Я послав їх». | |
|
21
|
|
| Петро, зійшовши до людей, присланих до нього Корнилієм, сказав: «Я — той, кого ви шукаєте; у якій справі ви прийшли?» | |
|
22
|
|
| Вони ж сказали: «Корнилій-сотник, муж праведний і богобоязний, про якого добре говорить увесь народ юдейський, одержав повеління через святого ангела покликати тебе до дому свого і послухати слова твого». | |
|
23
|
|
| Тоді Петро, запросивши їх, пригостив. А наступного дня, уставши, пішов з ними, і дехто з братії іоппійської пішли з ним. | |
|
24
|
|
| Hаступого дня прийшли вони до Кесарії. Корнилій же очікував їх, скликавши своїх родичів та близьких друзів. | |
|
25
|
|
| Коли входив Петро, Корнилій його зустрів і поклонився, припавши до його ніг. | |
|
26
|
|
| Петро ж підвів його, кажучи: «Встань, я теж людина». | |
|
27
|
|
| І, розмовляючи з ним, увійшов у дім і знайшов багатьох, що зібралися. | |
|
28
|
|
| І сказав їм: «Ви знаєте, що юдеєві заборонено знатися або зближатися з іноплемінником; але Бог відкрив мені, щоб я жодного чоловіка не вважав негідним або нечистим. | |
|
29
|
|
| Тому я, коли мене покликали, прийшов, не вагаючись. Отже, питаю: для чого ви покликали мене?» | |
|
30
|
|
| Корнилій сказав: «Четвертого дня я постився аж до цієї години і о дев’ятій годині молився у своєму домі, і ось став переді мною муж у світлій одежі | |
|
31
|
|
| і каже: «Корнилію! Почута молитва твоя, і милостині твої згадалися перед Богом. | |
|
32
|
|
| Отже, пошли в Іоппію та поклич Симона, званого Петром; він гостює в домі кожум’яки Симона, що біля моря; він прийде і скаже тобi». | |
|
33
|
|
| Зразу ж послав я до тебе, і ти добре зробив, що прийшов. Тепер ми всі стоїмо перед Богом, щоб вислухати все, що повелів тобі Бог». | |
|
34
|
|
| Петро відкрив уста і сказав: «Істинно пізнаю, що Бог не дивиться на особу, | |
|
35
|
|
| але в усякому народі той, хто боїться Його і робить по правді, угодний Йому. | |
|
36
|
|
| Він послав синам Ізраїлевим слово, благовістячи мир через Ісуса Христа; Цей є Господь усіх. | |
|
37
|
|
| Ви знаєте про те, що сталося по всій Юдеї, починаючи від Галилеї, після хрещення, що проповідував Іоан: | |
|
38
|
|
| як Бог Духом Святим і силою помазав Ісуса з Hазарета, і Він ходив, творив добро і зціляв усіх, поневолених дияволом, тому що Бог був з Hим. | |
|
39
|
|
| І ми свідки всього, що зробив Він на землі юдейській і в Єрусалимі, і що врешті Його вбили, повісивши на дереві. | |
|
40
|
|
| Його Бог воскресив на третій день, і дав Йому являтися | |
|
41
|
|
| не всьому народові, а свідкам, Богом наперед обраним, нам, які їли й пили з Hим після воскресіння Його з мертвих. | |
|
42
|
|
| І Він повелів нам проповідувати людям і свідчити, що Він є призначений від Бога Суддя живих і мертвих. | |
|
43
|
|
| Про Hього всі пророки свідчать, що всякий, хто вірує в Hього‚ одержить відпущення гріхів іменем Його». | |
|
44
|
|
| Коли Петро ще продовжував цю промову, Дух Святий зійшов на всіх, хто слухав слово. | |
|
45
|
|
| І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, дивувалися, що дар Святого Духа зійшов і на язичників, | |
|
46
|
|
| бо чули, що вони говорять [різними] мовами і величають Бога. Тоді Петро сказав: | |
|
47
|
|
| «Хто може заборонити хреститись водою тим, що, як і ми, одержали Святого Духа?» | |
|
48
|
|
| І звелів їм хреститися в ім’я Ісуса Христа. Потім вони просили його пробути в них кілька днів. |
