Глава 36
|
|
1
|
|
І продовжував Елиуй і сказав: | |
2
|
|
почекай мене трохи, і я покажу тобі, що я маю ще дещо сказати за Бога. | |
3
|
|
Почну мої міркування здалеку, і воздам Творцю моєму справедливість, | |
4
|
|
тому що слова мої точно не лжа: перед тобою — довершений у пізнаннях. | |
5
|
|
Ось, Бог могутній і не нехтує сильним міцністю серця; | |
6
|
|
Він не підтримує нечестивих і відплачує належне пригнобленим; | |
7
|
|
Він не відвертає очей Своїх від праведників, але з царями назавжди посаджує їх на престолі, і вони підносяться. | |
8
|
|
Якщо ж вони закуті ланцюгами й утримуються в кайданах біди, | |
9
|
|
то Він вказує їм на діла їхні і на беззаконня їхні, тому що примножилися, | |
10
|
|
і відкриває їх вухо для напоумлення і говорить їм, щоб вони відступили від нечестя. | |
11
|
|
Якщо послухають і будуть служити Йому, то проведуть дні свої у благополуччі і літа свої в радості; | |
12
|
|
якщо ж не послухають, то загинуть від стріли і помруть у нерозумі. | |
13
|
|
Але лицеміри живлять у серці гнів і не взивають до Нього, коли Він заковує їх у кайдани; | |
14
|
|
тому душа їх помирає у молодості і життя їх із блудниками. | |
15
|
|
Він спасає бідного від лиха його й у пригнобленні відкриває вухо його. | |
16
|
|
І тебе вивів би Він з тісноти на простір, де немає стиснення, і те, що ставиться на стіл твій, було б наповнене жиром; | |
17
|
|
але ти сповнений судженнями нечестивих: судження й осудження — близькі. | |
18
|
|
Нехай не вразить тебе гнів Божий покаранням! Великий викуп не спасе тебе. | |
19
|
|
Чи дасть Він яку ціну твоєму багатству? Ні, — ні золоту і ніякому скарбу. | |
20
|
|
Не бажай тієї ночі, коли народи знищуються на своєму місці. | |
21
|
|
Бережися, не схиляйся до нечестя, якому ти віддав перевагу перед стражданнями. | |
22
|
|
Бог високий могутністю Своєю, і хто такий, як Він, наставник? | |
23
|
|
Хто вкаже Йому путь Його; хто може сказати: Ти чиниш несправедливо? | |
24
|
|
Пам’ятай про те, щоб звеличувати діла Його, які люди бачать. | |
25
|
|
Усі люди можуть бачити їх; людина може бачати їх здаля. | |
26
|
|
Ось, Бог великий, і ми не можемо пізнати Його; число років Його недослідиме. | |
27
|
|
Він збирає краплі води; вони в безлічі виливаються дощем: | |
28
|
|
із хмар падають і виливаються рясно на людей. | |
29
|
|
Хто може також осягнути простір хмар, тріщання намету Його? | |
30
|
|
Ось, Він посилає на нього світло Своє і покриває дно моря. | |
31
|
|
Звідти Він судить народи, дає їжу в достатку. | |
32
|
|
Він ховає в долонях Своїх блискавку і повеліває їй, кого вразити. | |
33
|
|
Тріскотіння її дає звістку про неї; худоба також відчуває, що відбувається. |