Глава 11
|
|
1
|
|
Почули апостоли та браття, які були в Юдеї, що і язичники прийняли слово Боже. | |
2
|
|
І коли Петро прийшов до Єрусалима, обрізані дорікали йому, | |
3
|
|
кажучи: «Ти ходив до людей необрізаних і їв з ними». | |
4
|
|
Петро ж почав переказувати їм по порядку, говорячи: | |
5
|
|
«У місті Іоппії я молився, і в жахові бачив видіння: сходив якийсь сосуд, ніби велике полотно, яке чотирма кінцями спускалося з неба, і опустилось до мене. | |
6
|
|
Я подивився на нього і, розглядаючи, побачив чотириногих земних, звірів, плазунів і птахів небесних. | |
7
|
|
І почув я голос, який промовляв до мене: «Встань, Петре, заколи та їж». | |
8
|
|
Я ж сказав: «Hі, Господи, ніщо погане або нечисте ніколи не входило в мої уста». | |
9
|
|
І відповів мені вдруге голос з неба: «Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим». | |
10
|
|
Це сталося тричі, і знову піднялося все на небо. | |
11
|
|
І ось у ту саму мить три чоловіки, послані з Кесарії до мене, стали перед домом, де я був. | |
12
|
|
Дух сказав мені йти з ними, аніскільки не вагаючись. Пішли зі мною й ці шість братів, і ми прийшли в дім того чоловіка. | |
13
|
|
Він розповів нам, як він бачив у своєму домі ангела святого, який став і сказав йому: «Пошли до Іоппії людей і поклич Симона, званого Петром; | |
14
|
|
він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь дім твій». | |
15
|
|
Коли ж почав я говорити, зійшов на них Дух Святий, як і на нас спочатку. | |
16
|
|
Згадав я тоді слово Господа, як Він сказав: «Іоан хрестив водою, а ви будете хрещені Духом Святим». | |
17
|
|
Отже, якщо Бог дав їм такий дар, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я, щоб міг заборонити Богові?» | |
18
|
|
Вислухавши це, вони заспокоїлись і прославили Бога, кажучи: «Видно, і язичникам дав Бог покаяння на життя». | |
19
|
|
Тим часом розсіяні через гоніння, що сталося після Стефана, пройшли до Фінікії та Кіпру і Антиохії, нікому не проповідуючи слово, крім юдеїв. | |
20
|
|
Були ж деякі з них кіпряни і киринейці, які, прийшовши до Антиохії, говорили до еллінів, благовістячи Господа Ісуса. | |
21
|
|
І рука Господня була з ними, і велике число, увірувавши, навернулося до Господа. | |
22
|
|
Дійшла чутка про це до церкви Єрусалимської, і доручили Варнаві йти до Антиохії. | |
23
|
|
Він прийшов і, побачивши благодать Божу, зрадів і умовляв усіх триматися Господа щирим серцем; | |
24
|
|
бо він був чоловік добрий і сповнений Духа Святого і віри. І приєдналося чимало народу до Господа. | |
25
|
|
Потім Варнава пішов у Тарс шукати Савла і, знайшовши його, привів до Антиохії. | |
26
|
|
Цілий рік збиралися вони в церкві і вчили багато народу; і ученики в Антиохії вперше почали зватися християнами. | |
27
|
|
У ті дні прийшли з Єрусалима до Антиохії пророки. | |
28
|
|
І один з них, на ім’я Агав, уставши, провістив Духом, що по всьому світу буде великий голод, що й сталося за кесаря Клавдія. | |
29
|
|
Тоді ученики ухвалили, щоб кожний‚ хто що мав‚ послав допомогу браттям, які живуть у Юдеї, | |
30
|
|
що й зробили, пославши зібране до пресвітерів через Варнаву і Савла. |