1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 21
|
|
|
1
|
|
| І відповів Іов і сказав; | |
|
2
|
|
| вислухайте уважно слова мої, і це буде мені утіхою від вас. | |
|
3
|
|
| Потерпіть мене, і я буду говорити; а після того, як скажу, насміхайтеся. | |
|
4
|
|
| Хіба до людини слова мої? як же мені і не бути слабкодухим? | |
|
5
|
|
| Подивіться на мене і вжахніться, і покладіть перст на вуста. | |
|
6
|
|
| Лише тільки я згадаю, — здригаюсь, і тремтіння обіймає тіло моє. | |
|
7
|
|
| Чому беззаконні живуть, досягають старости, та й силою міцні? | |
|
8
|
|
| Діти їхні з ними перед лицем їх, і онуки їхні перед очима їх. | |
|
9
|
|
| Доми їхні безпечні від страху, і немає жезла Божого на них. | |
|
10
|
|
| Віл їх запліднює і не вивергає, корова їх зачинає і не викидає. | |
|
11
|
|
| Як стадо, випускають вони малюків своїх, і діти їхні стрибають. | |
|
12
|
|
| Викликують під голос тимпана і цитри і веселяться при звуках сопілки; | |
|
13
|
|
| проводять дні свої у щасті і миттєво сходять у пекло. | |
|
14
|
|
| А між тим вони говорять Богу: відійди від нас, ми не хочемо знати шляхів Твоїх! | |
|
15
|
|
| Хто такий Вседержитель, щоб нам служити Йому? і яка користь прибігати до Нього? | |
|
16
|
|
| Бачиш, щастя їх не від їхніх рук. — Рада нечестивих, будь далекою від мене! | |
|
17
|
|
| Чи часто гасне світильник у беззаконних, і находить на них лихо, і Він дає їм у наділ страждання у гніві Своєму? | |
|
18
|
|
| Вони повинні бути, як соломинка перед вітром і як полова, яку розносить вихор. | |
|
19
|
|
| Скажеш: Бог береже для дітей його нещастя його. — Нехай віддасть Він йому самому, щоб він це знав. | |
|
20
|
|
| Нехай його очі побачать нещастя його, і нехай він сам п’є від гніву Вседержителевого. | |
|
21
|
|
| Бо яка йому турбота про дім свій після нього, коли число місяців його закінчиться? | |
|
22
|
|
| Але чи Бога вчити мудрости, коли Він судить і небесних? | |
|
23
|
|
| Один помирає в самій повноті сил своїх, зовсім спокійний і мирний; | |
|
24
|
|
| нутрощі його повні жиру, і кістки його напоєні мозком. | |
|
25
|
|
| А інший помирає з душею засмученою, не вкусивши добра. | |
|
26
|
|
| І вони разом будуть лежати в поросі, і черва покриє їх. | |
|
27
|
|
| Знаю я ваші думки і хитрощі, які ви проти мене сплітаєте. | |
|
28
|
|
| Ви скажете: де дім князя, і де намет, у якому жили беззаконні? | |
|
29
|
|
| Хіба ви не запитували у подорожніх і незнайомі з їх спостереженнями, | |
|
30
|
|
| що у день загибелі пощаджений буває лиходій, у день гніву відводиться убік? | |
|
31
|
|
| Хто представить йому перед лице путь його, і хто відплатить йому за те, що він робив? | |
|
32
|
|
| Його проводжають до гробів і на його могилі ставлять варту. | |
|
33
|
|
| Солодкі для нього брили долини, і за ним іде натовп людей, а тим, що йдуть перед ним, немає числа. | |
|
34
|
|
| Як же ви хочете утішати мене пустим? У ваших відповідях залишається одна неправда. |
