1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 28
|
Κεφάλαιο 28
|
|
1
|
1
|
|
Так! у срібла є джерельна жила, й у золота місце, де його плавлять.
|
ΕΣΤΙ γὰρ ἀργυρίῳ τόπος, ὅθεν γίνεται, τόπος δὲ χρυσίου, ὅθεν διηθεῖται.
|
|
2
|
2
|
|
Залізо виробляється із землі; з каменю виплавляється мідь.
|
σίδηρος μὲν γὰρ ἐκ γῆς γίνεται, χαλκὸς δὲ ἴσα λίθῳ λατομεῖται.
|
|
3
|
3
|
|
Людина кладе межу темряві і ретельно розшукує камінь у мороці і тіні смертній.
|
τάξιν ἔθετο σκότει, καὶ πᾶν πέρας αὐτὸς ἐξακριβάζεται, λίθος σκοτία καὶ σκιὰ θανάτου.
|
|
4
|
4
|
|
Виконують рудокопний колодязь у місцях, де не ступала нога, спускаються в глибину, висять і колишуться далеко від людей.
|
διακοπὴ χειμάρρου ἀπὸ κονίας, οἱ δὲ ἐπιλανθανόμενοι ὁδὸν δικαίαν ἠσθένησαν, ἐκ βροτῶν ἐσαλεύθησαν.
|
|
5
|
5
|
|
Земля, на якій виростає хліб, всередині розрита, неначе вогнем.
|
γῆ, ἐξ αὐτῆς ἐξελεύσεται ἄρτος, ὑποκάτω αὐτῆς ἐστράφη ὡσεὶ πῦρ.
|
|
6
|
6
|
|
Камені її — місце сапфіра, і в ній піщинки золота.
|
τόπος σαπφείρου οἱ λίθοι αὐτῆς, καὶ χῶμα χρυσίον αὐτῷ.
|
|
7
|
7
|
|
Стежки туди не знає хижий птах, і не бачило її око шуліки;
|
τρίβος, οὐκ ἔγνω αὐτὴν πετεινόν, καὶ οὐ παρέβλεψεν αὐτὴν ὀφθαλμὸς γυπός·
|
|
8
|
8
|
|
не топтали її скимни, і не ходив по ній шакал.
|
καὶ οὐκ ἐπάτησαν αὐτὸν υἱοὶ ἀλαζόνων, οὐ παρῆλθεν ἐπ᾿ αὐτῆς λέων.
|
|
9
|
9
|
|
На граніт накладає вона (людина) руку свою, з коренем перевертає гори;
|
ἐν ἀκροτόμῳ ἐξέτεινε χεῖρα αὐτοῦ, κατέστρεψε δὲ ἐκ ριζῶν ὄρη·
|
|
10
|
10
|
|
у скелях просікає канали, і все дорогоцінне бачить око її;
|
δίνας δὲ ποταμῶν διέρρηξε, πᾶν δὲ ἔντιμον εἶδέ μου ὁ ὀφθαλμός.
|
|
11
|
11
|
|
зупиняє плин потоків і таємне виносить на світло.
|
βάθη δὲ ποταμῶν ἀνεκάλυψεν, ἔδειξε δὲ αὐτοῦ δύναμιν εἰς φῶς.
|
|
12
|
12
|
|
Але де премудрість знаходиться? і де місце розуму?
|
ἡ δὲ σοφία πόθεν εὑρέθη; ποῖος δὲ τόπος ἐστὶ τῆς ἐπιστήμης;
|
|
13
|
13
|
|
Не знає людина ціни її, і вона не знаходиться на землі живих.
|
οὐκ οἶδε βροτὸς ὁδὸν αὐτῆς, οὐδὲ μὴ εὑρεθῇ ἐν ἀνθρώποις.
|
|
14
|
14
|
|
Безодня говорить: не у мені вона; і море говорить: не в мене.
|
ἄβυσσος εἶπεν· οὐκ ἔνεστιν ἐν ἐμοί· καὶ ἡ θάλασσα εἶπεν· οὐκ ἔστι μετ᾿ ἐμοῦ.
