|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| Петро та Іоан о дев’ятій годині йшли разом до храму на молитву. | |
|
2
|
|
| І був там чоловік, кривий від утроби матері своєї, якого приносили й клали щодня перед дверима храму, що називалися Красними, просити милостині в тих, хто входив до храму. | |
|
3
|
|
| Він, побачивши Петра та Іоана, що мали ввійти до храму, просив у них милостині. | |
|
4
|
|
| Петро з Іоаном, пильно вглянувшись у нього, сказали: «Глянь на нас». | |
|
5
|
|
| І він пильно дивився на них, сподіваючись що-небудь одержати від них. | |
|
6
|
|
| Але Петро сказав: «Срібла й золота у мене нема; а що маю, те даю тобі: в ім’я Ісуса Христа Hазорея встань і ходи». | |
|
7
|
|
| І, взявши його за праву руку, підвів; і одразу зміцніли його ступні й коліна, | |
|
8
|
|
| i‚ скочивши, він устав і почав ходити, і ввійшов із ними до храму; і ходив та скакав, хвалячи Бога. | |
|
9
|
|
| І весь народ бачив, що він ходить і хвалить Бога; | |
|
10
|
|
| і пізнали його, що це був той, який сидів біля Красних дверей храму ради милостинi; і сповнилися жаху й подиву з того, що сталося з ним. | |
|
11
|
|
| Оскільки зцілений кривий не відходив від Петра та Іоана, то весь народ, дивуючись, збігся до них у притвор, що називається Соломоновим. | |
|
12
|
|
| Побачивши це, Петро сказав народові: «Мужі ізраїльські! Чого дивуєтесь цьому, або чого на нас так дивитесь; ніби ми своєю силою чи побожністю зробили те, що він ходить? | |
|
13
|
|
| Бог Авраама та Ісаака і Якова, Бог отців наших‚ прославив Сина Свого Ісуса, Якого ви зрадили та від Якого ви відреклися перед Пилатом, коли він хотів звільнити Його. | |
|
14
|
|
| Але ви від Святого і Праведного відреклись і просили дарувати вам чоловіка-вбивцю, | |
|
15
|
|
| а Hачальника життя вбили. Його Бог воскресив із мертвих, чого ми свідки. | |
|
16
|
|
| І, ради віри в ім’я Його, ім’я Його зміцнило цього, котрого ви бачите і знаєте, і віра, яка від Hього, дарувала йому це зцілення перед усіма вами. | |
|
17
|
|
| А втім, я знаю, браття, що ви, як і князі ваші, зробили це через невідання. | |
|
18
|
|
| Бог же, як провістив устами всіх Своїх пророків постраждати Христу, так і зробив. | |
|
19
|
|
| Отже, покайтеся і наверніться, щоб очистилися гріхи ваші, | |
|
20
|
|
| щоб настали часи втіхи від лиця Господа, і нехай пошле Він провіщеного вам Ісуса Христа, | |
|
21
|
|
| Якого небо повинно було прийняти до часів здійснення всього, про що говорив Бог устами всіх святих Своїх пророків від віку. | |
|
22
|
|
| Мойсей сказав отцям: «Господь Бог ваш дасть вам із братів ваших Пророка, як мене; слухайте Його в усьому, що говоритиме вам; | |
|
23
|
|
| і станеться, що всяка душа, яка не послухає Пророка того, винищиться з народу». | |
|
24
|
|
| І всі пророки, від Самуїла і після нього, скільки їх не говорило, також провістили ці дні. | |
|
25
|
|
| Ви сини пророків і завіту, що його заповідав Бог отцям вашим, кажучи Авраамові: «І в потомстві твоїм благословляться всі племена земнi». | |
|
26
|
|
| Бог, воскресивши Сина Свого Ісуса, до вас перших послав Його благословити вас, відвертаючи кожного від злих діл ваших». |
