1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 13
|
|
|
1
|
|
| Ось, усе це бачило око моє, чуло вухо моє і помітило для себе. | |
|
2
|
|
| Скільки знаєте ви, знаю і я: не нижчий я за вас. | |
|
3
|
|
| Але я до Вседержителя хотів би говорити і бажав би змагатися з Богом. | |
|
4
|
|
| А ви плітники неправди; усі ви марні лікарі. | |
|
5
|
|
| О, якби ви тільки мовчали! це було б поставлено вам за мудрість. | |
|
6
|
|
| Вислухайте ж міркування мої і вникніть у заперечення вуст моїх. | |
|
7
|
|
| Чи належало вам заради Бога говорити неправду і для Нього говорити лжу? | |
|
8
|
|
| Чи належало вам бути упередженими до Нього і за Бога так сперечатися? | |
|
9
|
|
| Чи добре буде, коли Він випробує вас? Чи обманете Його, як обманюють людину? | |
|
10
|
|
| Суворо покарає Він вас, хоч ви і приховано лицемірите. | |
|
11
|
|
| Невже велич Його не страшить вас, і страх Його не нападає на вас? | |
|
12
|
|
| Нагадування ваші подібні до попелу; опори ваші — оплоти глиняні. | |
|
13
|
|
| Замовкніть переді мною, і я буду говорити, що не осягло б мене. | |
|
14
|
|
| Для чого мені терзати тіло моє зубами моїми і душу мою вкладати в руку мою? | |
|
15
|
|
| Ось, Він убиває мене, але я буду сподіватися; я бажав би тільки відстояти путі мої перед лицем Його! | |
|
16
|
|
| І це вже на виправдання мені, тому що лицемір не піде перед лице Його! | |
|
17
|
|
| Вислухайте уважно слово моє і пояснення моє вухами вашими. | |
|
18
|
|
| Ось, я завів судову справу: знаю, що буду правий. | |
|
19
|
|
| Хто у змозі заперечити мені? Бо я скоро замовкну і спущу дух. | |
|
20
|
|
| Двох тільки речей не роби зі мною, і тоді я не буду ховатися від лиця Твого: | |
|
21
|
|
| відніми від мене руку Твою, і жах Твій нехай не потрясає мене. | |
|
22
|
|
| Тоді клич, і я буду відповідати, або буду говорити я, а Ти відповідай мені. | |
|
23
|
|
| Скільки в мене пороків і гріхів? покажи мені беззаконня моє і гріх мій. | |
|
24
|
|
| Для чого ховаєш лице Твоє і вважаєш мене ворогом Твоїм? | |
|
25
|
|
| Чи не зірваний листок Ти розтрощуєш і чи не суху соломину переслідуєш? | |
|
26
|
|
| Бо Ти пишеш на мене гірке і ставиш у провину мені гріхи юности моєї, | |
|
27
|
|
| і ставиш у колоду ноги мої і підстерігаєш усі шляхи мої, — женешся слідами ніг моїх. | |
|
28
|
|
| А він, як гниле, розпадається, як одяг, з’їдений міллю. |