|
|
15
|
15
|
|
Не дається вона за золото і не здобувається вона за вагу срібла;
|
οὐ δώσει συγκλεισμὸν ἀντ᾿ αὐτῆς, καὶ οὐ σταθήσεται ἀργύριον ἀντάλλαγμα αὐτῆς·
|
|
16
|
16
|
|
не оцінюється вона золотом офірським, ні дорогоцінним оніксом, ні сапфіром;
|
καὶ οὐ συμβασταχθήσεται χρυσίῳ ᾿Ωφίρ, ἐν ὄνυχι τιμίῳ καὶ σαπφείρῳ·
|
|
17
|
17
|
|
не зрівнюється з нею золото і кристал, і не виміняєш її на сосуди з чистого золота.
|
οὐκ ἰσωθήσεται αὐτῇ χρυσίον καὶ ὕαλος καὶ τὸ ἄλλαγμα αὐτῆς σκεύη χρυσᾶ·
|
|
18
|
18
|
|
А про корали і перли і згадувати нема чого, і придбання премудрости вище за рубіни.
|
μετέωρα καὶ γαβὶς οὐ μνησθήσεται, καὶ ἕλκυσον σοφίαν ὑπὲρ τὰ ἐσώτατα·
|
|
19
|
19
|
|
Не зрівнюється з нею топаз ефіопський; чистим золотом не оцінюється вона.
|
οὐκ ἰσωθήσεται αὐτῇ τοπάζιον Αἰθιοπίας, χρυσίῳ καθαρῷ οὐ συμβασταχθήσεται.
|
|
20
|
20
|
|
Звідки ж виходить премудрість? і де місце розуму?
|
ἡ δὲ σοφία πόθεν εὑρέθη; ποῖος δὲ τόπος ἐστὶ τῆς συνέσεως;
|
|
21
|
21
|
|
Прихована вона від очей усього живого і від птахів небесних утаємничена.
|
λέληθε πάντα ἄνθρωπον καὶ ἀπὸ πετεινῶν τοῦ οὐρανοῦ ἐκρύβη·
|
|
22
|
22
|
|
Аваддон і смерть говорять: вухами нашими чули ми чутку про неї.
|
ἡ ἀπώλεια καὶ ὁ θάνατος εἶπαν· ἀκηκόαμεν δὲ αὐτῆς τὸ κλέος.
|
|
23
|
23
|
|
Бог знає путь її, і Він відає місце її.
|
ὁ Θεὸς εὖ συνέστησεν αὐτῆς τὴν ὁδόν, αὐτὸς δὲ οἶδε τὸν τόπον αὐτῆς·
|
|
24
|
24
|
|
Бо Він проглядає до кінців землі і бачить під усім небом.
|
αὐτὸς γὰρ τὴν ὑπ᾿ οὐρανὸν πᾶσαν ἐφορᾷ εἰδὼς τὰ ἐν τῇ γῇ πάντα, ἃ ἐποίησεν,
|
|
25
|
25
|
|
Коли Він вітрові визначав вагу і воді надавав міру,
|
ἀνέμων σταθμὸν ὕδατος μέτρα·
|
|
26
|
26
|
|
коли призначав закон дощу і путь для блискавки громоносної,
|
ὅτι ἐποίησεν οὕτως, ἰδὼν ἠρίθμησε καὶ ὁδὸν ἐν τινάγματι φωνάς·
|
|
27
|
27
|
|
тоді Він бачив її і явив її, приготував її і ще випробував її
|
τότε εἶδεν αὐτὴν καὶ ἐξηγήσατο αὐτήν, ἑτοιμάσας ἐξιχνίασεν.
|
|
28
|
28
|
|
і сказав людині: ось, страх Господній є істинна премудрість, і віддалення від зла — розум.
|
εἶπε δὲ ἀνθρώπῳ· ἰδοὺ ἡ θεοσέβειά ἐστι σοφία, τὸ δὲ ἀπέχεσθαι ἀπὸ κακῶν ἐστιν ἐπιστήμη.
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
