Глава 10
|
|
1
|
|
Обридло душі моїй життя моє; віддамся суму моєму; буду говорити в скорботі душі моєї. | |
2
|
|
Скажу Богу: не звинувачуй мене; оголоси мені, за що Ти зі мною борешся? | |
3
|
|
Чи добре для Тебе, що Ти пригнічуєш, що зневажаєш діла рук Твоїх, а на раду нечестивих посилаєш світло? | |
4
|
|
Хіба у Тебе плотські очі, і Ти дивишся, як дивиться людина? | |
5
|
|
Хіба дні Твої, як дні людини, або літа Твої, як дні чоловіка, | |
6
|
|
чому Ти шукаєш пороку в мені і допитуєшся гріха в мені, | |
7
|
|
хоча знаєш, що я не беззаконник, і що нема кому визволити мене від руки Твоєї? | |
8
|
|
Твої руки трудилися наді мною й створили всього мене цілком, — і Ти губиш мене? | |
9
|
|
Згадай, що Ти, як глину, обробив мене, і в порох повертаєш мене? | |
10
|
|
Чи не Ти вилив мене, як молоко, і, як сир, згустив мене, | |
11
|
|
шкірою і плоттю одяг мене, кістками і жилами скріпив мене, | |
12
|
|
життя і милість дарував мені, і піклування Твоє зберігало дух мій? | |
13
|
|
Але і те приховував Ти в серці Своєму, — знаю, що це було в Тебе, — | |
14
|
|
бо якщо я згрішу, Ти помітиш і не залишиш гріха мого без покарання. | |
15
|
|
Якщо я винен, горе мені! якщо і правий, то не насмілюся підняти голови моєї. Я пересичений приниженням; глянь на страждання моє: | |
16
|
|
воно збільшується. Ти женешся за мною, як лев, і знову нападаєш на мене і дивним являєшся в мені. | |
17
|
|
Виводиш нових свідків Твоїх проти мене; підсилюєш гнів Твій на мене; і біди, одні за іншими, ополчаються проти мене. | |
18
|
|
І навіщо Ти вивів мене з утроби? нехай би я помер, коли ще нічиє око не бачило мене; | |
19
|
|
нехай би я, як той, що не був, з утроби перенесений був у гріб! | |
20
|
|
Чи не короткі дні мої? Залиш, відступи від мене, щоб я трохи підбадьорився, | |
21
|
|
раніше ніж відійду, — і вже не повернуся, — у країну темряви і сіні смертної, | |
22
|
|
у країну мороку, який є морок тіні смертної, де немає упорядкування, де темно, як сама темрява. |