1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 28
|
Κεφάλαιο 28
|
|
1
|
1
|
| Так! у срібла є джерельна жила, й у золота місце, де його плавлять. | ΕΣΤΙ γὰρ ἀργυρίῳ τόπος, ὅθεν γίνεται, τόπος δὲ χρυσίου, ὅθεν διηθεῖται. |
|
2
|
2
|
| Залізо виробляється із землі; з каменю виплавляється мідь. | σίδηρος μὲν γὰρ ἐκ γῆς γίνεται, χαλκὸς δὲ ἴσα λίθῳ λατομεῖται. |
|
3
|
3
|
| Людина кладе межу темряві і ретельно розшукує камінь у мороці і тіні смертній. | τάξιν ἔθετο σκότει, καὶ πᾶν πέρας αὐτὸς ἐξακριβάζεται, λίθος σκοτία καὶ σκιὰ θανάτου. |
|
4
|
4
|
| Виконують рудокопний колодязь у місцях, де не ступала нога, спускаються в глибину, висять і колишуться далеко від людей. | διακοπὴ χειμάρρου ἀπὸ κονίας, οἱ δὲ ἐπιλανθανόμενοι ὁδὸν δικαίαν ἠσθένησαν, ἐκ βροτῶν ἐσαλεύθησαν. |
|
5
|
5
|
| Земля, на якій виростає хліб, всередині розрита, неначе вогнем. | γῆ, ἐξ αὐτῆς ἐξελεύσεται ἄρτος, ὑποκάτω αὐτῆς ἐστράφη ὡσεὶ πῦρ. |
|
6
|
6
|
| Камені її — місце сапфіра, і в ній піщинки золота. | τόπος σαπφείρου οἱ λίθοι αὐτῆς, καὶ χῶμα χρυσίον αὐτῷ. |
|
7
|
7
|
| Стежки туди не знає хижий птах, і не бачило її око шуліки; | τρίβος, οὐκ ἔγνω αὐτὴν πετεινόν, καὶ οὐ παρέβλεψεν αὐτὴν ὀφθαλμὸς γυπός· |
|
8
|
8
|
| не топтали її скимни, і не ходив по ній шакал. | καὶ οὐκ ἐπάτησαν αὐτὸν υἱοὶ ἀλαζόνων, οὐ παρῆλθεν ἐπ᾿ αὐτῆς λέων. |
|
9
|
9
|
| На граніт накладає вона (людина) руку свою, з коренем перевертає гори; | ἐν ἀκροτόμῳ ἐξέτεινε χεῖρα αὐτοῦ, κατέστρεψε δὲ ἐκ ριζῶν ὄρη· |
|
10
|
10
|
| у скелях просікає канали, і все дорогоцінне бачить око її; | δίνας δὲ ποταμῶν διέρρηξε, πᾶν δὲ ἔντιμον εἶδέ μου ὁ ὀφθαλμός. |
|
11
|
11
|
| зупиняє плин потоків і таємне виносить на світло. | βάθη δὲ ποταμῶν ἀνεκάλυψεν, ἔδειξε δὲ αὐτοῦ δύναμιν εἰς φῶς. |
|
12
|
12
|
| Але де премудрість знаходиться? і де місце розуму? | ἡ δὲ σοφία πόθεν εὑρέθη; ποῖος δὲ τόπος ἐστὶ τῆς ἐπιστήμης; |
|
13
|
13
|
| Не знає людина ціни її, і вона не знаходиться на землі живих. | οὐκ οἶδε βροτὸς ὁδὸν αὐτῆς, οὐδὲ μὴ εὑρεθῇ ἐν ἀνθρώποις. |
|
14
|
14
|
| Безодня говорить: не у мені вона; і море говорить: не в мене. | ἄβυσσος εἶπεν· οὐκ ἔνεστιν ἐν ἐμοί· καὶ ἡ θάλασσα εἶπεν· οὐκ ἔστι μετ᾿ ἐμοῦ. |
