1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 24
|
|
|
1
|
|
| Чому не приховані від Вседержителя часи, і ті, що знають Його, не бачать днів Його? | |
|
2
|
|
| Межі пересувають, викрадають стада і пасуть у себе. | |
|
3
|
|
| У сиріт відбирають осла, у вдови беруть у заставу вола; | |
|
4
|
|
| бідних зіштовхують з дороги, всі принижені землі примушені ховатися. | |
|
5
|
|
| Ось вони, як дикі осли в пустелі, виходять на справу свою, встаючи рано на здобич; степ дає хліб для них і для дітей їхніх; | |
|
6
|
|
| жнуть вони на полі не своєму і збирають виноград у нечестивця; | |
|
7
|
|
| нагі ночують без покрова і без одягу на холоді; | |
|
8
|
|
| мокнуть від гірських дощів і, не маючи притулку, тиснуться до скелі; | |
|
9
|
|
| відривають від грудей сироту і з убогого беруть заставу; | |
|
10
|
|
| змушують ходити нагими, без одягу, і голодних годують колоссям; | |
|
11
|
|
| між стінами вичавлюють олію оливкову, топчуть у точилах і жадають. | |
|
12
|
|
| У містах люди стогнуть, і душа тих, кого убивають, волає, і Бог не забороняє того. | |
|
13
|
|
| Є з них вороги світла, не знають путі його і не ходять стежками його. | |
|
14
|
|
| Зі світанком встає вбивця, умертвляє бідного й убогого, а вночі буває злодієм. | |
|
15
|
|
| І око перелюбника чекає сутінків, говорячи: нічиє око не побачить мене, — і закриває лице. | |
|
16
|
|
| У темряві підкопуються під доми, які вдень вони помітили для себе; не знають світла. | |
|
17
|
|
| Бо для них ранок — смертна тінь, оскільки вони знайомі з жахами смертної тіні. | |
|
18
|
|
| Легкий такий на поверхні води, проклята частка його на землі, і не дивиться він на дорогу садів виноградних. | |
|
19
|
|
| Засуха і спека поглинають снігову воду: так пекло — грішників. | |
|
20
|
|
| Нехай забуде його утроба матері, нехай ласує ним хробак; нехай не залишається про нього пам’яті; як дерево, нехай зломиться беззаконник, | |
|
21
|
|
| який гнітить бездітну, що не народжувала, і вдові не робить добра. | |
|
22
|
|
| Він і сильних захоплює своєю силою; він устає, і ніхто не упевнений за життя своє. | |
|
23
|
|
| А Він дає йому все для безпеки, і він на те спирається, і очі Його бачать шляхи їхні. | |
|
24
|
|
| Піднялися високо, — і ось, нема їх; падають і вмирають, як і всі, і, як верхівки колосся, зрізуються. | |
|
25
|
|
| Якщо це не так, — хто викриє мене у неправді й на ніщо оберне мову мою? |
