Глава 33
|
|
1
|
|
Отже, слухай, Іове, промову мою і прислухайся до кожного слова мого. | |
2
|
|
Ось, я відкриваю вуста мої, язик мій говорить у гортані моїй. | |
3
|
|
Слова мої від щирости мого серця, і вуста мої вимовлять знання чисте. | |
4
|
|
Дух Божий створив мене, і подих Вседержителя дав мені життя. | |
5
|
|
Якщо можеш, відповідай мені і стань переді мною. | |
6
|
|
Ось я, за бажанням твоїм, замість Бога. Я створений також із пороху; | |
7
|
|
тому страх переді мною не може знітити тебе, і рука моя не буде важкою для тебе. | |
8
|
|
Ти говорив у вуха мої, і я чув звук слів: | |
9
|
|
чистий я, без пороку, невинний я, і немає в мені неправди; | |
10
|
|
а Він знайшов звинувачення проти мене і вважає мене Своїм супротивником; | |
11
|
|
поставив ноги мої в колоду, спостерігає за всіма путями моїми. | |
12
|
|
Ось у цьому ти неправий, відповідаю тобі, тому що Бог вище людини. | |
13
|
|
Для чого тобі змагатися з Ним? Він не дає звіту ні в яких ділах Своїх. | |
14
|
|
Бог говорить один раз і, якщо того не помітять, удруге: | |
15
|
|
уві сні, у нічному видінні, коли сон находить на людей, під час дрімоти на постелі. | |
16
|
|
Тоді Він відкриває в людини вухо і закарбовує Своє наставляння, | |
17
|
|
щоб відвести людину від якого-небудь наміру і віддалити від неї гордість, | |
18
|
|
щоб відвести душу її від прірви і життя її від ураження мечем. | |
19
|
|
Або він врозумляється хворобою на постелі своїй і тяжким болем у всіх кістках своїх, — | |
20
|
|
і життя її відвертається від хліба і душа її від улюбленої їжі. | |
21
|
|
Плоть на ній пропадає, так що її не видно, і показуються кістки її, яких не було видно. | |
22
|
|
І душа її наближається до могили і життя її — до смерті. | |
23
|
|
Якщо є у неї ангел-наставник, один з тисячі, щоб показати людині пряму путь її, — | |
24
|
|
Бог змилосердиться над нею і скаже: звільни її від могили; Я знайшов умилостивлення. | |
25
|
|
Тоді тіло її зробиться свіжішим, ніж у молодості; вона повернеться до днів юности своєї. | |
26
|
|
Буде молитися Богу, і Він — милостивий до неї; з радістю дивиться на лице її і повертає людині праведність її. | |
27
|
|
Він буде дивитися на людей і говорити: грішив я і спотворював правду, і не воздано мені; | |
28
|
|
Він визволив душу мою від могили, і життя моє бачить світло. | |
29
|
|
Ось, усе це робить Бог двічі-тричі з людиною, | |
30
|
|
щоб відвести душу її від могили й освітити її світлом живих. | |
31
|
|
Прислухайся, Іове, слухай мене, мовчи, і я буду говорити. | |
32
|
|
Якщо маєш, що сказати, відповідай; говори, тому що я бажав би твого виправдання; | |
33
|
|
якщо ж ні, то слухай мене: мовчи, і я навчу тебе мудрости. |