1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 42
|
|
|
1
|
|
| І відповів Іов Господу і сказав: | |
|
2
|
|
| знаю, що Ти все можеш, і що намір Твій не може бути зупинений. | |
|
3
|
|
| Хто цей, що потьмарює Провидіння, нічого не розуміючи? — Так, я говорив про те, чого не розумів, про діла дивні для мене, яких я не знав. | |
|
4
|
|
| Вислухай, взивав я, і я буду говорити, і що буду запитувати в Тебе, поясни мені. | |
|
5
|
|
| Я чув про Тебе слухом вуха; тепер же мої очі бачать Тебе; | |
|
6
|
|
| тому я відрікаюся і розкаююся в поросі і попелі. | |
|
7
|
|
| І було після того, як Господь сказав слова ті Іову, сказав Господь Елифазу феманитянину: горить гнів Мій на тебе і на двох друзів твоїх за те, що ви говорили про Мене не так вірно, як раб Мій Іов. | |
|
8
|
|
| Отже, візьміть собі сім тельців і сім баранів і підіть до раба Мого Іова і принесіть за себе жертву; і раб Мій Іов помолиться за вас, тому що тільки лице його Я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви говорили про Мене не так вірно, як раб Мій Іов. | |
|
9
|
|
| І пішли Елифаз феманитянин і Вилдад савхеянин і Софар наамитянин, і зробили так, як Господь повелів їм, — і Господь прийняв лице Іова. | |
|
10
|
|
| І повернув Господь втрату Іова, коли він помолився за друзів своїх; і дав Господь Іову вдвічі більше того, що він мав раніше. | |
|
11
|
|
| Тоді прийшли до нього всі брати його й усі сестри його і всі колишні знайомі його, і їли з ним хліб у домі його, і тужили з ним, і утішали його за все зло, яке Господь навів на нього, і дали йому кожен по кеситі і по золотому кільцю. | |
|
12
|
|
| І благословив Бог останні дні Іова більше, ніж минулі: у нього було чотирнадцять тисяч дрібної худоби, шість тисяч верблюдів, тисяча пар волів і тисяча ослиць. | |
|
13
|
|
| І було в нього сім синів і три дочки. | |
|
14
|
|
| І нарік він ім’я першій Емима, ім’я другій — Кассія, а ім’я третій — Керенгаппух. | |
|
15
|
|
| І не було на всій землі таких прекрасних жінок, як дочки Іова, і дав їм батько їхню спадщину між братами їхніми. | |
|
16
|
|
| Після того Іов жив сто сорок років, і бачив синів своїх і синів синів до четвертого роду; | |
|
17
|
|
| і помер Іов у старості, насичений днями*. |