|
15
|
15
|
| Не дається вона за золото і не здобувається вона за вагу срібла; | οὐ δώσει συγκλεισμὸν ἀντ᾿ αὐτῆς, καὶ οὐ σταθήσεται ἀργύριον ἀντάλλαγμα αὐτῆς· |
|
16
|
16
|
| не оцінюється вона золотом офірським, ні дорогоцінним оніксом, ні сапфіром; | καὶ οὐ συμβασταχθήσεται χρυσίῳ ᾿Ωφίρ, ἐν ὄνυχι τιμίῳ καὶ σαπφείρῳ· |
|
17
|
17
|
| не зрівнюється з нею золото і кристал, і не виміняєш її на сосуди з чистого золота. | οὐκ ἰσωθήσεται αὐτῇ χρυσίον καὶ ὕαλος καὶ τὸ ἄλλαγμα αὐτῆς σκεύη χρυσᾶ· |
|
18
|
18
|
| А про корали і перли і згадувати нема чого, і придбання премудрости вище за рубіни. | μετέωρα καὶ γαβὶς οὐ μνησθήσεται, καὶ ἕλκυσον σοφίαν ὑπὲρ τὰ ἐσώτατα· |
|
19
|
19
|
| Не зрівнюється з нею топаз ефіопський; чистим золотом не оцінюється вона. | οὐκ ἰσωθήσεται αὐτῇ τοπάζιον Αἰθιοπίας, χρυσίῳ καθαρῷ οὐ συμβασταχθήσεται. |
|
20
|
20
|
| Звідки ж виходить премудрість? і де місце розуму? | ἡ δὲ σοφία πόθεν εὑρέθη; ποῖος δὲ τόπος ἐστὶ τῆς συνέσεως; |
|
21
|
21
|
| Прихована вона від очей усього живого і від птахів небесних утаємничена. | λέληθε πάντα ἄνθρωπον καὶ ἀπὸ πετεινῶν τοῦ οὐρανοῦ ἐκρύβη· |
|
22
|
22
|
| Аваддон і смерть говорять: вухами нашими чули ми чутку про неї. | ἡ ἀπώλεια καὶ ὁ θάνατος εἶπαν· ἀκηκόαμεν δὲ αὐτῆς τὸ κλέος. |
|
23
|
23
|
| Бог знає путь її, і Він відає місце її. | ὁ Θεὸς εὖ συνέστησεν αὐτῆς τὴν ὁδόν, αὐτὸς δὲ οἶδε τὸν τόπον αὐτῆς· |
|
24
|
24
|
| Бо Він проглядає до кінців землі і бачить під усім небом. | αὐτὸς γὰρ τὴν ὑπ᾿ οὐρανὸν πᾶσαν ἐφορᾷ εἰδὼς τὰ ἐν τῇ γῇ πάντα, ἃ ἐποίησεν, |
|
25
|
25
|
| Коли Він вітрові визначав вагу і воді надавав міру, | ἀνέμων σταθμὸν ὕδατος μέτρα· |
|
26
|
26
|
| коли призначав закон дощу і путь для блискавки громоносної, | ὅτι ἐποίησεν οὕτως, ἰδὼν ἠρίθμησε καὶ ὁδὸν ἐν τινάγματι φωνάς· |
|
27
|
27
|
| тоді Він бачив її і явив її, приготував її і ще випробував її | τότε εἶδεν αὐτὴν καὶ ἐξηγήσατο αὐτήν, ἑτοιμάσας ἐξιχνίασεν. |
|
28
|
28
|
| і сказав людині: ось, страх Господній є істинна премудрість, і віддалення від зла — розум. | εἶπε δὲ ἀνθρώπῳ· ἰδοὺ ἡ θεοσέβειά ἐστι σοφία, τὸ δὲ ἀπέχεσθαι ἀπὸ κακῶν ἐστιν ἐπιστήμη. |
