Глава 37
|
|
1
|
|
І від цього тремтить серце моє і зрушилося з місця свого. | |
2
|
|
Слухайте, слухайте голос Його і грім, що виходить з вуст Його. | |
3
|
|
Під усім небом перекоти його, і блищання його — до країв землі. | |
4
|
|
За ним гримить голос; гримить Він гласом величі Своєї і не зупиняє його, коли голос Його почутий. | |
5
|
|
Дивно гримить Бог гласом Своїм, робить діла великі, для нас незбагненні. | |
6
|
|
Бо снігу Він говорить: будь на землі; однаково дрібний дощ і великий дощ у Його владі. | |
7
|
|
Він кладе печать на руку кожної людини, щоб усі люди знали діла Його. | |
8
|
|
Тоді звір іде в притулок і залишається у своїх лігвах. | |
9
|
|
З півдня приходить буря, з півночі — холоднеча. | |
10
|
|
Від подиху Божого утворюється лід, і поверхня води стискується. | |
11
|
|
Також вологою Він наповнює хмари, і хмари випромінюють світло Його, | |
12
|
|
і вони спрямовуються за намірами Його, щоб виконати те, що Він повелить їм на лиці населеної землі. | |
13
|
|
Він повеліває їм іти або для покарання, або на благовоління, або для помилування. | |
14
|
|
Слухай це, Іове; стій і розумій дивні діла Божі. | |
15
|
|
Чи знаєш, як Бог розпоряджається ними і повеліває світлу блищати із хмари Своєї? | |
16
|
|
Чи розумієш рівновагу хмар, дивне діло Найдосконалішого у знанні? | |
17
|
|
Як нагрівається твій одяг, коли Він заспокоює землю від півдня? | |
18
|
|
Чи ти з Ним розпростер небеса, тверді, як відлите дзеркало? | |
19
|
|
Навчи нас, що сказати Йому? Ми в цій пітьмі нічого не можемо зрозуміти. | |
20
|
|
Чи буде сповіщено Йому, що я говорю? Чи сказав хто, що те, що сказано, доноситься Йому? | |
21
|
|
Тепер не видно яскравого світла у хмарах, але пронесеться вітер і розчистить їх. | |
22
|
|
Світла погода приходить від півночі, і навколо Бога страшна велич. | |
23
|
|
Вседержитель! ми розумом не осягаємо Його. Він великий силою, судом і повнотою правосуддя. Він нікого не гнітить. | |
24
|
|
Тому нехай благоговіють перед Ним люди, і нехай тремтять перед Ним усі мудрі серцем! |